Подвійний статус «боса» Особливістю правового статусу керівника підприємства, що впливає на зміст трудових правовідносин між ним і підприємством, є те, що він одночасно виступає органом підприємства, наділеним управлінськими повноваженнями, і найманим працівником підприємства (посадовою особою), якого наймає власник підприємства (уповноважений ним орган) і укладає з ним трудовий договір (контракт). Відповідно відносини між керівником підприємства і підприємством як працедавцем керівника одночасно регулюються цивільним (корпоративним) і господарським правом, які визначають статус керівника як органу управління підприємством, а також трудовим правом, що визначає статус керівника як найманого працівника підприємства. Зазначені особливості «подвійного» правового статусу керівника підприємства мають обов’язково враховуватися під час його працевлаштування, оформлення трудових правовідносин з ним і його відкликання (звільнення), оскільки норми цих галузей права в багатьох аспектах не узгоджуються, а наявна судова практика не усуває колізій правового регулювання.
На захисті слабшого
Трудове право України, основу якого становить Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП), є консервативною галуззю права, сформованою переважно з імперативних норм, покликаних забезпечити максимальний рівень захисту прав слабшого з суб’єктів трудових правовідносин – найманого працівника. Тому сфера застосування фундаментального принципу цивільного права – свободи договору – є вкрай обмеженою під час укладення трудового договору з огляду на неможливість включення до нього умов, які б погіршували становище працівників порівняно із законодавством України про працю. Лише в одному випадку, зокрема під час укладення трудового контракту, сторони мають право самостійно визначати деякі його умови, що дозволяє певним чином ураховувати специфіку їх правовідносин.
Згідно із ст. 21 КЗпП трудовий контракт є «особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін». На відміну від звичайного трудового договору контракт може укладатися виключно у випадках, визначених законами України.
Правовою підставою для укладення трудового контракту з керівником виступає п. 4 ст. 65 Господарського кодексу (далі – ГКУ), де вказується, що «у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов’язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін». Для правильного визначення суб’єктної сфери застосування цієї норми права слід визначитися з тлумаченням поняття «керівник підприємства» і встановити, які категорії працівників належать до керівників підприємств. Розширене тлумачення цього поняття може призвести до безпідставної максимізації сфери застосування трудового контракту і, як наслідок, порушення трудових прав найманих працівників. Обмежимося у цій статті визначенням поняття «керівник підприємства» стосовно керівників господарських товариств (далі також – товариство).
Хто він, керівник підприємства?
При визначенні поняття «керівник підприємства» слід виходити з системного зв’язку норм ст. 65 ГКУ. Згідно із п. 3 ст. 65 ГКУ керівником підприємства є особа, яка призначається (обирається) власником (власниками) підприємства або уповноваженим ним органом для керівництва господарською діяльністю підприємства. Пункт 5 ст. 65 ГКУ визначає правовий статус керівника підприємства і встановлює коло його повноважень: керівник без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Отже, для вирішення питання про можливість власника укласти трудовий контракт з керівником підприємства визначальними елементами його правового статусу є особливий порядок призначення (обрання) керівника, наділення його законом і статутом управлінськими повноваженнями, здійснення ним представницьких функцій від імені підприємства і встановлення повноважень керівника установчим документом (статутом) підприємства. З іншими працівниками, які не відповідають цим критеріям, укладення трудового контракту як з керівниками є безпідставним. Тому не можна погодитись з думкою про те, що трудовий контракт можна укладати з будь-яким працівником, посаду якого Національний класифікатор України ДК 003:2005 «Класифікатор професій» відносить до посади керівника підприємства, установи, організації (зокрема, професії (посади), включені до підрозділу з кодом 12, та інші професії (посади), включені до розділу з кодом 1). Питання про можливість укладення контракту з керівником підприємства має вирішуватись у кожному конкретному випадку, виходячи з наведених критеріїв. В іншому разі укладення контракту можна вважати незаконним навіть за наявності згоди обох сторін на його укладення.
Керівниками підприємства, відповідно до зазначених критеріїв, є одноособовий виконавчий орган (директор, генеральний директор) або голова та члени колективного виконавчого органу (правління, дирекції, ради директорів тощо) господарського товариства. Цей висновок підтверджується положеннями ст.ст. 47, 48 ЗУ «Про господарські товариства» щодо акціонерного товариства, відповідно до яких виконавчий орган акціонерного товариства здійснює керівництво його поточною діяльністю; голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства; інші члени правління також можуть бути наділені цим правом згідно зі статутом, а також положеннями ст. 62 цього Закону щодо товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, відповідно до яких дирекція (директор) вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників; дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених законом та установчими документами; генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства; інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.
Розірвання трудового контракту
Він є гнучкою формою регулювання трудових відносин керівника з товариством, оскільки дозволяє сторонам встановлювати, з-поміж іншого, умови його розірвання, зокрема дострокового. У науково-практичній літературі зверталася увага на тлумачення терміна «умови розірвання контракту», який за своїм змістом є ширшим, ніж сприйнятий практикою термін «додаткові підстави розірвання», адже допускає можливість встановлення у контракті особливого порядку звільнення, відмінного від встановленого КЗпП (наприклад, спеціальні строки та форма повідомлення). Але практика правозастосування виходить з обмежувального тлумачення терміна «умови розірвання контракту», розуміючи його саме як можливість сторін встановлювати виключно додаткові підстави для розірвання контракту; при цьому сторони не можуть включати до контракту положення, які виключали б застосування підстав для розірвання трудового контракту, встановлених КЗпП, або змінювати їх формулювання. Тим не менш у цьому аспекті трудовий контракт також є зручним інструментом узгодження норм трудового та корпоративного права: за його допомогою підстави для звільнення керівника з посади, встановлені статутом підприємства, набувають характеру додаткових підстав для (дострокового) розірвання трудового контракту з керівником із застосуванням п. 8 абз. 1 ст. 36 КЗпП («підстави, передбачені контрактом»). Якщо статут товариства не містить переліку таких підстав, то для звільнення керівника з посади можна застосовувати загальне положення ст. 99 ЦК щодо можливості усунення його від виконання своїх обов’язків у будь-який час. У трудовому контракті слід обов’язково встановлювати перелік додаткових підстав для його дострокового розірвання, які відповідали б правовим підставам усунення (звільнення) з посади згідно із статутом товариства. Якщо статут переліку підстав не містить, то до контракту з керівником доцільно включити таку додаткову підставу для його розірвання, як усунення керівника від виконання своїх обов’язків за рішенням загальних зборів акціонерів/наглядової ради або загальних зборів учасників (далі – вищий орган управління) товариства. В такому разі немає потреби встановлювати у контракті інші формальні підстави для його розірвання, оскільки розірвання у зв’язку з прийняттям рішення вищим органом управління товариством практично охоплює застосування будь-якої підстави, як встановленої КЗпП і/або контрактом, так і не передбаченої ними.
Якщо з керівником не укладався трудовий контракт або в укладеному контракті відсутні додаткові підстави для його припинення, то при звільненні керівника з посади як органу підприємства трудові правовідносини з ним будуть тривати і припинити їх буде проблематично, адже усний трудовий договір або той, що не є контрактом, можна розірвати виключно з підстав, встановлених КЗпП. Неможливим буде також застосування ст. 99 ЦК. У такому разі керівник може успішно домогтися поновлення його на посаді через суд, посилаючись на незаконне звільнення, тобто звільнення з підстави, не передбаченої КЗпП. І розірвання трудового договору з ним, за відсутності інших підстав, буде можливим лише за згодою сторін (п. 1 абз. 1 ст. 36 КЗпП). Тож аби мати можливість у разі потреби звільнити керівника, не прив’язуючись при цьому до підстав, передбачених КЗпП, доцільно завжди укладати з керівником трудовий контракт, визначаючи в ньому додаткові підстави для його дострокового розірвання, які відповідають положенням статуту і нормам корпоративного права.
Висновки
Слід зауважити, що тісний зв’язок норм трудового і корпоративного права виявляється і в тому, що припинення трудових правовідносин з керівником без його відкликання з посади як органу товариства є неможливим, і що застосування як загальних підстав для розірвання трудового контракту з керівником, встановлених КЗпП, так і додаткових, встановлених контрактом, належить до компетенції вищого органу управління товариства, який приймає рішення про звільнення керівника як органу підприємства і про розірвання трудового контракту з ним через певні підстави. Тому не зайвим буде включити до статуту товариства положення (наприклад, відсилку до норм КЗпП), які б узгодили застосування цивільно-правових підстав для звільнення (усунення) керівника як органу підприємства і підстав для дострокового розірвання трудового контракту з ним.
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|