Альтернативне судочинство у банківській сфері

«Останнім часом фізичні та юридичні особи дедалі частіше звертаються для вирішення спорів до третейських судів. Це пояснюється тим, що третейський розгляд має порівняно з розглядом спорів у державних судах низку переваг», – заявив президент Всеукраїнської третейської ліги Геннадій Пампуха під час «круглого столу» «Альтернативне судочинство у банківському бізнесі», який відбувся 1 квітня ц.р. в інформаційному агентстві ЛІГАБізнесІнформ. Учасники заходу наголосили, що саме третейські суди є ефективним інструментом вирішення спірних питань у банківській сфері. «Це пояснюється тим, що вони (третейські суди. – Ред.) можуть значно швидше, об’єктивно та кваліфіковано розглядати справи та приймати законні й обґрунтовані рішення», – підкреслив пан Пампуха. Окрім можливості швидкого вирішення спору за рахунок спрощеної процедури (суд виносить рішення щонайбільше за два місяці), третейські суди дозволяють зекономити й кошти. З його слів, одним із найважливіших принципів діяльності третейського суду є те, що сторони мають право вільно обирати склад третейського суду зі списку третейських суддів, професіоналізму на незаангажованості котрих вони довіряють. На відміну від державних судів, у разі розгляду справ третейськими судами немає проблеми збереження комерційної та банківської таємниці. Під час звернення до третейського суду сплачується лише третейський збір, котрий прирівнюється до держмита. «Третейські суди не мають бюджетних надходжень, вони повністю працюють за рахунок третейського збору, з котрого сплачується гонорар суддів, тому третейський суд не залежить від державного апарату і розглядає справи неупереджено», – підкреслив Геннадій Пампуха. Так, за даними Всеукраїнської третейської ліги, на 1 листопада 2007 р. в Україні було зареєстровано майже 270 постійно діючих третейських судів. При цьому за 2007 р. вони розглянули більше 9 тис. справ. З усього масиву рішень третейських судів за торік тільки близько 60 рішень було оскаржено. Таким чином, третейські суди вже на сьогодні ефективно здійснюють розгляд цивільних та господарських спорів. Останнім часом спори щодо невиконання зобов’язань за іпотечними договорами розглядаються третейськими судами. Тому темою обговорення на «круглому столі», з-поміж іншого, стала суперечливість чинного правового забезпечення реєстрації права власності на предмет іпотеки. На практиці досить часто зустрічається ситуація, за якої БТІ відмовляють у реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна лише на підставі рішення третейських судів, і додатково вимагають подачі виконавчого документа на відповідне рішення. Як чинити у ситуації, якщо суд відмовить у видачі виконавчого документа? У такому випадку, за словами директора Всеукраїнської асоціації БТІ Дмитра Павленка, для реєстрації прав власності, крім відповідного рішення третейського суду, потрібно надати ухвалу господарського суду чи суду загальної юрисдикції про відмову у видачі виконавчого документа. Це дозволить уникнути конфліктних ситуацій.