Вступ України до СОТ: міфи та реалії

«Події, пов’язані зі вступом України до СОТ, досі лишаються топ-новиною для вітчизняних мас-медіа», – заявила юрист ЮФ «Василь Кісіль і партнери» Наталія Микольська під час засідання «Юридичного прес-клубу» на тему «Правові аспекти вступу України до СОТ», який відбувся 8 квітня ц.р. у ЛігаБізнесІнформ. Однак, з її слів, інформаційні матеріали щодо переваг і ризиків членства у СОТ не завжди відповідають дійсності. У зв’язку із цим фахівці ЮФ «Василь Кісіль і партнери», проаналізувавши матеріали на названу тему, що поширювалися у загальнонаціональних ЗМІ протягом останніх трьох місяців, визначили перелік найбільш популярних міфів щодо членства у СОТ. Так, найпоширенішим на сьогодні є міф стосовно того, що зі вступом до СОТ будуть автоматично скасовані всі антидемпінгові заходи, котрі застосовуються проти українських підприємств. На думку пані Микольської, таке твердження не повною мірою відповідає дійсності. Державам-членам СОТ ніхто не заборонить застосовувати проти інших держав, зокрема України, антидемпінгові заходи, передбачені відповідним європейським законодавством. Однак у вітчизняних виробників після вступу України до СОТ буде можливість оспорити антидемпінгові заходи, якщо такі були застосовані з порушенням правил так званого антидемпінгового кодексу СОТ. Другий міф: у зв’язку зі вступом України до СОТ в Україні відбудеться законодавча революція або одразу після приєднання до СОТ Україна повністю змінить правове поле. Як наголошувалося, не потрібно думати, що після ратифікації Протоколу про вступ до СОТ ми почнемо жити за новими законами. Із вступом до цієї організації нічого революційного не відбудеться, оскільки ми поступово і досить грамотно наблизили своє законодавство до вимог цієї організації. Так, у період з 2002 по 2007 рр. було прийнято або змінено близько 70 законів, а скасовано понад 100 законодавчих актів. Звичайно, скасування і прийняття нових актів у процесі вступу України до СОТ дозволило позбутися низки застарілих і обмежувальних норм, що зробило регуляторне середовище набагато простішим і привабливішим для бізнесу. Водночас у процесі адаптації нашого законодавства до норм СОТ у нас не було змінено основних принципів регулювання здійснення комерційної діяльності, а тим більше правового поля і правової системи. Третій міф: після вступу до СОТ будуть скасовані всі імпортні мита. На противагу цьому зазначалося, що основною метою СОТ є лібералізація світової торгівлі. А це у жодному разі не означає, що всі імпортні мита мають бути скасовані – вони повинні бути мінімізовані. Якщо казати про тенденції зниження вітчизняних імпортних мит, то після вступу до СОТ середня арифметична ставка ввізного мита загалом становитиме близько 5% (наразі 6,51%). Щодо товарів продовольчої групи, то середня ставка мита становить близько 9% (нині 14%). Слід також звернути увагу, що більшість митних тарифів була змінена ще у 2005 р., коли вносилися зміни до ЗУ «Про Митний тариф України». Четвертий міф полягає у тому, що після вступу України до СОТ для українських товарів відкриються практично всі найважливіші товарні ринки розвинутих країн світу. З приводу цього юристи зробили певні застереження. Звичайно, українські виробники після вступу України до СОТ отримають додаткові можливості експорту своєї продукції, оскільки відповідно до Генеральної угоди з торгівлі послугами (ГАТС) 1994 р. до них застосовуватимуться такі принципи, як режим найбільшого сприяння та національний режим. Режим найбільшого сприяння передбачає, що всі товари з України постачатимуться на ринки країн СОТ не на менш вигідних умовах, ніж товари з інших країн СОТ. Принцип національного режиму означає, що після сплати всіх митних зборів українські товари постачатимуться і продаватимуться на ринках країн-членів СОТ на тих само умовах, на яких продаються і вітчизняні товари. Водночас у рамках СОТ передбачені так звані нетарифні обмеження, які стосуються санітарних або фітосанітарних норм, технічних регламентів і стандартів, певних вимог до якості продукції тощо. Відповідно, якщо українська експортна продукція не відповідатиме технічним вимогам або санітарним нормам, то країни можуть не дозволити імпорт цих товарів. Тобто завдяки названим принципам ринки відкриються, однак це не перекреслює необхідності дотримання вимог до якості експортної продукції. П’ятий міф: український ринок буде відкритий для іноземних товарів і, як наслідок, в Україну хлине потік неякісної продукції, продукції за демпінговими цінами тощо. Апелюючи на це висловлювання, пані Микольська зауважила, що в Україні, як і в інших членів СОТ, буде можливість вживати названі нетарифні заходи щодо продукції, яка імпортується. До того ж угоди в рамках СОТ не забороняють вжиття так званих обмежувальних заходів щодо імпорту, який завдає шкоди національній економіці. Таким чином, не заборонено вживати (звісно, якщо відповідним чином це буде обґрунтовано) антидемпінгові, захисні (спеціальні), компенсаційні заходи. Отже, наша держава може використовувати передбачений СОТ механізм задля захисту українського бізнесу та українських споживачів від напливу неякісних товарів. Урешті-решт, останній міф: після вступу України до СОТ українські виробники отримають принципово нові можливості захисту своїх інтересів згідно з процедурою врегулювання торговельних спорів у рамках організації. Передусім, зазначила Наталія Микольська, українські підприємства не зможуть звертатися до органу врегулювання суперечок у рамках СОТ, оскільки це є прерогативою лише держави. Підприємства, своєю чергою, отримають можливість звернутися до уряду країни із аргументацією необхідності врегульовувати спір у рамках організації. Однак ця процедура складна, дорога і потребує залучення багатьох радників. Через її тривалість вона не завжди вигідна для підприємств.