Умови проведення заочного розгляду справи

1. Неявка відповідача в судове засідання Неявкою відповідача в судове засідання є його фактична відсутність у залі судового засідання під час розгляду справи по суті. Звісно, неявкою відповідача є його особиста відсутність, а також відсутність його представника. У випадку явки в судове засідання представника відповідача з належно оформленими повноваженнями суд не вправі ухвалювати заочне рішення. Це випливає зі змісту ст. 38 ЦПК про те, що сторони можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника, і ст. 44 ЦПК щодо можливості вчинення представником усіх процесуальних дій від імені особи, яку він представляє. Водночас у законодавстві відсутня чітка вказівка на наслідки неявки представника відповідача, що призводить до різночитання правових норм юристами. 2. Належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання На підставі ст. 224 ЦПК суд до постановлення ухвали про заочний розгляд справи обов’язково повинен перевірити факт повідомлення відповідача належним чином про час і місце судового засідання. Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи повинно проводитися відповідно до вимог ст.ст. 74-76 ЦПК. При цьому в матеріалах справи мають бути належні докази такого повідомлення. Якщо відповідні докази відсутні, то відповідач не може вважатися повідомленим належним чином, і підстав для заочного розгляду справи не існує. 3. Відсутність поважних причин для неявки відповідача На підставі ст. 224 ЦПК суд повинен перевірити не лише факт належного повідомлення відповідача про час і місце судового засідання, а й про поважність причин неявки відповідача в судове засідання, якщо відповідач їх повідомив. За відсутності відповідача з причин, які суд визнав поважними, заочний порядок розгляду справи виключається. Законодавство не визначає перелік поважних причин, у зв’язку із чим визначення поважності певних обставин залежить від розсуду суду. До кола поважних причин суди відносять, зокрема хворобу відповідача, звісно, яка підтверджується медичною довідкою. Водночас, як передбачено в ухвалі  Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 березня 2007 р., посилання відповідача на те, що його представник був зайнятий при розгляді іншої справи, суд не прийняв до уваги як поважну причину неявки у судове засідання. 4. Ненадходження клопотання відповідача про розгляд справи у його відсутності У разі надходження від відповідача заяви про розгляд справи у його відсутності суд також не вправі ухвалювати заочне рішення. Ця умова не передбачена в ст. 224 ЦПК, однак випливає зі змісту ст. 169 ЦПК, відповідно до якої неявка відповідача у судове засідання, якщо від нього надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, не є перешкодою для розгляду справи в загальному порядку. Тому підстав для заочного розгляду справи немає. 5. Відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи Не допускається проведення заочного розгляду справи за наявності заперечень позивача проти такого вирішення спору. Оскільки ЦПК не встановлює способів висловлення згоди позивача на заочний розгляд справи, то вона може бути й усною, проте обов’язково повинна фіксуватися у протоколі судового засідання. Якщо позивач не погоджується на розгляд справи у порядку заочного провадження, то суд відкладає розгляд справи та направляє відповідачу, який не з’явився, повідомлення про час і місце нового судового розгляду.