Судовий контроль – від ідей до реалій Судовий контроль за досудовим розслідуванням кримінальних справ є однією з важливих ознак правової держави та в силу властивих йому правових ознак забезпечує законність і об’єктивність дізнання та досудового слідства. Водночас, ряд законодавчих недоліків впливають на ефективність цього інституту. Цікавим у цьому контексті, як ми уже повідомляли наших читачів («ПТ» № 24 від 10 червня 2008 р.), виявився проведений за ініціативи ВСУ та Німецького фонду міжнародного правового співробітництва «круглий стіл» «Проблеми удосконалення судового контролю за досудовим розслідуванням кримінальних справ». Як відзначали учасники заходу, сьогодні суди змушені керуватися у своїй діяльності вкрай розбалансованими та колізійними кримінально-процесуальними нормами. Тому крізь виступи всіх його учасників пройшла теза про необхідність внесення змін до чинного КПКУ задля розширення сфери інституту судового контролю за досудовим розслідуванням кримінальних справ.
Загалом було обговорено низку проблемних питань судового контрою за досудовою стадією кримінального процесу. Так, суддя ВСУ Богдан Пошва ознайомив учасників заходу із процедурою оскарження до суду постанови про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, навів судову практику. Із доповіддю «Судовий контроль на досудових стадіях: порівняння європейського досвіду та досвіду країн СНД» виступив старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. Корецького НАНУ Микола Сірий. Головуючий суддя Федерального Верховного суду Німеччини>поінформував про види судового контролю за досудовим слідством в Німеччині.
Під час обговорення свого виступу голова Апеляційного суду м. Києва Антон Чернушенко запропонував у новому КПКУ передбачити окрему главу – «Судовий контроль за органами досудового слідства і дізнання».
Представляємо увазі наших читачів найцікавіші виступи із цього заходу
Суддя ВСУ
Василь ФІЛАТОВ: – На жаль, Конституція України, КПКУ та ЗУ «Про ОРД» не кореспондують між собою щодо обмеження конституційних прав громадян під час розслідування кримінальних справ. Тому Пленум ВСУ постановою від 28 березня 2008 р. № 2 роз’яснив судам порядок надання дозволу на проникнення до житла чи до іншого володіння особи, зняття інформації з каналів зв’язку, контроль за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів одержання інформації. Але прогалини у законодавстві залишаються, і їх слід усунути. Так, наприклад, неоднозначно визначено суб’єкт контролю за органами дізнання і досудового слідства: нагляд за ними здійснює і прокуратура, і суд. Головуючий суддя Федерального Верховного суду Німеччини Ульріх ГЕБЕНШТРАЙТ: – У Німеччині забезпечення належної процедури розслідування (принципу адекватності) належить до функцій прокурорів, які діють при земельних судах. І незважаючи на те, що чинний в Німеччині кримінально-процесуальний закон було прийнято ще в 1878 р., до нього внесено багато змін. Так, переслідувана особа має опосередкований захист – право на відшкодування завданих під час слідчих дій збитків. Також обвинувачений може через суд домоглися призупинення чи скасування процедури розслідування. Водночас при зверненні до Федерального земельного суду до заявника висуваються досить високі вимоги. Згадуючи відмінності законодавства, зауважу, що в Німеччині не існує банківської таємниці: у разі виникнення підозри у скоєнні злочину суддя виносить ухвалу про доступ до рахунків. Ще однією особливістю кримінального процесу є наявність судді, який виконує всі необхідні слідчі дії при виникненні «небезпеки, яка потребує негайного втручання». Заступник начальника Управління організації підтримки державного обвинувачення ГПУ Віктор ЛОБАЧ: – На жаль, інститут оскарження постанов про порушення кримінальних справ, як показує практика, скоріше перешкоджає встановленню цієї істини. Передусім, перед нами стоїть питання про ставлення самих суддів до розгляду таких скарг. На сьогодні будь-який суддя може скасувати постанову про порушення кримінальної справи з мотивів, далеких від правових, і бути при цьому повністю байдужим до подальших наслідків. Крім того, є численні факти, коли судді, скасовуючи постанови про порушення кримінальних справ, навіть виходять за межі своїх повноважень. Наприклад, у м. Донецьку районний суд витребував з іншого районного суду матеріали кримінальної справи, які були вже направлені до того суду для розгляду по суті, і скасував постанову про порушення кримінальної справи. Чим керувався такий суддя, незрозуміло. Суддя Судової палати у кримінальних справах ВСУ Богдан ПОШВА: – Однією з перших проблем, які виникають при оскарженні постанов про порушення кримінальних справ у місцевих судах, є процедура вручення копії постанови особою, яка порушила справу, відповідно до вимог ст. 98-2 КПКУ особі, щодо якої порушено справу, та потерпілому під час винесення постанови і на протязі трьох діб. Такі строки дотримуються не більше як у 10% випадків оскарження. Наступною проблемою я хотів би виділити розгляд судами скарг на постанови про порушення кримінальних справ за фактом вчинення злочину з точки зору достатності обґрунтування скаржниками порушення законних прав та інтересів, як це передбачено у законодавстві. Часто мають місце недоліки розгляду скарг у судах – недостатнє дослідження доводів заявників, і, як наслідок, безпідставна відмова у задоволенні скарги. Що у свою чергу унеможливлює право особи на доступ до правосуддя і захисту порушених прав на стадіях дізнання та досудового слідства. Народний депутат України Святослав ОЛІЙНИК: – На мою думку, слід впровадити механізм, коли звернутися до касаційної інстанції щодо оскарження постанови про порушення кримінальної справи можна лише тоді, коли є різні рішення першої та апеляційної інстанцій. Якщо ж і перша, і апеляційна інстанція дійшли одного висновку, наприклад, щодо законності порушення кримінальної справи, думаю, касаційний розгляд слід обмежувати. Багато проблем, на мій погляд, можна вирішити шляхом впровадження інституту слідчого судді, до компетенції якого буде належати розгляд скарг на порушення кримінальної справи, дача дозволів на проведення обшуків, арештів. Оскільки надання оцінок законності слідчих дій в процесі розслідування за своєю природою відрізняються від здійснення безпосередньо правосуддя і встановлення винуватості особи. Тому, як мені здається, доцільно обрати на певний період суддю місцевого суду, який виконуватиме обов’язки саме слідчого судді і буде вузько працювати саме над питаннями судового контролю.
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|