Всі рубрики

 

  

 

Перспективи нового Трудового кодексу

Казати про суспільне значення та необхідність прийняття нового Трудового кодексу, мабуть, буде зайвим. Дійсно, робота над цим фундаментальним документом триває доволі довго, оскільки перед його розробниками завдання стоїть не з простих – пошук балансу інтересів роботодавців та найманих працівників. Важливим етапом на цьому шляху стало прийняття ВР України проекту Трудового кодексу (за реєстр. за № 1108) у першому читанні 20 травня ц.р., що відкрило шлях для доопрацювання цього надважливого законопроекту. А робота колосальна – узгодити 444 статті проекту зі всіма сторонами трудового процесу. З огляду на це 2 липня ц.р. за спільної ініціативи Проекту МОП з питань соціального діалогу в Україні та Європейської бізнес асоціації відбувся «круглий стіл» щодо обговорення проекту Трудового кодексу. Учасники заходу – голова Комітету ВРУ з питань праці та соціальної політики Василь Хара, головний державний інспектор з питань додержання законодавства про працю Володимир Лось, керівник Секретаріату Національної тристоронньої соціально-економічної ради Надія Зарько, представники Конфедерації роботодавців України, Федерації роботодавців України, представники підприємств - членів ЄБА – обговорили теоретичні та практичні моменти застосування чинного законодавства про працю та проаналізували окремі положення проекту Трудового кодексу України. Однією із основних проблем, яка проглядається у проекті Трудового кодексу, – певна відірваність його від практики та різночитання норм законодавцями та правозастосовниками. Приміром, зі слів віце-президента з питань права та адміністрування Atlantic Group Алли Бронішевської, ст. 8 проекту Трудового кодексу – «Регулювання трудових відносин іноземців та осіб без громадянства, які працюють в Україні» – не врегульовує трудові відносини іноземців та осіб без громадянства, які уклали трудовий догорів із іноземними роботодавцями про виконання робіт в Україні. «У зв’язку із цим незрозуміло, якщо підприємство зі 100-вісотковими іноземними інвестиціями наймає на роботу в Україні іноземного громадянина, яким чином регулюватимуться ці відносини в Україні, а саме: як такий працівник буде зарахований до штату підприємства, у якому порядку йому виплачуватиметься зарплата тощо». Роз’яснити підтекст положень зазначеної статті проекту ТК з боку розробників намагався Володимир Лось. «Трудові договори про виконання роботи в Україні, які іноземці та особи без громадянства уклали з іноземними роботодавцями, регулюються законодавством тієї країни, в якій ці договори були укладені, – пояснив він. – Якщо трудовий договір укладається на території нашої держави між зареєстрованим в Україні підприємством з іноземними інвестиціями та іноземцем або особою без громадянства, то ці трудові відносини регулюються трудовим законодавством України». Загалом учасники заходу проект Трудового кодексу оцінили схвально. «Він більш-менш відповідає вимогам сьогодення, на відміну нині чинного законодавства про працю», – цю фразу можна було почути майже від кожного учасника заходу. Тим часом, повністю задоволених цим документом апріорі бути не може, адже він є компромісним і становить своєрідний «законодавчий договір» між роботодавцями та працівниками. На заході пролунали досить слушні уточнення до проекту Трудового кодексу, стосовно яких Василь Хара зауважив, що внутрішня процедура внесення змін та пропозицій до законопроекту передбачена регламентом ВР України і учасники «круглого столу» дещо «спізнилися» зі своїми зауваженнями до проекту ТК. «Уже до 1 серпня ц.р. цей документ зі всіма узгодженими між представниками роботодавців та працівників доповненнями та змінами має бути переданий до Секретаріату ВР України задля його остаточної підготовки до другого читання», – повідомив він. Своєю чергою, Європейська бізнес асоціація взяла на себе ініціативу всі озвучені на заході пропозиції та уточнення до проекту Трудового кодексу сформулювати і передати до робочої групи з підготовки цього проекту найближчими днями. Коментарі фахівців  Завкафедри організації нагляду за додержанням і застосуванням законів Академії прокуратури
Світлана ПРИХОДЬКО: – Проект Трудового кодексу вибудував шлях для врегулювання проблематики масових звільнень, оскільки його окрема норма встановлює саме дії роботодавця щодо запобігання масовим звільненням. Водночас, на мою думку, слід було б внести до нього кілька доповнень. По-перше, на мій погляд, у проекті Кодексу доцільно дефінувати поняття «масове звільнення». По-друге, треба передбачити право працівників для залучення ними експертів у всіх процедурах масового звільнення. По-третє, у ч. 3 ст. 36 чинного КЗпПУ передбачено, що у разі зміни власника підприємства дія трудового договору працівника продовжується. Тим часом, у проекті Трудового кодексу це положення про захист працівників у випадку переходу підприємства від одного роботодавця до іншого не знайшло свого відображення.
 
Співробітник юридичного відділу (compliance officer) Alico AIG Life
Світлана БУРЛАКОВА: – Згідно із п. 3 ст. 95 проекту Трудового кодексу заява про розірвання трудового договору може бути надіслана поштою або передана з використанням засобів електрозв’язку. Проте видається дещо не зрозумілим, чому законодавець ставить у такому випадку вимогу про засвідчення на заяві підпису працівника нотаріусом, посадовою особою за місцезнаходженням у відрядженні, на відпочинку, лікуванні, оператором підприємства зв’язку або іншим способом, що дає можливість ідентифікувати особу заявника. На практиці у зв’язку із цим можуть виникнути певні неузгодженості. Також, на мій погляд, введення інституту недійсності трудового договору викличе деякі суперечності і непорозуміння у правозастосуванні, оскільки цей інститут притаманний скоріше цивільному праву, ніж трудовому. Заступник генерального директора Федерації роботодавців України
Василь НАДРАГА: – Федерація роботодавців в ході підготовки проекту ТК до другого читання вже внесла до нього 244 доповнення. Однак оскільки цей документ є компромісом, то й деякі положення у ньому нас не повністю задовольняють. У проекті прямо не встановлена обов’язковість на підприємстві колективного договору, проте щонайменше 200 його статей де-факто зобов’язують роботодавця такий колективний договір підписувати. У проекті занадто обмежується підприємницька діяльність через деталізацію та регламентацію прав та повноважень роботодавця в управлінні підприємством. Також у ньому відображені застарілі технології організації виробництва. Наприклад, тільки Міністерство праці та соціальної політики має право затверджувати кваліфікаційні довідники. Вважаю, що це право доцільно надати підприємству.  
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№13-24 | 04 грудня
Тема тижня:
Надрокористування
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

     

______________________________