Як захистити свій бізнес?

«Сьогодні в Україні практично кожне друге підприємство потенційно ризикує бути захопленим махінаторами, які розуміються на законодавстві про банкротство», – про це заявили учасники прес-конференції на тему «Як захопити чужий бізнес за тиждень? В Україні ризикує кожен другий підприємець», яка відбулася 8 липня ц.р. в Інформаційному агентстві «УНІАН», керуючі партнери ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери» Сергій Алєксєєв та Сергій Боярчуков, президент Союзу кризових менеджерів України Павло Михайліді. За загальної процедури банкрутства, передбаченої у ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», швидке недружнє поглинання здійснити дуже важко. Між тим, немає правил без винятків. На допомогу захоплювачам стає так звана спрощена процедура банкрутства відсутнього боржника, визначена у ст. 52 названого Закону. Згідно із цією процедурою кредитор може подати заяву про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець – боржник або керівні органи боржника – юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням. Своєю чергою, господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього. «Тому, для того, щоб швидко захопити чужий бізнес треба, по-перше, знати про те, що підприємство має дві адреси: одну – для реєстрації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, а іншу – фактичну, де безпосередньо і розташоване підприємство. По-друге, слід отримати інформацію про кредиторську заборгованість підприємства. Її можна придбати, можна перекупити у інших кредиторів, а можна й навіть сфальсифікувати. По-третє, із цими паперами піти до суду і вимагати порушення процедури банкрутства проти підприємства-жертви. У такому випадку суд може заочно ухвалити таке рішення, призначити на це підприємство арбітражного керуючого, який відразу стає єдиним легітимним керівником збанкрутілого бізнесу», – наголосив Сергій Алєксєєв. При цьому, нагадують юристи, самі процеси передачі права вимагати борг, судові рішення про примусове стягнення заборгованості, так звані торги, під час яких продається майно – усе це може відбуватися непомітно для боржника. Поки у нас держава не здатна захистити права своїх громадян. А тому розраховувати краще передусім на себе. Учасники прес-конференції дійшли спільного висновку, що в основному жертвою подібних схем стає саме середній бізнес, оскільки великий уже виробив власні механізми захисту, а малий – малоцікавий в силу низької вартості активів, оскільки схеми захоплення коштують недешево і в кінцевому підсумку повинні окупитися. Зі слів адвоката Сергія Алексєєва, середній підприємець мало цікавиться власною безпекою. «Це підтверджується тим фактом, що більшість компаній в цьому сегменті практикують «подвійні» адреси. При цьому не приділяється особливої уваги кореспонденції, котра приходить на основну юридичну адресу. Однак рекомендовані листи – це вагомі докази у будь-якій судовій справі. Саме тому у більшості випадків підприємці до останнього не знають про судові процеси», – резюмував пан Алексєєв. Між тим, на думку ще одного доповідача на прес-конференції президента Союзу кризових менеджерів України Павла Міхайліді, скасування ст. 52 профільного закону про банкрутство, яка дозволяє банкрутувати підприємства заочно, нічого не дасть. Навпаки, це погіршить становище кредиторів, які нині часто-густо не можуть повернути свої кошти у підприємств, які раптово зникають, або припиняють працювати. Одначе, посилювати контроль у цьому напрямі треба. Адже цю норму, зі слів пана Михайліді, використовують і для викачування державних грошей. У зв’язку із цим адвокати наполегливо рекомендують підприємцям відмовитися від практики «подвійних адрес». Або ж на місці основної юридичної реєстрації утримувати окремого працівника, який відстежуватиме пошту. А у разі тривалих фінансових проблем, самостійно ініціювати процедуру банкрутства. Окрім цього, щоб уникнути «прихованих» претензій з боку кредиторів та заочного порушення справи про банкрутство, юристи радять відслідковувати свої боргові зобов’язання і за можливістю вчасно їх погашати, адже розмір боргу для такого захоплення не має значення. «Навіть, якщо є заборгованість у кількасот гривень, у професійних руках вона може стати зброєю проти того чи іншого бізнесу. Щоправда, вистачає випадків і фальсифікації кредиторського боргу. Підробляється, скажімо, якийсь договір, за яким нібито хтось поставив підприємству певний товар і не отримав за це гроші. Поки підприємець робитиме різного роду експертизи і доводитиме у суді, сфальшований цей договір чи ні, його майно кілька разів перепродадуть», – додав Сергій Боярчуков.