Загальні збори АТ: а як же кворум?

Як відомо, відповідно до ч. 8 ст. 41 ЗУ «Про господарські товариства» загальні збори акціонерів АТ визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери або їхні представники, які мають понад 60% голосів. Ця норма не передбачає можливості встановлення в статутах таких товариств іншого кворуму. У Рекомендаціях президії ВГСУ «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28 грудня 2007 р. № 04-5/14, зауважено, що загальні збори є правомочними незалежно від положень статуту АТ про кворум, якщо на них зареєструвалися учасники, які володіють у сукупності більш як 60% від загальної кількості голосів. Уже не один рік питання кворуму для проведення загальних зборів АТ викликає багато суперечок. Але планка кворуму так і залишається незмінною, хоч у парламенті було зареєстровано 12 законопроектів про зміщення в той чи інший бік кворуму загальних зборів. Один із проектів, яким пропонувалося знизити кворум до 50%, пройшов до прийняття майже всі етапи, однак остаточно його долю вирішив Президент, наклавши вето. Питання знову гостро постало у зв’язку з прийняттям 17 вересня ц.р. ЗУ «Про АТ» (на час підготовки матеріалу закон чекав на підпис глави держави). Слід зауважити, що українське законодавство порівняно з міжнародним має найвищу планку кворуму. У РФ, наприклад, загальні збори є правомочними, якщо на них присутні власники понад 50% акцій. Якщо ж кворуму немає, проводять повторні збори, при цьому планка кворуму може бути знижена до 30%. За законом про АТ Республіки Казахстан, правочинність загальних зборів також підтверджується присутністю 50% акцій. У Франції для проведення зборів досить присутності акціонерів, які володіють 25% голосуючих акцій. У законодавстві Чехії планка кворуму АТ встановлена на рівні простої більшості, тобто 50%+1 акція, однак передбачена й норма, коли АТ самостійно закріплює в статуті необхідну кількість голосуючих акцій. У Німеччині, Польщі й Болгарії питання кворуму має визначатися в статутних документах АТ. У США взагалі правочинна та кількість акціонерів, яка присутня на зборах. Чому ж у новому ЗУ «Про АТ» кворум залишився без змін? Виявляється, для того щоб нарешті прийняти цей документ, законотворці залишили кворум на встановленому нині рівні. «Як тільки ми порушимо питання правомочності зборів, – пояснив голова ВРУ Арсеній Яценюк, – можна «поставити хрест» на 11 роках роботи». Своєю чергою голова підкомітету Комітету ВР з питань економічної політики Юрій Воропаєв, який очолив роботу над законопроектом «Про АТ», на пленарному засіданні парламенту сказав, що «правила гри стосовно кворуму доцільніше залишити – українському суспільству слід дозріти до зниження цього показника». Цікаво, що саме пан Воропаєв був автором законопроекту про зниження кворуму, ветованого Президентом. Отже, у прийнятому ЗУ «Про АТ» кворум для проведення загальних зборів залишено без змін. Цікаво, що в той день, коли приймався ЗУ «Про АТ» в цілому, у парламенті був зареєстрований ще один законопроект про зниження планки кворуму (зареєстр. за № 3174), поданий народним обранцем Михайлом Соколовим, який передбачає зменшення кворуму, якщо скликані у встановленому порядку загальні збори не відбулися через неучасть у них необхідної кількості акціонерів. У такому випадку проводяться повторні загальні збори, які визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, які мають відповідно до статуту товариства не менше 50% голосів. Ці положення перегукуються з поданим народним депутатом Андрієм Найдьоновим трохи пізніше – 25 вересня ц.р. – проектом про внесення змін до ЗУ «Про господарські товариства» (зареєстр. за № 3174-1), у якому передбачається доповнення ЗУ «Про господарські товариства» новою статтею 44-1 («Кворум загальних зборів»), де поняття «кворум» визначається як найменша кількість акціонерів, за якої загальні збори вважаються законними й правомочними. Коментарі фахівців Керівник проектів ВАТ «КІНТО»
Олена ВАСИЛЬЧЕНКО: – Як відомо, робота над проектом ЗУ «Про АТ» тривала близько 10 років. Метою було впровадження в Україні найкращої світової практики корпоративного управління. Кворум було запропоновано зменшити принаймні для повторних загальних зборів, якщо перші збори не відбулися саме через відсутність кворуму. Потім підходи до зниження кворуму змінювалися з урахуванням умов тих країн, де встановлено менший кворум, і з урахуванням українських реалій, які теж змінювалися. Для країн, де встановлений менший кворум, або навіть записано, що повторні збори правомочні незалежно від кількості акціонерів, зареєстрованих для участі, властива так звана велика розпорошеність акціонерної власності, тобто наявність великої кількості осіб, у тому числі інституційних інвесторів, які володіють дрібними пакетами акцій, і відсутність контрольного пакета (у нашому розумінні 50%+1 акція) у власності одного акціонера. Ці країни можуть пишатися високим рівнем корпоративної культури, розвиненим інститутом представництва, можливістю для акціонера без фізичної присутності на зборах узяти в них участь і висловити свою позицію з питань порядку денного. Для України властиві сконцентрована акціонерна власність, тобто наявність (для більшості підприємств) акціонера, якому належить контрольний пакет, і низький рівень корпоративної культури. У таких умовах на перших загальних зборах можна відносно легко організувати відсутність кворуму, не допустивши небажаних акціонерів, і провести повторні збори зі зниженим кворумом (відповідно, з меншою кількістю голосів, яка вимагається для прийняття рішень). Спроби народних депутатів внести зміни до ЗУ «Про господарські товариства» і знизити кворум загальних зборів не набирали в ВР необхідної кількості голосів, а коли й набрали, то отримували вето Президента. Усе це підводить до висновку: норма про зменшення кворуму має небагато шансів бути прийнятою. Окрім того, немало іноземних інвесторів приходили на український ринок, виходячи з того, що 40% акцій є блокуючим пакетом, оскільки кворум встановлений на рівні понад 60%. Вважаємо, що підходи до визначення кворуму загальних зборів не змінені цілком обґрунтовано, хоча кворум зменшився (ЗУ «Про господарські товариства» вимагає участі в зборах акціонерів, які мають понад 60% голосів, а ЗУ «Про АТ», принаймні в тій редакції, яка розміщена на сайті ВР, передбачає, що «загальні збори мають кворум за умови реєстрації акціонерів, які сукупно є власниками не менше як 60% голосуючих акцій» (ст. 41)). Отже, 60% буде достатньо для правомочності зборів, а іноді й один голос має вирішальне значення. Управляючий партнер ЮК «Тарасов та партнери»
Андрій ТАРАСОВ: – Чинне законодавство про АТ давно потребує суттєвих змін, однак підходити до цього треба виважено, обережно й без поспіху. Боротися з невиконанням законів слід не прийняттям нових, а посиленням відповідальності за невиконання чинних. Я підтримую вимоги законодавства про необхідність присутності понад 60% голосів для визнання загальних зборів АТ правомочними. Хоча ця норма інколи ускладнює організацію зборів, але, на мій погляд, істотно захищає права акціонерів. Юрист МЮК «INTEGRITES»
Неля ШИШАК: – Основною передумовою для прийняття ЗУ «Про АТ» стали часті і незаконні захоплення підприємств (тобто рейдерство), а також розмиті правила і способи захисту інвесторів, продажу корпоративних прав, а також нарахування і отримання дивідендів. У практиці МЮК «INTEGRITES», пов’язаної із захистом прав акціонерів, неодноразово доводилося боротися і відстоювати законні інтереси клієнта. Одним із способів незаконного набуття права власності на корпоративні права було використання загальних зборів акціонерів для вирішення питань у власних інтересах. До прийняття ЗУ «Про АТ» неодноразово звучала думка і робилися спроби зниження кворуму для проведення загальних зборів АТ. Наприклад, якби положеннями ЗУ «Про АТ» було знижено кворум до 50%+1 акція, це призвело б до нівелювання і зневаги прав мінорітаріїв та ухвалювання рішень лише на користь держателів великих пакетів акцій. Так, для отримання бажаного результату потрібно було б лише оголосити про проведення загальних зборів акціонерів і самому у ньому не реєструватися, що автоматично робить їх такими, що не відбулися через відсутність кворуму. Після цього він може без жодних докорів сумління оголосити про проведення інших зборів, які вже можуть бути ним проведено самостійно, без сторонніх з ухваленням будь-яких рішень. Тому, на думку фахівців МЮК «INTEGRITES», рішення про збереження кворуму (він у прийнятій редакції відповідає тому, що раніше існував – не менше 60%) є правильним і обґрунтованим. Оскільки МЮК «INTEGRITES» працює не лише на українському ринку, а й за кордоном, юристи нашої компанії стикаються з корпоративними спорами і в іноземних компаніях. Наприклад, у деяких країнах світу кворум зборів АТ складає 70% акцій, і дане положення не приводить до незаконних дій з боку третіх осіб, а лише підвищує участь акціонерів в управлінні компанією. Таким чином, необхідності у зменшенні планки кворуму немає, оскільки у практиці розвинених країн (як уже фактично і в Україні) підприємством управляють і лобіюють свої інтереси мажоритарні власники акцій, але у той же час, захищені позиції міноритарних держателів акцій. Юрист ЮФ «Арцингер та Партнери»
Ольга КУЧЕРУК: – Збереження у ЗУ «Про АТ» положення про необхідність реєстрації на загальних зборах акціонерів, що володіють більше 60% госуючих акцій, для наявності кворуму, має як позитивні, так і негативні сторони. На даний момент в Україні більшість компаній достатньо успішно працюють при існуючих правилах проведення зборів. Зменшення кворуму може привести до необхідності перебудови налагоджених систем корпоративного управління і перерозподілу пакетів акцій для збереження існуючого балансу інтересів власників. З іншого боку, через 60% кворуму багато АТ опинилися у ситуації, коли діяльність товариства заблокована з причин систематичного нез’явлення на загальні збори акціонерів, що володіють більше 40% акцій. Відповідно, у акціонерів, які володіють більшістю акцій (50%+1) відсутня можливість реалізувати свої права на управління товариством. Основним аргументом проти зниження кворуму для зборів акціонерів є загроза хвилі рейдерських атак і виникнення великої кількості корпоративних конфліктів. Безумовно, низький кворум для зборів акціонерів є перевагою у тих країнах, законодавство і судова система яких максимально ефективно захищає міноритарних акціонерів і не залишає лазівок для діяльності рейдерів. А враховуючи те, що Україні, на жаль, ще далеко до повної відсутності рейдерства і максимального захисту прав власників, збереження «статус-кво» у частині кворуму зборів акціонерів є закономірним. У той же час, з метою недопущення блокування роботи АТ через регулярну відсутність кворуму на зборах бажано було б встановити зменшений (50+1) кворум для других зборів, скликаних з причини  того, що перші не відбулися. У той же час, зменшення кворуму повинно здійснюватися у комплексі з прийняттям інших норм, які б не допустили маніпулювання проведенням зборів власниками більше 50% акцій шляхом нез'явлення на перші збори з метою зменшення кворуму на других зборах і прийняття на ньому рішень самостійно. Наприклад, можливе введення додаткової кваліфікуючої умови для зменшення кворуму повторних загальних зборів акціонерів – наявність не менше 90% акціонерів, що реєструвалися на зборах, що не відбулися. У разі неможливості дотримання такої умови на повторних зборах кворум для нього залишається на колишньому рівні – більше 60%. Також з метою забезпечення прав міноритарних акціонерів, мало б сенс залишити кворум, що існував сьогодні, для вирішення питань, які істотно зачіпають інтереси всіх акціонерів.