Всі рубрики

 

  

 

Перспективи ринку спільного інвестування

Ринок спільного інвестування Новий рік зустрів із надіями на краще, адже напередодні свят – 18 грудня 2008 р. – парламент прийняв ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» (далі – Закон). Побоювання щодо можливого ветування цього документа Президентом пірнули в Лету, адже 2 січня ц.р. глава держави поставив-таки свій підпис. Старий Новий рік приніс уже очікувану приємну новину – 14 січня 2009 р.  ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» був опублікований у газеті «Урядовий кур’єр». Набере чинності він із 13 лютого 2009 р., крім положення щодо розрахунку винагороди компанії з управління активами венчурного фонду, яке набирає чинності з 1 січня 2010 р.). Зараз розпочався процес втілення прийнятих змін у життя. За словами начальника управління спільного інвестування ДКЦПФР Євгена Іванова, щоб привести у відповідність із новим Законом, треба переглянути близько 14 нормативно-правових актів, причому деякі з них будуть викладатися в новій редакції. «Ми намагатимемося в дуже стислий термін надати бізнесу можливість продовжувати свою роботу», – резюмував він. Якщо ж більш чітко окреслити обрій, згідно з Прикінцевими положеннями Закону на всю роботу по приведенню нормативно-правових актів у відповідність із новим Законом відведено фактично місяць із дня набрання ним чинності. Суттєві ж новації, які зможуть полегшити діяльність інститутів спільного інвестування та, відповідно, захистити інтереси інвесторів, окреслив у ході прес-конференції «Перспективи фондового ринку та діяльності з управління активами у 2009 року», яка відбулася 14 січня ц.р. в Українській асоціації інвестиційного бізнесу, головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов. «Безумовно, встановлені Законом про ІСІ сім років тому обмеження на ринку спільного інвестування на сьогодні вже були неактуальними й стримували як розвиток бізнесу, так і можливість формування менш ризикових портфелів за рахунок коштів інвесторів», – наголосив він, виділивши групу змін до системи вимог щодо інвестування активів ІСІ й залучення коштів інвесторів. Для надання учасникам ринку можливості використання більш широкого переліку ліквідних інструментів фондового ринку переглянуто норми диверсифікації активів ІСІ. «Так, скасовано обмеження щодо інвестування активів ІСІ в акції та облігації українських емітентів, що сприятиме створенню фондів акцій та фондів облігацій. При цьому залишається обмеження щодо інвестування активів ІСІ в цінні папери одного емітента, – відзначив головуючий Ради УАІБ. – Також підвищено норми інвестування активів ІСІ у банківські продукти (депозити, золото, ощадні сертифікати), державні цінні папери, а також цінні папери, доходи за якими гарантовано урядом і органами місцевого самоврядування». Зміни торкнулися й діяльності такого поширеного виду ІСІ, як корпоративні інвестиційні фонди. Для корпоративних інвестиційних фондів донині було встановлено досить жорсткі й обмежені рамки інвестування, адже на сьогодні левову частку інвестиційного портфелю можна було розміщувати в акції, облігації або інші цінні папери, які обертаються на ринку. Для забезпечення більш гнучкої інвестиційної політики корпоративних інвестиційних фондів розширено перелік інструментів, у які ІСІ мають інвестувати не менше 60% своїх активів. Згідно зі змінами до законодавства ці об’єкти розширено за рахунок корпоративних прав і нерухомості, що дає можливість диверсифікувати інвестиції корпоративних фондів більш ефективно залежно від терміну залучення коштів. Закон також дозволяє венчурним ІСІ повністю формувати активи об’єктами нерухомості. Ці новели, за словами пана Леонова, враховують також і перспективи поступового набрання чинності ЗУ «Про акціонерні товариства», оскільки в процесі перетворення нині діючих АТ ми могли б опинитися в ситуації, коли довгострокові інвестиції корпоративних фондів, вкладені в акції АТ, перетворилися б на корпоративні права (тобто на частки в статутному капіталі) і не відповідали б законодавству. «Відповідно, цю можливу проблему вирішено внесенням додаткових змін і розширенням об’єктів інвестування корпоративних фондів», – пояснив Дмитро Леонов. Слід звернути увагу на ще одне досить важливе нововведення, яке розширює можливості, насамперед, приватного бізнесу для використання інвестиційних фондів з метою формування інвестиційного ресурсу свого розвитку. «До цього часу, як відомо, інвесторами венчурних фондів могли бути лише юридичні особи, – нагадав пан Леонов. – Однак і світова практика, і розвиток українського підприємництва свідчать, що дуже часто інвестиційні ресурси формуються саме на рівні фізичних осіб, які займаються приватним бізнесом. Відтепер закон дозволяє участь у венчурних ІСІ інвесторів-фізичних осіб, однак, зважаючи на високу ризикованість цих фондів, обмежує їх лише свідомими, кваліфікованими й заможними капіталовкладниками. У зв’язку з цим встановлено, що інвестиції таких осіб мають становити не менше ніж 1500 мінімальних заробітних плат. Закон визначає підстави для продовження терміну діяльності закритих фондів, створених на певний строк. Таке продовження допускається лише один раз у випадку падіння протягом 12 місяців вартості чистих активів ІСІ на 20% і більше, із зобов’язанням фонду викупити цінні папери у інвесторів, які не підтримали рішення про таке продовження. Згадані ІСІ визначали термін своєї діяльності у стабільних економічних умовах, проте криза внесла корективи до їхніх планів. Відповідно, інвестор, чиї кошти залучали на певний термін до певної дати закриття фонду, має право прийняти рішення сам: чи залишатиметься він у фонді й чекатиме зростання активів, чи вилучить свої кошти в той термін, про який домовлялися на початку діяльності фонду. Тобто в цьому випадку право власності повністю захищене нормою закону. Іще один момент – у Законі врахований негативний досвід роботи інших фінансово-кредитних установ, зокрема, неможливість вилучити розміщені на депозитах кошти. Як відомо, закриті фонди за законом не мають обов’язку повертати внесену інвестицію інвестору до терміну його закриття. Водночас, відсутність обов’язку не скасовує можливість іти на зустріч інвестору, який потребує дострокового вилучення своєї інвестиції. Дійсно, ця можливість була передбачена й донині, однак механізм не був визначений належним чином. Тому змінами впорядковуються процедури дострокового викупу цінних паперів ІСІ закритого й інтервального типу на вимогу інвестора. При цьому КУА має повідомити про такі наміри не лише держорган – ДКЦПФР, але й інших інвесторів фондів, щоб не створювати нерівноправності. Зрозуміло, що це право, а не обов’язок, однак є додатковою гарантією врахування реального фінансового стану інвестора, який також може потерпати від економічної й фінансової кризи. До іншого важливого блоку питань, які вирішує новий Закон, Дмитро Леонов відніс врегулювання колізій між Законом про ІСІ й іншим, передусім податковим, законодавством. «Нарешті розширено визначення окремих термінів і понять, зокрема, поняття «кошти спільного інвестування», впорядковано особливості бухгалтерського й податкового обліку активів і операцій пайових інвестиційних фондів (ПІФ), запровадження норми погодження рекламних матеріалів інститутів спільного інвестування у ДКЦПФР тощо», – наостанок звернув увагу Дмитро Леонов. Коментар фахівця «Події минулого року довели, що Закон про ІСІ не містив достатньо норм, які необхідні для діяльності в умовах різкого й глибокого спаду фондового ринку» Керівник проектів компанії з управління активами «КІНТО»
Олена ВАСИЛЬЧЕНКО: – Зміни до Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» можна вважати довгоочікуваними, оскільки з моменту прийняття у 2001 р. Закон про ІСІ майже не змінювався. Тому його слід було змінювати навіть із формальної точки зору – для приведення у відповідність із Законом «Про цінні папери та фондовий ринок» і встановлення тих особливостей, які притаманні розміщенню й обігу цінних паперів ІСІ. Робота над змінами тривала декілька років, але особливої актуальності необхідність удосконалення Закону набула останнім часом, коли діяльність на ринку спільного інвестування значно активізувалася як щодо венчурних, так і щодо публічних ІСІ. Своєрідним викликом для інвестиційних фондів стала фінансова криза. Події минулого року довели, що Закон про ІСІ не містив достатньо норм, які необхідні для діяльності в умовах різкого й глибокого спаду фондового ринку. Згадаємо декілька змін до Закону, які мають антикризову спрямованість. Неврегульованим до останнього часу було питання продовження терміну діяльності строкового ІСІ, що створюється на певний строк, до спливу якого інвестор, як правило, не може вийти з фонду. Через падіння цін на фондовому ринку декілька фондів, термін діяльності яких спливає найближчим часом, зіткнулися із ситуацією, коли ліквідація фонду й розрахунки з учасниками в заплановані строки або завдадуть учасникам суттєвих збитків, або позбавлять їх можливості отримати прибутки, які могли б бути при відстроченні терміну закриття фонду на певний час, адже за спадом фондового ринку неодмінно буде його зростання. У такій ситуації опинилися й акціонери закритого корпоративного фонду «Синергія-3», активами якого управляє наша компанія. У такому випадку вкрай важливо захистити права всіх учасників фонду й надати можливість тим, хто не погоджується з продовженням діяльності фонду, вийти з ІСІ у передбачений регламентом ІСІ термін і одержати розрахунок за належні їм цінні папери такого ІСІ. Тому можна вважати позитивним кроком врегулювання цих питань нещодавно внесеними до ст. 4 Закону змінами. З точки зору надання ІСІ та їх учасникам нових інвестиційних можливостей слід позитивно відзначити розширення нормативів інвестування активів для диверсифікованих ІСІ. Змінами до Закону скасовані обмеження щодо інвестування активів таких фондів у акції й облігації українських підприємств, що дозволяє створювати фонди, орієнтовані на окремі класи активів. До внесення цих змін фонд акцій міг бути лише недиверсифікованим і тому не міг бути відкритим (тобто зобов’язаним у будь-який час викуповувати в учасників на їхню вимогу цінні папери ІСІ) або інтервальним (тобто зобов’язаним викуповувати в учасників на їхню вимогу цінні папери ІСІ протягом обумовленого в проспекті емісії інтервалу). З огляду на стан розвитку в Україні інвестиційних фондів інвестори-початківці нерідко надають перевагу відкритим або інтервальним фондам, а не закритим, які створюються, як правило, на кілька років, і тому достроково вийти з них учаснику може бути проблематичним. Наразі з’являється можливість створення відкритих диверсифікованих фондів акцій, які матимуть найбільший потенціал зростання, особливо з огляду на минулорічне падіння цін і, відповідно, можливість принести інвесторам максимальні прибутки, зберігаючи водночас можливість у будь-який момент вийти з фонду. При цьому диверсифікація вкладень у такому фонді акцій однак буде, але не в розрізі інструментів, а в розрізі емітентів, оскільки заборона інвестувати понад 5% загальної вартості активів у цінні папери й зобов’язання однієї юридичної особи збережена. Багато змін, внесених до Закону про ІСІ, є технічними і врегульовують процедурні питання, тому їхня ефективність і доцільність повною мірою будуть оцінені згодом. Проте деякі питання неузгодженості між різними законами очевидні вже зараз. Наприклад, Закон про ІСІ передбачає, що корпоративні інвестиційні фонди створюються виключно як відкриті акціонерні товариства, тоді як ЗУ «Про АТ», який набирає чинності 30 квітня 2009 р., поділяє всі АТ на публічні й приватні, і з моменту набрання ним чинності не дозволяє створювати закриті й відкриті товариства. Тому з травня 2009 р. створення корпоративних інвестиційних фондів буде неможливим до внесення відповідних змін до Закону про ІСІ.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№13-24 | 04 грудня
Тема тижня:
Надрокористування
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

     

______________________________