Про вердикти високої юридичної проби Ніхто, мабуть, не заперечуватиме, що кожен вердикт, винесений Конституційним Судом, грає помітну роль у становленні й розвитку громадянського демократичного суспільства. Та все ж є рішення, на обнародування яких чекають із особливим нетерпінням, – у справах, до яких прикуто увагу владних структур, політиків, преси, а за великим рахунком – і всієї країни. Серед таких – справа за конституційним поданням 105 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень ч.ч. 6,7,9 ст. 83 Конституції (справа про коаліцію депутатських фракцій у ВР). Всупереч часто тиражованому ЗМІ й далеко не завжди справедливій думці, що КСУ зволікає з розглядом того чи іншого подання або звернення, затягує конституційне провадження, рішення у згаданій справі він ухвалив менше ніж за три місяці. КСУ дав тлумачення словосполучення «коаліція депутатських фракцій у ВР України», а також визнав її Тимчасовий регламент неконституційним, оскільки він прийнятий не у вигляді закону, а затверджений ухвалою ВР. Із не меншою зацікавленістю чекали народні депутати й на рішення КСУ щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Основного Закону (про обмеження депутатської недоторканності) вимогам ст.ст. 157 і 158 Основного Закону (суддя-доповідач – Андрій Стрижак). Суд вирішив, що законопроект не протирічить згаданим статтям Конституції, оскільки не скасовує й не звужує права і свободи людини й громадянина, а також відповідає вимогам ст. 158. Нині справа за народними обранцями – від них залежить, чи знайде законопроект силу закону.
Короткий огляд діяльності КСУ за 2008 р. свідчить, що інтенсивність розгляду справ помітно зросла – на його рахунку станом на 17 грудня минулого року 27 рішень і 2 висновки. Тепер, коли позаду залишився складний період в історії КСУ, Суд працює ритмічно, із дотриманням термінів, на всіх стадіях конституційного провадження здійснюється жорсткий контроль.
Особливо хотілося б зупинитися на міжнародних контактах КСУ. Із кожним роком вони розширюються, міцнішають, і це цілком виправдано – досвід європейського, світового конституціоналізму безперервно збагачується, і краще з нього, поза сумнівом, стане в нагоді молодому українському конституційному правосуддю. Міжнародні заходи не оминають увагою керівництво, судді, представники провідних структурних підрозділів КСУ. Наприклад, голова КСУ Андрій Стрижак взяв участь у міжнародній конференції «Виконання рішень Конституційного Суду як ключовий етап процесу здійснення конституційного правосуддя», яка відбулася в Баку (Азербайджанська Республіка), у міжнародному симпозіумі «Поділ влади і конституційне правосуддя в 21-му столітті», який відбувся в Сеулі (Республіка Корея). Плідним виявився візит до Києва делегації Федерального Конституційного Суду Німеччини на чолі з його головою Гансом-Юргеном Папіром. У бесіді за «круглим столом» на тему «Конституційна скарга» німецькі колеги розповіли про процедуру ухвалення скарг до розгляду, про особливості конституційного провадження за ними, про порядок ухвалення рішень, зупинилися на деяких рішеннях.
Конституційний Суд, як відомо, є єдиним в Україні органом конституційної юрисдикції. Класична формула, що це суд права, а не суд факту, знайома навіть людям, далеким від юриспруденції. Як нештатний учасник політичного процесу, який інколи в нашій країні набуває найхимерніших форм, КСУ ухваленням рішень й наданням висновків опосередковано впливає на політико-правову ситуацію, позначаючи конституційний фарватер для української влади, українського політикуму й соціуму загалом. Увага до роботи Суду не слабшає, навіть посилюється, що цілком логічно, якщо врахувати ступінь нинішнього політичного протистояння в країні. Реакція на рішення КСУ з боку чиновників, політиків, політологів, журналістів є різною, і це не дивно – скільки людей, стільки й думок.
Недоліків в оцінці діяльності КСУ немає, але не завжди вони справедливі, об’єктивні, неупереджені. Щоб не бути голослівними, пригадаємо кричущі заголовки, якими майоріли матеріали про рішення КСУ у справі про коаліцію депутатських фракцій у парламенті: «КСУ ухвалив рішення, яке вже нікому не потрібне», «КСУ так і не розтлумачив, за яких умов припиняється діяльність коаліції депутатських фракцій у парламенті.» Але чому не розтлумачив? А тому, що це питання не належить до його компетенції: Основний Закон не визначає порядок припинення діяльності парламентської коаліції. Це конституційна прогалина, яку можна усунути шляхом законодавчого врегулювання. Домислювати за Конституцію Суд не має права.
З приводу того, що з рішенням нібито запізнилися. Цей докір – абсолютно безпідставний. По-перше, КСУ не порушив регламент – конституційне провадження тривало менше трьох місяців. По-друге, КСУ – не оракул. На прес-конференції журналісти запитали голову КСУ Андрія Стрижака, чи потрібне взагалі це рішення зараз, коли демократична коаліція в парламенті наказала довго жити? Голова КСУ з такою постановкою питання категорично не погодився, заявивши, що «Конституційний Суд не ухвалює рішень під конкретну політичну ситуацію». Він підкреслив, що єдиний у країні орган конституційного правосуддя розглядає справи не в політичній площині, а виключно в правовій, керуючись вимогами й нормами Основного Закону країни. А рішення КСУ – це правові орієнтири не тільки на сьогодні, але й на перспективу...
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|