Яке відшкодування отримає споживач при відключенні гарячого водопостачання?

У період газової кризи нікого не здивує відсутність гарячої води в крані або коли вона буде ледь тепленька. Чи може споживач отримати якесь відшкодування? Чи можна захистити свої права? Адже платимо за гарячу, а не за ледь теплу! І це важливо! Не всі ж моржі! Давайте розглянемо конкретний приклад і юридичні поради по його вирішенню. Так, припустімо, що між фізичними особами й Теплоенерго укладено договір на теплопостачання й гаряче водопостачання, що підтверджується фактом отримання абонентської книжки на оплату послуг. Однак Теплоенерго постачає гарячу воду неналежної температури, узагалі без попередження відключає централізоване гаряче водопостачання, мотивуючи боргом, нарахованим на будинок. Згадані фізичні особи придбавають водонагрівач вартістю 682 грн. 80 коп, бо на їхньому утриманні перебуває маленька дитина. Факти неналежного виконання Теплоенерго своїх обов’язків щодо надання споживачам послуг по гарячому водопостачанню й теплопостачанню підтверджуються актами-претензіями, оформленими відповідно до вимог п. 41 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання й водовідведення (затверджених постановою КМУ від 30 грудня 1997 р. № 1497). Виникає питання, чи можуть фізичні особи стягнути з Теплоенерго: а) вартість водонагрівача, як понесені ним збитки; б) моральну шкоду по 1500 грн. кожному, заподіяну зазначеними неправомірними діями Теплоенерго; в) зобов’язати Теплоенерго надавати послуги безперебійно; г) за невключення теплопостачання з початком опалювального сезону – пеню за період прострочки; д) провести перерахунок оплати за час, коли з перебоями постачали гарячу воду (лічильника в них немає)? Нагадаємо, що являють собою збитки. Відповідно до ЦК України, збитки, це: 1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). У ГК України зазначено дещо інше: збитки – це витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у випадку належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Щодо можливості стягнення вартості придбаного водонагрівача, то згідно з ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Проте вказана норма регламентує відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, і на зазначені правовідносини не розповсюджується. Це не збитки, безпосередньо завдані порушенням договірного зобов’язання. Ось якби з крану пішов газ замість води (перепрошуємо, але на практиці дійсно був випадок, коли на Харковщині підключили в новобудові газову плиту й там пішла гаряча вода замість газу – переплутали). Також слід нагадати, що згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник має передати кредиторові при порушенні боржником зобов’язання. Але стягнення пені не передбачене умовами договору між сторонами й не передбачене Правилами надання населенню послуг по водо-, теплопостачанню й водовідведенню. Тепер щодо моральної шкоди. Відповідно до ЦК України така шкода полягає: 1) у фізичному болю й стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі й гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.(ч. 2 ст. 23 Кодексу). Однак в даному випадку потрібно враховувати й вимоги ст. 3 ЗУ «Про захист прав споживачів», згідно з якою споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки при її заподіянні небезпечною для життя й здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством. Ці висновки підтверджуються судовою практикою. Таким чином, якщо ви купили водонагрівач, то це не є збитками, завданими порушенням зобов’язання про постачання гарячої води. І ця сума не підлягає стягненню. Моральної шкоди вам також не завдано, адже не нанесено шкоди вашому життю й здоров’ю. У договорі про пеню також нічого не сказано, значить, і цих коштів вам не бачити, як свої вух! І що ж Ви отримуєте, коли відповідна організація не виконує свої зобов’язання, у тому числі щодо газопостачання, теплопостачання, постачання електроенергії тощо?! Вам зроблять лише перерахунок за цей період (коли не було послуг, ви платите за цей час не будете). І все. Так сказав Верховний Суд України (рішення ВСУ від 5 грудня 2007 р. по справі № 6-2722св07). Ось такі неоптимістичні результати для споживачів. А щоб скласти акт, потрібно витратити день: відпрошуватися з роботи й чекати весь день спеціалістів, щоб вони зафіксували не таку температуру води в крані чи не теплі батареї, сподіваючись, що вони, дякуючи вашій настирливості, потеплішають…