Банкрот під маскою інвестора

Під час розгляду інвестиційних спорів часто трапляються випадки, які інакше ніж курйозними не назвеш. Трапляється що завгодно – від завищених абсолютно невиправданих претензій до ситуацій, коли інвестори виявляються банкротами. Один з таких випадків, думаю, буде цікавим для юридичної спільноти. У липні 2000 р. американська компанія «Дженерейшн Юкрейн, Інк» в особі Юджина Лаки звернулася до Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів з проханням щодо арбітражного вирішення спору, пов’язаного із здійсненням цією компанією інвестиційної діяльності в Україні. Компанія вважала, що її інвестиції були нелегальним чином експропрійованими органами виконавчої влади України. Нагадаємо, що «Дженерейшн Юкрейн, Інк» та громадянином США Юджином Лака в 1993 р. було створено підприємство з іноземною інвестицією – ТОВ «Генерація Лтд». Починаючи з 1996 р. це товариство співпрацювало з КДМА на підставі укладених угод з метою реалізації проекту «Паркв’ю» – будівництва бізнес-центру в м. Києві. Однак цей проект так і не був реалізований. І вказана компанія наполягала на відшкодуванні нібито понесених нею затрат, упущеної вигоди, моральної шкоди за створення перешкод при реалізації інвестиційного проекту «Паркв’ю» на загальну суму більш ніж $9 000 000 000 (дев’ять мільярдів доларів США). Арбітражний Трибунал МЦВІС, розглянувши матеріали справи, зокрема юридичні меморандуми, представлені Україною, 16 вересня 2003 р. відхилив позов компанії «Дженерейшн Юкрейн, Інк» проти України та зобов’язав її відшкодувати українській стороні юридичні витрати у розмірі $ 365 000. Але реальна можливість виконати арбітражне рішення в частині відшкодування коштів за рахунок активів Юджина Лаки або його компанії, відсутня. Нещодавно з’ясувалося, що 14 березня 2007 р. він подав клопотання до Підрозділу з питань банкрутства Суду США Південного округу Нью-Йорку про визнання його банкрутом. Звісно, грошові зобов’язання за рішеннями, винесеними проти інвесторів-позивачів, таких як Юджин Лака, мають бути оплачені, а у випадку неможливості оплати, вони мають бути визнані. Але, нажаль, в цій справі, така можливість відсутня і рішення МЦВІС лишиться декларативним. Як засвідчує ця історія, далеко не всі інвестори, які приходять в Україну, є добросовісними і спроможними вести чесну інвестиційну діяльність.