Куди рухаємось, панове нотарі?

Будь-які реформи починаються із розробки стратегії, концепції або плану дій. Тобто якщо ми реформуємо або трансформуємо певну галузь, необхідно прораховувати декілька кроків наперед та чітко уявляти, що і як робитимемо на певному етапі подібної трансформації. Не є виключенням з цього правила й реформа українського нотаріату. 29 травня відбувся Всеукраїнський науково-практичний форум «Стратегія реформування нотаріату України та удосконалення законодавства про нотаріат». Організувала захід Українська нотаріальна палата під егідою Міністерства юстиції. На форумі були присутні державні та приватні нотаріуси з усіх регіонів України, представники інших об’єднань нотаріусів, народний депутат України Юрій Мірошниченко, представники наукових та навчальних закладів. Учасники заходу у ході жвавих обговорень та дискусій розглянули ключові стратегічні завдання подальшого реформування нотаріату та формування нової редакції Закону України «Про нотаріат», а також обговорили проблеми запровадження й регулювання діяльності єдиного нотаріату в Україні. Чому нині конче потрібно реформувати український нотаріат? Тому що в нотаріальному середовищі залишилося дуже багато невирішених проблем, як-от: невизначеність статусу нотаріальних органів, зокрема, державних нотаріальних контор, приватних нотаріусів, державного нотаріального архіву; необхідність встановлення критеріїв для визначення граничної чисельності приватних нотаріусів в нотаріальних округах (навантаження, кількість населення, адміністративно-територіальний поділ); надмірна концентрація надання нотаріальних послуг в столиці України м. Києві та обласних центрах; відсутність правової бази, яка дозволила б нотаріусу отримати чітко визначені процесуальні права та обов’язки; законодавча неврегульованість пенсійного, соціального забезпечення нотаріусів та системи оподаткування його доходів; відсутність єдиного підходу щодо оплати за надання нотаріусами послуг, які не пов’язані з учиненням нотаріальних дій; відсутність спеціалізованих ВНЗ для підготовки кадрів для роботи в органах нотаріату. Більше того, й досі нерозв’язаними залишаються питання комплексної програми підвищення кваліфікації осіб, які вчиняють нотаріальні дії, в тому числі посадових осіб органів місцевого самоврядування. Не кажемо вже про колізійність нормативно-правових актів, що регулюють діяльність нотаріату. На думку начальника Головного управління юстиції у Київській області Катерини Чижмарь, усі ці проблеми має вирішити цілісна Концепція реформування органів нотаріату. Метою подібної Концепції, на її переконання, є сприяння становленню цілісного підходу до визначення функцій нотаріату та побудови чіткої структури нотаріальних органів. Серед першочергових заходів, що їх містить дана Концепція, є: визначення критеріїв для встановлення граничної чисельності нотарів; розробка та затвердження комплексних програм проходження стажування та підвищення кваліфікації кадрів, які працюють у сфері нотаріату; запровадження та ведення резерву осіб, які мають право на заняття нотаріальною діяльністю, і запровадження заходів задля підвищення їхньої кваліфікації. Наступним кроком у реалізації Концепції є підготовка законопроектів, прийняття яких забезпечило б належне функціонування реформованого нотаріату. Такими нормативними актами є, по-перше, Закон «Про нотаріат», а по-друге, Закон «Про нотаріальний процес» або «Про нотаріальне провадження», яким будуть врегульовані порядок, підстави, строки, місце вчинення окремих видів нотаріальних дій та порядок їх реєстрації. Власне, виступ пані Чижмарь надав позитивного поштовху подальшій дискусії на форумі. Серед інших, не менш цікавих виступів відзначимо доповідь заступника міністра юстиції Леоніда Єфіменка, який зупинився на питаннях діяльності нотаріату як сфери законодавчого регулювання. Учасники форуму також заслухали доповіді приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Дмитра Журавльова та президента Асоціації приватних нотаріусів Харківської області Володимира Марченка про запровадження та регулювання діяльності єдиного нотаріату, проблеми оподаткування доходів нотаріуса, нюанси пенсійного забезпечення та соціальних гарантій для нотаріусів, а також про необхідність встановлення граничної чисельності нотаріусів та її критерії. Цікавими стали для нотарів також виступи віце-президента УНП Ігоря Сидорова та члена Ради УНП Олега Калінюка, які висвітлили питання цивільно-правової відповідальності нотаріуса, страхування професійних ризиків та відповідальності нотаріуса після припинення його діяльності. Завершила науково-практичний форум президент УНП Людмила Павлова, яка у своїй доповіді розповіла про нюанси законодавчого врегулювання питань організації самоврядування нотаріусів, про органи професійного нотаріального самоврядування, порядок їх створення, структуру, повноваження, функції, а також висвітлила проблеми розмежування повноважень органів державної влади та органів професійного самоврядування щодо діяльності нотаріусів. Наприкінці форуму його учасники прийняли резолюцію, яку направили до Верховної Ради. Що ж, чекатимемо на відповідні кроки з боку законодавчого органу України.