Свій серед чужих, чужий серед своїх

Ось і сталося те, на що очікували всі нотарі України. 19 червня відбувся перший в історії України Всеукраїнський з’їзд нотаріусів. З’явилася реальна можливість поспілкуватися зі своїми колегами зі всієї країни та врешті-решт визначитися з напрямком подальшого руху професії. Нотаріуси України обговорювали на з’їзді майбутнє українського нотаріату, точніше, шлях, котрим він крокуватиме принаймні наступні десять років. З’їзд було проведено з ініціативи Секції нотаріусів АПУ, яку підтримав Міністр юстиції Микола Оніщук. Традиційно для таких заходів у ролі медіапартнера виступила щотижнева загальнонаціональна правова газета «Правовий тиждень». До участі в з’їзді були запрошені всі громадські організації нотаріусів. Про проведення Першого Всеукраїнського з’їзду нотаріусів повідомили Мін’юст, щоб сприяти державним нотаріусам у реалізації свого права взяти участь у цьому заході. Отже, на з’їзді зареєструвалися 470 делегатів – ті, хто мав що сказати, а головне, прагнув змінити щось у нотаріальному середовищі. А змін, як з’ясувалося, потрібно дуже багато. Першим на порядок денний винесли питання, що стосується напрацювання Концепції реформування нотаріату України, себто створення наскрізного механізму подальшого формування змісту нової редакції Закону «Про нотаріат», Нотаріального процесуального кодексу, визначення їхнього предмета, ідеології тощо. Адже цілком зрозуміло, що без Концепції реформування нотаріату, яка давала б відповіді на нагальні питання подальшої роботи та розвитку нотаріату, дуже важко зрозуміти ідеологію та послідовність тих змін, які відбуваються в нотаріаті. Наприклад, то в нас відсутня квота нотаріусів як така, то вона встановлюється, але єдиним критерієм її встановлення вважають кількість населення в нотаріальному окрузі. При цьому кількість населення України зменшується, а кількість нотарів в округах збільшується. Парадокс! Далі – гірше. Із прийняттям так званої малої реформи нотаріату сільські ради то позбавляються права вчиняти нотаріальні дії, то отримують його. А як пояснити десятиразове збільшення ставки державного мита на посвідчення договору іпотеки, встановлення фіксованої ставки на видачу свідоцтва про право на спадщину? Хтось прораховував ці цифри, науково їх обґрунтовував? Навряд чи. Тобто відбуваються хаотичні, несистематизовані, непродумані та необґрунтовані зміни, які врешті-решт лише заплутують ситуацію. Друге питання з’їзду – нова редакція Закону «Про нотаріат». Обговорюючи її, нотаріуси зі всіх областей України висловлювали свою думку щодо форми нотаріальної діяльності, статусу, обов’язків і прав нотаріуса, державного регулювання та гарантій. Не обійшли увагою й найболючіше питання – професійне об’єднання нотаріусів, порядок його створення, завдання та коло повноважень у контексті нової редакції Закону «Про нотаріат». Взагалі питання створення самоврядної організації нотаріусів – найболючіше. Як свідчить нещодавнє опитування нотаріусів на сайті notaries.org.ua, вони незадоволені організацією нотаріального самоврядування в Україні. Більше того, майже 85% вважають незадовільною роботу Української нотаріальної палати. Але при цьому самі нотарі не можуть визначитися ані з чинниками, які заважають розвитку нотаріального самоврядування, ані з тим, чи достатньо однієї всеукраїнської самоврядної організації нотаріусів. Немає єдиної думки, а тому вони й донині позбавлені потужної самоврядної організації з чіткими повноваженнями. Нотарі, застосовуючи алегорію, чужі серед своїх і свої серед чужих. На думку приватного нотаріуса Львівського нотаріального округу Олени Пелех, діючі професійні об’єднання нотаріусів не зможуть виконати завдань, які покладає на самоврядну професійну організацію нотаріусів нова редакція Закону «Про нотаріат». Отже, основні цілі створення єдиної самоврядної організації, на думку пані Пелех, – залучення нотарів до виконання державних функцій і здійснення контролю за їхньою діяльністю на принципах єдності, децентралізації, обов’язкового членства, незалежності, самофінансування, повноти повноважень, відповідальності та контролю. Народний депутат Юрій Мирошниченко торкнувся питань законодавчого забезпечення діяльності нотаріусів, а також зарубіжного досвіду самоврядування нотаріального загалу. Не обійшли увагою на з’їзді й регулювання державою чисельності нотаріусів (квоти). Як завжди, доволі експресивною була доповідь президента Академії нотаріату Володимира Черниша, який виступив за жорстке квотування нотаріусів за принципом, який діє у Франції: один нотаріус на 5 тис. мешканців. Квотування, на його переконання, доволі демократичний крок, який дозволить українському нотаріату вийти на принципово новий щабель розвитку. Делегати обговорили також соціальні гарантії діяльності нотаріуса та їх закріплення на законодавчому рівні, фінансове забезпечення діяльності нотаріату, витрати нотаріуса, прийняття Нотаріального процесуального кодексу. Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Володимир Марченко торкнувся практичних питань, які потрібно врахувати при винесенні рішення та резолюції з’їзду. По-перше, нотаріальна спільнота повинна вирішити, хто і яким чином створюватиме професійну самоврядну організацію, хто готуватиме та проводитиме майбутні вибори, яким чином сьогодні слід напрацьовувати єдину нотаріальну практику. На думку пана Марченка, нотарі повинні робити це самі, а не перекладати цей тягар на плечі Мін’юсту. Відповідно, доповідач запропонував створити постійно діючу робочу групу, основними завданнями якої (до прийняття нової редакції Закону «Про нотаріат» і набрання нею чинності) будуть:

• напрацювання та лобіювання законопроектів і підзаконних нормативних актів у ВРУ, КМУ, Міністерстві юстиції України та ДПАУ;
• координація дій громадських об'єднань нотаріусів щодо захисту інтересів нотаріусів;
• підготовка та проведення за участю Міністерства юстиції України засновницьких зборів зі створення регіональних і всеукраїнської професійних самоврядних організацій після прийняття нової редакції Закону України «Про нотаріат» і набрання нею чинності, які передбачатимуть наявність професійного самоврядування нотаріуса.

По-друге, одна з головних проблем високого іміджу нотаріуса – вирішення самоврядною нотаріальною організацією питань доступу громадян до нотаріальних дій і якості їх вчинення. На сьогодні найважливіше забезпечити доступ до послуг нотаріуса у віддалених районах і селах. А це завдання можна виконати за умови наявності: а) професійної організації з широкими повноваженнями; б) врегульованих на законодавчому рівні прозорих механізмів квотування; в) фінансового забезпечення робочих місць для нотаріусів у віддалених, некомерційних регіонах. По-третє, зважаючи на досвід більшості країн Європи, на думку Володимира Марченка, потрібно забезпечити нотаріусу можливість бути розпорядником свого архіву й отримувати від наступника грошову компенсацію за напрацьовану клієнтуру. По-четверте, потрібен доступ до електронного реєстру паспортів на пільгових умовах – у розмірі самоокупності. По-п’яте, на думку пана Марченка, слід вирішити питання контролю нотаріальної діяльності та відповідальності нотаріуса. Потрібні єдиний контроль і особиста відповідальність нотаріуса за свою працю, високий рівень кваліфікації та бажання дотримуватися Конституції та чинних законів. Учасники з’їзду висловили безліч думок та висвітлили чимало шляхів подолання труднощів, які існують у нотаріальному середовищі. Тому наприкінці заходу було прийнято рішення, на основі якого підготують звернення до ВР та Міністерства юстиції. Повні тексти цих документів читайте в наступних випусках «ПТ».