Невтомне прагнення справедливості

Цікавлячись життям корпоративних юристів, «Правовий тиждень» запросив до розмови Ореста Данилевича, корпоративного юриста British Аmerican Tobacco Україна, котрий розповів про завдання, які стоять перед правниками компанії – провідного виробника тютюнових виробів.   Посада
Корпоративний юрист і корпоративний секретар компанії British Аmerican Tobacco Україна. Освіта Шлях до професії юриста був непростий і досить довгий. За першою освітою я фізик. Закінчив Чернівецький державний університет, аспірантуру. Захистив кандидатську дисертацію в галузі фізики напівпровідників, керував науково-дослідницькою лабораторією. Написання докторської дисертації припало на 1989–1990 роки – період розпаду Радянського Союзу. Наукова проблематика, якою я займався, як і більшість досліджень у галузі точних прикладних наук, обслуговувала потреби оборонної промисловості. З розпадом СРСР більшість розробок припинилися у зв’язку із відсутністю фінансування. Не бажаючи надаремно витрачати свій час я почав цікавитися бізнесом. Юриспруденцією почав займатись ще керуючи науковою лабораторією. Доводилося виконувати багато правової роботи: вести переговори, розробляти та укладати різноманітні договори з провідними підприємствами оборонної галузі, готувати та захищати матеріали для авторських свідоцтв на винаходи, проводити патентний пошук. Покинувши наукову діяльність та поринувши у діловий світ, я побачив, що основою успішної підприємницької діяльності є здатність до правильного застосування права. Юридичну освіту здобув у Львівському національному університеті як другу вищу. Юриспруденцією розпочав займатися в якості юрисконсульта в юридичній фірмі та головного юридичного радника в першій у Львові аудиторській фірмі.  – Пане Оресте, у чому полягає робота корпоративного юриста? – Робота корпоративного юриста багатогранна. Компанія – це складний механізм, що виконує різні функції, починаючи із закупки сировини й матеріалів, виробництва продукції і закінчуючи просуванням її на ринку. В різних підрозділах цього механізму злагоджено працює майже тисяча працівників. Компанія вступає в різні правовідносини як в Україні, так і за її межами. Ця розмаїта діяльність потребує правового супроводу. Зокрема, це захист інтересів компанії у відносинах з, постачальниками та покупцями, інститутами держави, працівниками, профспілками тощо. – Скільки юристів працюють в юридичному відділі компанії? Чи є в них чітка спеціалізація? – У нашій компанії кількість юристів визначається потребами бізнесу та залежить від обсягу проектів, над якими працює компанія. Щоб уникнути дублювання та персоніфікувати відповідальність, юрист повинен супроводжувати певний проект від початку і до кінця. Тому існує певна диференціація за напрямами: правовий супровід виробничої, торговельної, маркетингової діяльності компанії, забезпечення захисту прав інтелектуальної власності тощо. Корпоративний юрист має особливі функції: він відповідає за всі питання, пов’язані зі статутною діяльністю компанії, фукціонуванням акціонерного капіталу, проведенням загальних зборів акціонерів, операціями з акціями. Крім того, він представляє та захищає інтереси компанії перед органами державни: фіскальними, правоохоронними, судовими. У компанії виникає чимало спорів з контролюючими органами. Не завжди ми погоджуємось з їхньою позицією, тому доводиться відстоювати свої інтереси у суді. Економічна ефективність роботи юридичного відділу висока: кожного року ми економимо компанії значні кошти. – Яким чином вдається економити значні суми? – Виключно завдяки чіткому дотриманню вимог законодавства та професіоналізму наших юристів, що аргументовано захищають інтереси компанії. British Аmerican Tobacco інвестувала в компанію понад $150 млн в обладнання, різні ноу-хау, збудовано нові технологічні корпуси та адміністративна будівля. Проте, незалежно від розміру інвестування, в нашій країні бізнес відчуває пресинг зі сторони контролюючих органів. Причому під удар потрапляє легальний бізнес, який працює відкрито, прозоро з дотриманням всіх норм законодавства України. Щороку контролюючі органи намагаються безпідставно стягнути із компанії значні суми надміру нарахованих податків, фінансових та інших господарських санкцій. – Чи існують якісь особливі вимоги, котрі компанія висуває до своїх юристів? – Головний пріоритет компанії – добре ім’я. Тому основна вимога до юристів – чітке дотримання законодавства та корпоративних стандартів в усіх аспектах діяльності. У багатьох випадках українське законодавство недосконале, нормативні акти конфліктують між собою. За таких умов обрати правильну стратегію поведінки можна лише маючи ґрунтовні знання теорії та практичний досвід. Тому високий фаховий рівень та прагнення юристів до постійного самовдосконалення дуже важливі для компанії. – Останнім часом тиск з боку контролюючих органів посилився? – Цей тиск посилився, особливо з боку митних органів. Це проявляється у перманентному прагненні безпідставно завищити митну вартість імпортованої сировини, комплектуючих і товарів, які необхідні для забезпечення виробничих потреб компанії. На жаль, у різних судових інстанціях ефективний захист порушених прав та охоронюваних законом інтересів компанії наштовхується на низку перепон. Серед них - надзвичайно довга тривалість розгляду судових спорів у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Всі судові спори з контролюючими органами за негласною вказівкою їх керівництва повинні обов’язково проходити всі можливі судові інстанції – навіть за відсутності правової позиції. Тому остаточне врегулювання спорів у судах триває по два-три роки. У такий екстравагантний спосіб чиновництво імітує боротьбу із корупцією у власних рядах. Зараз у декількох судах в черзі на розгляд знаходяться наші справи, провадження у яких триває майже три роки. Незважаючи на те, що ми повністю переконані у своїй правоті, тягар невизначеності тяжіє та гнітить дамокловим мечем непередбачуваності правосуддя в Україні. Доклавши зусиль, справді можна відстояти свою правову позицію. Проте, ці зусилля непомірно великі, що відображає низький рівень розвитку вітчизняної правової системи. Серед головних критеріїв якості судочинства – швидкий та справедливий розгляд справ. Проте досягнення такого стандарту в першу чергу вимагає високого рівня правосвідомості суспільства та поваги його членів до своїх власних прав. – Чи часто компанії доводиться звертатись до судових органів та чи зараз у вашому активі є цікаві справи? – Чиновники не дають нам байдикувати. Наприклад, зараз для випуску нового виду продукції ми хочемо ввезти обладнання, яке вже використовувалось на підприємстві нашої компанії в іншій країні. Митниця наполягає, що за нього треба сплатити таке ж мито, податки та збори, як і за нове обладнання. Це додаткові витрати близько мільйона гривень, єдиним обгрунтуванням яких є бажання митниці за наш рахунок виконати план наповнення бюджету. – Це неадекватний підхід до бізнесу. Адже наша компанія є підприємством, що формує бюджет міста Прилук та Чернігівської області. Наші відрахування до бюджету області складають близько 50% усіх надходжень. В непереборному прагненні чиновників виконати і перевиконати план, курці, яка несе золоті яйця, хочуть скрутити голову. Після такої ініціативи державних органів у іноземних інвесторів виникає справедливе запитання, - чи варто інвестувати в Україну? Може, краще скоротити виробництво і перенести його до Узбекистану, Китаю чи до іншої країни? – Чи вдаєтеся Ви до не правових методів розв’язання конфліктів з митницею, податковою? Адже не секрет, що так простіше вирішувати проблеми. – Компанія категорично проти цього, ми не підтримуємо жодних корупційних дій, ведемо прозорий, законний бізнес і тому постійно стикаємося з труднощами - у нас щоразу виникає більше і більше судових спорів. Проте, ми мусимо йти законним шляхом – іншого не дозволяють корпоративні стандарти ведення бізнесу. Коли нам створюють перешкоди, ми звертаємося до суду і домагаємося справедливості лише в такий законний спосіб. – Пане Оресте, ви накопичили великий досвід наукової та бізнесової діяльності. Він дозволяє займатися власним бізнесом. Був період, коли ви малу власну справу, а тепер працюєте корпоративним юристом. Чи не затісно вам у цих межах? – Я полишив власний бізнес саме тому, що відчув пресинг з боку податкових та інших контролюючих органів. В Україні штучно створені умови, зокрема щодо оподаткування, за яких чесно заробляти гроші практично неможливо. Система оподаткування розрахована на те, щоб заганяти людей у тінь. А працювати в тіні я не хотів. Це проти моєї природи. Розпочавши роботу в галузі юриспуденції, я постійно намагаюся відстоювати право, домагатися справедливості. Це було і тоді, коли я працював у юрфірмі, і в аудиторській компанії. Зокрема, я був одним з ініціаторів та розробників проекту закону „Про аудиторську діяльність”. Та на моїх очах аудит, цей надзвичайно потрібний для ринкової економіки інструмент, перетворився на фікцію, спосіб особистого збагачення. Податківці почали створювати кишенькові аудиторські фірми, до яких силоміць заганяли підприємства. Якщо ти не пройшов аудит у такій фірмі, у тебе виникнуть проблеми з податківцями. Я не міг з цим змиритися і пішов з бізнесу. Перебуваючи на стажуванні на юридичному факультеті Університету Лойоли в Чікаго (США) я побачив, що в цивілізованому світі бізнес ведеться на засадах чесності, прозорості, в тому числі щодо сплати податків. Але в США діє раціональна, прозора і зрозуміла податкова система, чітко функціонують виконавча та судова гілки влади. Податки платять усі, у тому числі й ті, хто багато заробляє. В Україні ж, навпаки, ті, хто мають величезні статки, не платять, а основний податковий тягар лежить на дрібному й середньому бізнесі. Тепер я працюю у відкритій, „прозорій” компанії, де я дійсно можу відстоювати право та реалізувати себе як юрист, не вступаючи в конфлікт із власним сумлінням і своїми переконаннями. Розмову вела Лариса Бардаченко
«Правовий тиждень»