Практика генпідрядних відносин: ризики генпідрядника та способи їх подолання

21 липня 2009 р. у прес-центрі ІА «ЛігаБізнесІнформ» відбулася прес-конференція «Практика генпідрядних відносин: про ризики генпідрядника та засоби їх подолання», у якій взяли участь старший юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» Наталія Доценко-Білоус і голова Спостережної ради ТОВ «Укрбудконтракт» Олексій Луганов. Актуальність цієї теми пояснюється тим, що в умовах законодавчо підтвердженої світової фінансової кризи генеральні підрядники зіткнулися із масовим припиненням і призупиненням угод генерального підряду. Однак можна знайти правомірний вихід із цієї ситуації та захистити свої інтереси. За словами Наталії Доценко-Білоус, багато замовників були змушені несподівано для генпідрядників зупинити будівельні проекти. Чинне законодавство не використовує такий термін, як «заморожування будівельного проекту», а оперуює терміном «консервація». Коли виникла необхідність консервації, або призупинення, об’єктів, кожний із замовників намагався знайти оптимальний засіб врегулювання відносин із генпідрядником. Можна виокремити три основні способи, за допомогою яких замовники врегульовують такі відносини. Багато осіб скористалися можливістю визнати угоди неукладеними в судовому порядку. Деякі зволіли відмовитися від подальшого виконання угод генпідряду (погодившись оплатити виконану роботу та компенсувати збитки генпідряднику). Однак для генпідрядника цей варіант пов’язаний із ризиком: замовник може не прийняти роботу, отже, право генпідрядника на належну оплату стає спірним. Третій спосіб – компенсація збитків (у цьому разі генпідряднику також необхідно надати обґрунтований розрахунок). Крім того, замовники, щоб призупинити будівництво, вдаються до визнання факту настання обставин непереборної сили. Як уникнути такого розвитку подій, за якого припиняться договірні відносини і виникне ризик того, що виконана, але не закрита актами робота не буде оплачена, а втрачений прибуток стане ефемерним поняттям, право на який буде неможливо реалізувати? Голова наглядової ради ТОВ «Укрбудконтракт» Олексій Луганов зазначив, що це питання не нове – йому вже багато років. «Проблема в тому, що замовник практично не гарантує генпідряднику оплату повної вартості контракту генерального підряду, що унеможливлює придбання техніки в лізинг, адже для цього потрібно мінімум чотири-шість років. Це заважає генпідрядним компаніям розвиватись. Отже, коли на ринок вийдуть потужні іноземні компанії, конкурувати з ними буде важко», – пояснив пан Луганов. «У своїй юридичній практиці ми рекомендуємо застосовувати такий засіб, як право на утримання результату будівельних робіт, будівельної техніки та матеріалів. Воно прямо передбачене ст. 856 ЦКУ та дозволяє генпідряднику забезпечити свій інтерес у подібній ситуації», – зазначила пані Доценко-Білоус. Вона також вважає за можливе визнання прав власності генпідрядника на об’єкт незавершеного будівництва в судовому порядку. Стаття 331 ЦКУ передбачає, що до завершення будівництва об’єкт є сукупністю матеріалів та обладнання, використаних у процесі будівництва, і власник матеріалу є власником об’єкта незавершеного будівництва.