Підвищення розмірів судових зборів: ДУБЛЬ 2

Як повідомляв «ПТ» (№ 28 від 14 липня 2009 р.), Кабінет Міністрів України 8 липня скасував свою постанову від 14.04.2009 р. № 3612 щодо запровадження нового порядку обчислення розміру витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, якою фактично підвищувалися ставки платежів за інформаційно-технічне обслуговування судових процесів. Але не пройшло й місяця, як розмір цих витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, знову переглянуто у бік підвищення. Це «радісне» нововведення затверджене постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258» від 05.08.2009 р. № 825, яка, до речі, уже набрала чинності з моменту її опублікування 13 серпня у газеті «Урядовий кур’єр». Наприклад, якщо у цивільному судочинстві розмір витрати з ІТЗ у справі позовного провадження з розгляду спору майнового характеру становив 30 грн, то тепер він складає 120 грн. Натомість це удвічі менше, аніж потрібно було сплатити протягом майже трьохмісячної дії постанови КМУ «Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ» від 14 квітня 2009 р. № 3612, який становив 250 грн. Учасникам же господарських спорів доведеться викласти 236 грн., тоді як раніше розмір цих витрат становив 118 грн.

 

Як представники юридичної спільноти оцінюють чергову ініціативу уряду?   Асоційований партнер ЮК «Правовий альянс»
Дмитро ТИТАРЕНКО: – Постанова КМУ «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів» від 21.12.2005 р. № 1258 крім різних розмірів витрат на ІТЗ у цивільному та господарському процесах чомусь передбачає і різний підхід до їх сплати. Так, у господарському процесі ці витрати сплачуються один раз і тільки позивачем при поданні позову. Увесь подальший рух справи на підставі заяв чи скарг сторін обкладається лише держмитом. У цивільному процесі, навпаки, не тільки позивач при пред’явленні позову, але й кожна сторона повинна сплачувати витрати на ІТЗ кожного разу при оскарженні рішень і поданні деяких заяв. Незважаючи на збільшення розміру витрат, вказаний порядок їх сплати лишився незмінним, а отже, став дискримінаційним для сторін цивільного процесу. Наприклад, витрати на ІТЗ у господарській справі зараз становлять 236 грн. незалежно від кількості оскаржень, а в цивільній справі – щонайменше 360 грн. з урахуванням оплати ІТЗ у звичайному майновому спорі (в апеляційній і касаційній інстанціях кожного разу для скаржника додається ще по 120 грн.). До того ж у цивільних справах позивачу нерідко доводиться додатково витрачати кошти для виклику відповідача в суд – платити за послуги кур’єра, судові телеграми, оголошення у ЗМІ. Усе це не потрібно робити в господарських спорах. Отже, нова постанова Кабміну № 825 – це старий неправильний підхід до питання, але цього разу трохи менше завищено «ціни». До речі, в адміністративних справах ІТЗ немає взагалі. Де логіка?

 

Адвокат адвокатського об'єднання «Нечаєв і Партнери»
Марина ВАЩЕНКО: – Постановою від 05.08.2009 р. № 825 КМУ втретє з початку 2009 р. змінює розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов’язаних із розглядом цивільних і господарських справ. Збільшивши у квітні витрати на ІТЗ у цивільних справах у 4–50 разів (постанова КМУ від 14.04.2009 р. № 361) і скасувавши (не виключно, що з огляду на резонанс, викликаний таким різким підвищенням) свою постанову в липні, Кабінет міністрів зробив чергову спробу змінити розмір витрат на ІТЗ розгляду справ. Порівняно з попереднім збільшенням витрат на ІТЗ судових процесів у цій постанові враховано зауваження юристів, згідно з яким значне підвищення платежів за ІТЗ не має порушувати принцип вільного доступу громадян до правосуддя. У більшості категорій справ витрати на ІТЗ судових процесів не перевищують 50 грн. Водночас невиправдано високим залишився тариф на ІТЗ у справах позовного провадження, що стосуються спорів майнового характеру і таких, «що випливають з інших сімейних відносин» (наприклад, стягнення аліментів, усиновлення, визнання батьківства, позбавлення батьківських прав тощо). Порівняно з попередньою редакцією постанови витрати на ІТЗ за зазначеними категоріями справ зменшено з 250 до 120 грн., проте, на мою думку, і такі суми є обтяжливими для позивачів. Матеріальне забезпечення судів залишається вкрай поганим, тому розміри витрат на ІТЗ судового процесу потребують змін. Але слід було б пояснити, на які цілі (відправка поштової кореспонденції, оформлення судових рішень, забезпечення канцелярським приладдям) мають витрачатися зібрані кошти та чому одні категорії справ є витратнішими, ніж інші. Юрист ТОВ «Юридична фірма «ЮСТ Україна»
Олексій РОГАЧОВ: – Встановлені цією постановою нові розміри витрат на ІТЗ судових процесів загалом стали золотою серединою між «старими» ставками, які не відповідали фактичним витратам держави на забезпечення судових процесів, та «квітневими» ставками КМУ, які ускладнювали доступ громадян до правосуддя. Крім того, перелік цивільних справ доповнено окремим пунктом, який визначає розмір витрат на ІТЗ, пов’язаних із розглядом позовної заяви про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (30 грн.). Цей нормативно-правовий акт встановлює також чіткі суми витрат у національній валюті, а не виражає їх у співвідношенні зі змінним числом, що спрощує порядок розрахунку та є вигіднішим для позивачів. Партнер юридичної компанії «Старчук Плачинда та Партнери»
Євген СТАРЧУК: – Чергова ініціатива уряду покликана підвищити рівень матеріально-технічного забезпечення судових установ. Безумовно, це рішення необхідне, адже останнім часом судові засідання переносять через відсутність коштів на розсилку судових повісток, що подовжує строки розгляду справ, які в Україні і без того доволі тривалі. Крім того, важливо, що витрати, передбачені новою постановою, удвічі менші за ті, що їх пропонували в попередній редакції, і відсутня прив’язка до мінімальної заробітної плати, яка була дуже незручною, адже вимагала постійно перераховувати розмір платежів за ІТЗ. Однак залишилися і старі проблеми, як-от невідповідність витрат у господарських судах і судах загальної юрисдикції. Так, запропонований розмір витрат для господарського процесу становить 236 грн., а для цивільного – 10–120 грн. Водночас у господарському процесі обов’язок надсилання копій позовної заяви та документів, що додаються до неї, покладено на позивача, а в цивільному суд розсилає матеріали справи за власні кошти. Керуючий партнер адвокатської фірми «Васько і Назарчук»
Вадим ВАСЬКО: – Збільшення витрат на ІТЗ є негативним чинником як для фізичних, так і для юридичних осіб. Адже це не вплине на якість інформаційно-технічних послуг, пов’язаних з інформуванням учасників про хід судового процесу, і видачею копій судових рішень. У багатьох районних судах Києва учасники судового процесу змушені власноруч і за власний рахунок відправляти повістки сторонам у справі, брати на себе інформаційно-технічні витрати, забезпечувати суди поштовими марками, а щоб отримати копію судового рішення, необхідно відстояти половину дня в черзі до канцелярії суду. Ми вважаємо, що державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є додатковим і безпідставним навантаженням на сторони процесу. Такий висновок випливає з того, що у ст. 129 Конституції України, яка має найвищу юридичну силу в нашій державі, чітко вказано: «Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів». Сплата як державного мита, так і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу безпідставно перекладена державою на сторони процесу, що порушує їхні права. Наприклад, ст. 55 Конституції України чітко закріплює право кожної людини звертатися до суду за захистом своїх прав. Наразі більшість населення України має дуже низькі доходи, які не дозволяють не те щоб сплатити мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення, а взагалі забезпечити собі та своїй сім’ї мінімальний прожитковий рівень. З цього випливає, що конституційне право громадян на захист у суді порушується. Держава має створити ефективну систему фінансування судів, зняти цей обов’язок зі сторін та учасників процесу і не порушувати їхні законні права.

 

Юрисконсульт юридичної компанії «Шмаров та Партнери»
Юлія ПОСТОЙКО: – Можновладці все ніяк не можуть визначитися гарні вони, чи розумні, оскільки до громадян зараз потрібно бути лояльними. З іншого боку, суди галасують про глобальне нефінансування їх роботи, що унеможливлює не тільки відправку кореспонденції, а й продукує щоденне «приниження» судової системи загалом та кожного її співробітника зокрема просячи принести хоч пару аркушів для роздруківки копії рішення. Сподіваємося, що нові розміри витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стануть тією золотою серединою, яка має задовольнити усіх. Так, наприклад, в червні за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи позовного провадження з розгляду спору майнового характеру потрібно було сплатити 250 грн, на сьогодні – 120 грн. Відповідно, тепер, щоб розлучитися, потрібно сплатити 30 грн, для тих, хто зважився на такий крок наприкінці липня – лише 7,50 грн., а ще раніше (з квітня) таке «задоволення» коштувало 31 грн. 25 коп. Звичайно, що такими «старими новими» розмірами ІТЗ залишились незадоволені громадяни, які наприкінці весни на початку літа вирішили зайнятися встановленням істини в судовому порядку та мусили сплачувати суми, які на сьогоднішній день перевищують «свіжі тарифи». Оскільки тепер, знаючи менталітет наших громадян, вони думатимуть, що для когось іншого правосуддя стало «доступнішим» ніж для них.