Справа № 14/1730 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА Від 26 травня 2009 р. Справа № 14/1730 Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції Вищий господарський суд України у складі колегії суддів, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства «Каскад» (далі – ФГ «Каскад») на постанову від 05.02.2009 р. Житомирського апеляційного господарського суду у справі № 14/1730 Господарського суду Хмельницької області за позовом прокурора Новоушицького району в інтересах держави в особі Новоушицької районної державної адміністрації, Управління з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області до Фермерського господарства «Каскад», про стягнення шкоди від самовільного зайняття земельної ділянки та витрат, понесених на обстеження земельної ділянки, встановив таке. Обставини справи Прокурор Новоушицького району в інтересах держави в особі Новоушицької РДА, Управління з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом до ФГ «Каскад» про стягнення 16265 грн. шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки площею 18 га з категорії земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Березівської сільської ради та стягнення на користь управління з контролю за використанням та охороною земель у Хмельницькій області 212,47 грн. витрат, понесених на обстеження цієї земельної ділянки та проведення розрахунку розміру шкоди. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.08.2008 р. у задоволенні позову відмовлено. За апеляційним поданням прокурора Новоушицького району судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 05.02.2009 р. скасоване в частині відмови у позові про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки з прийняттям у цій частині нового рішення про задоволення позову. Стягнуто з ФГ «Каскад» на користь Новоушицької РДА 5741 грн. шкоди та відповідні судові витрати. Врешті судове рішення залишено без змін. ФГ «Каскад» звернулося до ВГСУ із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 05.02.2009 р. з огляду на порушення та невірне застосування норм матеріального права, а саме статей 22, 1166 ЦКУ. На думку заявника, висновок апеляційного суду про часткове задоволення позовних вимог є безпідставним з огляду на відсутність факту заподіяння шкоди, оскільки статтями 22 та 1166 ЦКУ передбачено, що відшкодуванню підлягає лише реальна шкода, тобто за відсутності факту заподіяння шкоди як такої немає і підстав для її відшкодування, а відтак, відсутня і база для її обрахування відповідно до «Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок». Посилання апеляційного суду на те, що вказаною методикою встановлено визначення розміру упущеної вигоди, заподіяної, зокрема, самовільним зайняттям земельної ділянки, про що були заявлені позовні вимоги у справі, на думку скаржника, є безпідставними, оскільки про упущену вигоду Новоушицької РДА в позовній заяві прокурор не зазначав, а відтак, апеляційний суд вийшов за межі заявлених позовних вимог. Крім того, скаржник зазначає, що на момент звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі позивачів, їхні інтереси не були порушені, оскільки в цей час спірна земельна ділянка перебувала у власності фізичних осіб – третіх сторін у справі, які самостійних вимог на предмет спору не заявили. Суд встановив Заслухавши суддю-доповідача та присутнього в судовому засіданні представника відповідача та прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Відповідно до вимог статей 108, 1117 ГПКУ касаційна інстанція рішення та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційними скаргами (поданнями) і на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, спір у справі виник у зв'язку з відшкодуванням шкоди, заподіяної самовільним зайняттям ФГ «Каскад» земельної ділянки. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що під час використання земельної ділянки відповідач не завдав державі чи територіальній громаді реальної шкоди, оскільки дана земельна ділянка на момент звернення до суду вже знаходилася в приватній власності громадян, а обстеження земельної ділянки здійснюється безоплатно. Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого суду в частині відмови у позові про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, та задовольняючи позов в цій частині, виходив із того, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», статей 116, 125, 126 ЗКУ факт самовільного зайняття земельної ділянки є доведеним. Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки відповідно до статей 4–47 ГПКУ рішення з господарського спору має прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом. Рішення суду може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому відповідно до ст. 43 ГПКУ наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Так, поза увагою господарських судів як першої, так і апеляційної інстанцій залишились приписи ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (в редакції від 19.06.2003 р.), згідно з якою самовільне зайняття земельних ділянок – будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації. Судами встановлено, що відповідач зайняв земельну ділянку на підставі договору оренди земельної ділянки від 02.11.2006 р. Отже, для вирішення даного спору по суті судам необхідно було встановити та дослідити всі обставини, з якими закон пов'язує самовільне зайняття земельної ділянки, та дати оцінку договору оренди землі з огляду на наявність його державної реєстрації. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами попередніх інстанцій при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не дано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про нез'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і залежно від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення. Суд постановив Керуючись ст. 1117, п. 3 ст. 1119, статтями 11110, 11111, 11112 ГПКУ, Вищий господарський суд України постановив рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.08.2008 р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 05.02.2009 р. у справі № 14/1730 Господарського суду Хмельницької області скасувати. Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області. Касаційну скаргу ФГ «Каскад» задовольнити частково. Коментар фахівця Шкоду за незаконне користування землею можна стягнути за позовом власника або уповноваженого ним органу в період, коли здійснювалось незаконне користування землею цього власника та на площі, визначеній у встановленому законом порядку Cтарший юрист ЮК «Правовой альянс» Євген Щеглов: – Будь-які відносини з відшкодування шкоди тісно пов’язані з належністю особі прав, які були порушені. Закон діє в часі, просторі та за колом осіб. Розглядаючи проблему відшкодування шкоди внаслідок незаконного використання земельної ділянки, необхідно встановити об’єкт, якому нанесено шкоду. З цією метою слід з’ясувати, чи виділена земельна ділянка в натурі на місцевості, а також яким чином визначено межі цієї ділянки. Потім треба з’ясувати, хто її власник, які правовідносини були в нього з особою, що користувалася землею. Власник може діяти не самостійно, а через уповноважених осіб. Отже, необхідно дізнатись, чи не встановлений на земельну ділянку сервітут (емфітевзис) і чи не належить територія до земель загального користування. Правовідносини треба визначати з урахуванням змін правового статусу земельної ділянки в часі. Як вбачається з постанови, проблема виникла внаслідок переходу права на землю до нових власників у період незаконного користування нею. Якщо такий перехід власності мав місце, необхідно знову з’ясувати, чи виділена земельна ділянка в натурі на місцевості, яким чином визначено межі цієї ділянки та які документи це підтверджують. У постанові є посилання на договір оренди землі, однак немає аналізу цього документа. І, не ознайомившись з матеріалами справи, важко оцінити його правову природу. Таким чином, шкоду за незаконне користування землею можна стягнути за позовом власника або уповноваженого ним органу в період, коли здійснювалось незаконне користування землею цього власника та на площі, визначеній у встановленому законом порядку.
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|