АМКУ живе інтересами людей

Згідно зі ст. 2 Закону «Про Антимонопольний комітет України» голова цього відомства на вимогу Верховної Ради, але не рідше одного разу на рік, звітує перед парламентом. Олександр МЕЛЬНИЧЕНКО вже більше року виконує функції керівника Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ, Комітет), але український парламент не може знайти час, щоб заслухати його звіт. Що вдалося зробити Комітету, відтоді як його очолив пан Мельниченко? Які завдання є пріоритетними для відомства? На ці та інші запитання редакції «ПТ» відповів в.о. голови АМКУ. – Пане Олександре, ви вже більше року є очільником АМКУ з приставкою «в.о.». Чи не заважає ця приставка працювати? Чого вдалося досягти Комітету за цей рік? – Оцінювати роботу Комітету, а тим більше власну, дуже складно. Звісно, я маю думку щодо цього, але для мене набагато важливіше, що думають люди, яким доводиться мати справу з АМКУ: як порушники конкуренційного законодавства, так і чесні підприємці, яких ми захищали. Показовим є те, що Організація економічного співробітництва і розвитку, що знаходиться в Парижі, у своєму огляді позитивно оцінила діяльність українського антимонопольного регулятора. Що стосується моєї персони, то цілком зрозуміло, що статус першого заступника голови АМКУ, в.о. голови і голови відомства – різні речі. Проте я не можу сказати, що, виконуючи обов’язки очільника АМКУ, почувався некомфортно. Комітет – колегіальний орган, і кадрова ситуація в ньому залишається стабільною. Упродовж багатьох років він працює майже в незмінному складі. Це свідчить про поступальність розвитку Комітету, утворення антимонопольної кадрової «школи» і високий фаховий рівень працівників. Наші спеціалісти затребувані на ринку праці: якщо вони йдуть з Комітету, їх із задоволенням беруть на роботу великі компанії та  державні установи. Це пояснюється тим, що у відомстві є добрі традиції та професіоналізм. Діяльність, якою я займаюся зараз, для мене, як для представника юридичної професії, є дуже цікавою. Я вийшов із судової системи (маю 12 років суддівського стажу) і неодноразово міг повернутися до неї. Але, якщо ти знаєш, що твоя робота впливає на функціонування та розвиток стратегічних ринків, якими живе кожна українська родина: олії, цукру, зв’язку, бензину, будівельних матеріалів, охорони здоров’я тощо, що, наприклад, завдяки діям АМКУ вдалося знизити чи стримати ціни на тому чи іншому ринку, відновити справедливу конкуренцію, то відчуваєш себе потрібним суспільству. Очевидно, що без АМКУ захист та розвиток конкуренції не можливий, що конкуренційна гілка законодавства є «малою конституцією» ринкової економіки. Ця мотивація спонукає до творчості, розробки законопроектів, пошуку нових рішень і сфер, яких ще не торкався АМКУ. Завдяки оперативному втручанню АМКУ припинено цінові кризи на ринках нафтопродуктів, авіаційного пального, термінальних послуг в аеропортах, цукру. Крім того, значною мірою усунено кризові явища на ринках ліків, кабельного телебачення, рекламних послуг, транспорту. Зокрема як відомо, ми добилися зниження вартості проїзду в столичному міському транспорті – метро, автобусах, тролейбусах та трамваях. А всього за цей рік АМКУ усунув майже 3 тисячі порушень конкуренційного законодавства, застосував санкції на загальну суму близько 286 мільйонів гривень. Наразі АМКУ продовжує розслідування справ на ринках будівельних матеріалів, зв’язку, послуг охорони здоров’я, освітянських послуг, державних закупівель, щодо діяльності великих торговельних мереж, ринку бензинів тощо. – Що саме стало об’єктом уваги АМКУ у сфері надання освітянських послуг? – Ми почали розслідувати діяльність вищих навчальних закладів, що надають платні послуги. Наша мета – зробити так, щоб ці послуги відповідали своєму змісту як за ціною, так і якістю. В Україні склалася ситуація, за якої низка вищих навчальних закладів, формуючи ціни на ці послуги, здійснюють так зване «перехресне» субсидування: до прикладу, споживач сплачує за підготовку юриста, а тим самим субсидує підготовку, наприклад, технічного спеціаліста. Чому так відбувається? Навчання юриста коштує більше, ніж навчання технічного спеціаліста. Але остання спеціальність не покриває витрат «вишу» на неї. І університет, замість того щоб обмежитися коштами, які надійшли від споживача за підготовку технічного спеціаліста, використовує кошти, отримані за підготовку юриста. Більше того, вичерпний перелік витрат університету, які мають включатися до вартості навчання, у вищих навчальних закладів відсутній. А це неправильно. Крім того, низка наших провідних університетів незаконно включає у вартість послуг щодо підготовки бакалаврів, магістрів власні витрати, зокрема, на капітальне будівництво, капітальний ремонт, оренду приміщень, розвиток матеріально-технічної бази. І це тоді, коли нормативні акти дозволяють здійснювати такі витрати виключно з прибутку вишів. Якщо такі порушення вчиняються нашими кращими університетами, що готують елітних юристів, хіба з цим може змиритися «антимонопольне серце»? Саме тому я наполіг на проведенні цього розслідування та переконаний: кожен український студент, кожен батько чи матір, що оплачують навчання своїм дочкам чи синам, мають право знати – на що використовує університет кожну копійку внесених ними кошів за оплату навчання.  – Чи необхідно, на вашу думку, збільшити розмір санкцій для суб’єктів господарювання за порушення конкуренційного законодавства? Адже не секрет, що іноді монополісти відверто нехтують вимогами закону і, отримуючи надприбутки, сплачують невеликі штрафи. – Обговорюючи це питання, я хотів би почути про конкретні факти такого правозастосування. Я впевнений, що санкцій, передбачених Законом України «Про захист економічної конкуренції», цілком достатньо, щоб спонукати підприємців утриматися від порушень. Більше того, підприємці вважають, що АМКУ застосовує до них дуже суворі санкції. Водночас слід зазначити, що Закон забороняє територіальним відділенням АМКУ стягувати штрафи, розмір яких перевищує 17 тис. грн. Безперечно, ця норма застаріла. Тому ми внесли до Верховної Ради законопроект, покликаний збільшити штрафи, що їх накладають адміністративні колегії територіальних управлінь АМКУ. Визначаючи суму штрафу, Комітет враховує низку обставин: чи отримало підприємство-порушник надприбуток, як воно ставиться до власного правопорушення (чи відшкодувало збитки споживачам, чи намагалося це зробити), чи визнає себе правопорушником або відверто наражається на конфлікт з АМКУ. Головне – не накласти штраф, а забезпечити економічно обґрунтовану ціну на товар чи послугу, відновити чесну конкуренцію. А штраф виконує превентивну і каральну функцію. – АМКУ пропонують надати статус правоохоронного органу. Чи є ризик зловживання цим статусом? – Де-факто АМКУ вже 15 років є правоохоронним органом, тому що Комітет охороняє приписи права та захищає чесну конкуренцію. Комітет діє на підставі процесуального законодавства, розслідуючи правопорушення монополістів, змови між великими підприємствами, що мають значну ринкову владу, потужну систему менеджменту, маркетингу і професійні юридичні служби. Досліджуючи дії підприємств, що працюють у нафтовому бізнесі, сфері зв’язку, транспорту, телекомунікацій, будівництва тощо, працівники АМКУ вже сьогодні виконують певні силові функції (витребування документів, перевірка суб’єктів господарювання, накладення конкуренційно-фінансових санкцій). Це свідчить про правоохоронну природу діяльності АМКУ. Разом з цим, працівники АМКУ, які мають справу з потужними підприємствами, не захищені від незаконного впливу на їхню діяльність. Саме це не дає мені спокою. Ми не ставимо питання про надання працівникам відомства права оперативно-розшукової діяльності. Потрібно лише зафіксувати вже набутий Комітетом статус. Впевнений, що настане той день, коли Комітет буде визнано правоохоронним органом. Ця ініціатива знаходить підтримку і у Верховній Раді, і в Кабінеті Міністрів, і в Секретаріаті Президента України. Більше того, Президент України Віктор Ющенко в одній зі своїх промов сказав, що АМКУ має бути сильнішим за прокуратуру. Над цим і працюємо. – Відомо, що АМКУ готує Конкуренційно-процесуальний кодекс. Що являтиме собою цей кодифікований акт? – Цей акт я задумав ще в 1994 році, і того ж року був написаний перший проект. Але через відсутність досвіду правозастосування внесення його на розгляд Верховній Раді було передчасним. Цей документ регулюватиме діяльність АМКУ з моменту надходження заяви від громадянина чи підприємства і аж до прийняття рішення у справі. Україна може стати першою країною у світі, яка отримає такий кодифікований акт. Зараз Конкуренційно-процесуальний кодекс готовий на 90%. – Одними з першочергових завдань держави у сфері захисту конкуренції ви назвали набуття Україною статусу спостерігача в Комітеті з конкуренції ОЄСР і розширення співробітництва щодо захисту конкуренції з Європейською комісією та міжнародними організаціями (ЮНКТАД, ММК). Яку користь Україна отримає від цього? – Це питання авторитету держави на міжнародній арені. Обмін інформацією та координація діяльності між антимонопольними відомствами різних країн є дуже важливими. У наші дні, коли відбуваються торговельні війни між Європою і США, США і країнами Азії, на перший план завжди виходить питання боротьби зі змовами транснаціональних компаній (картелів). У таких ситуаціях необхідно, щоб приписи конкуренційного законодавства різних країн були узгодженими. Безперечно, така співпраця матиме практичне значення. Наведу приклад. В Україні ціни на бензин формує котирування Platts. А що таке Platts? Це підприємство, що працює у Великобританії та впливає на європейську політику у сфері ціноутворення. Отже, Platts – це що – «свята» індійська корова, якої не можна торкатися? Ні, воно, як і всі суб’єкти господарювання, має бути підконтрольним європейським антимонопольним відомствам. Днями я був в Австрії і, підписуючи угоду про партнерство з генеральним директором Федерального конкурентного відомства цієї країни Теодором Таннером, порушував це питання. Важливо, що австрійці почали перевірку діяльності Platts, і погодилися співпрацювати з АМКУ у цьому розслідуванні. А як можна вирішити проблему, що має значення для багатьох країн Європи, без співпраці українців з австрійцями, англійцями, німцями тощо? Отже, взаємодія антимонопольщиків на міжнародному рівні дозволить розв’язати чимало практичних питань. Таким чином проблему ціноутворення на ринку нафтопродуктів в Європі сьогодні можна вирішити лише у співпраці з антимонопольним відомствами. – Чи змінилися пріоритети АМКУ в умовах фінансової кризи? Змінилися. Ми вирішили займатися виключно справами, які захищають права та законні інтереси десятків і сотень тисяч людей, і повністю відмовилися від дрібних справ. Причина проста: людський ресурс Комітету обмежений (не такий як скажімо у Франції, де в антимонопольному відомстві працює 4,5 тисяч працівників), тому наш потенціал слід використовувати максимально ефективно. Користуючись нагодую, хочу подякувати високопрофесійному колективу в якому я працюю за підтримку, а вашій газеті – за об’єктивність та чесність.    Розмову вів Дмитро ШЕВЧЕНКО
«Правовий тиждень»