Вдосконалення системи підготовки юристів 23 жовтня ц.р. відбулася національна конференція «Реформування вищої юридичної освіти в Україні», яку організували Міністерство освіти і науки України, Міністерство юстиції, Регіональна місія USAID в Україні, Молдові і Бєларусі, а також Американська асоціація юристів / Ініціатива з верховенства права (ABA/ROLI). Предметом обговорення стали шляхи реформування юридичної освіти в Україні, втілені у Концепції розвитку вищої юридичної освіти в Україні, робота над якою триває близько двох років.Як зазначив представник Американської асоціації юристів / Ініціатива з верховенства права, заступник директора програм в Україні Петро Павличенко, те, що в обговоренні взяли участь високопосадовці, вчені та представники юридичного бізнесу, свідчить про їх небайдужість до майбутнього юридичної освіти в Україні.
Першочергові завдання реформи юридичної освіти
Про етапи роботи над проектом Концепції розвитку вищої юридичної освіти в Україні розповів заступник міністра освіти і науки Тарас Фініков. Цей документ визначив, що таке вища юридична освіта в Україні як галузь фахової освіти та як безперервний процес практичного і теоретичного навчання.
Одне з важливих завдань реформи – створення стандартів, які дозволять побудувати систему юридичної освіти. Інше – забезпечення якості як внутрішнього, так і зовнішнього оцінювання. До останнього слід залучати представників юридичного бізнесу й органів управління юридичною сферою.
На окрему увагу заслуговує навчальний процес. Він переобтяжений теорією, орієнтований на засвоєння національного галузевого законодавства, а не на його інтерпретацію та застосування знань. Навчальні плани негнучкі. Можна виявити дисципліни, навчальний сенс яких є сумнівним, однак їх продовжують викладати, так би мовити, за традицією. Сьогодні навчальний процес має здебільшого лекційну, а не інтерактивну форму, яка дає уявлення про раціональну поведінку в тих чи інших юридичних ситуаціях.
Насамперед необхідно розробити і впровадити галузеві стандарти юридичної освіти, удосконалити організаційно-правові основи заснування і регулювання діяльності юридичних ВНЗ або юридичних програм у складі інших «вишів», забезпечити інтеграцію в юридичну освіту науки і практики, зосередившись на практичній підготовці юристів.
А вчителі хто?
Суддя КСУ Віктор Шишкін звернув увагу на те, що мають існувати вимоги і до професорсько-викладацького складу. Слід з’ясувати, наскільки він підготовлений до роботи в сучасних умовах і чи забезпечує належний рівень знань. Найчастіше викладачі, готуючи лекції, використовують літературу, видану російською мовою, але чи адекватні такі джерела? Треба зважати на те, наскільки інтерпретація, що її пропонують російськомовні видання, відповідає вітчизняній з погляду термінології.
Навчання – процес безперервний
На підвищення кваліфікації юридичних кадрів звернув увагу>, голова департаменту Ради національної безпеки і оборони України, голова Ради ректорів вищих навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України. Адже в умовах нестабільності національного законодавства підвищення кваліфікації дуже важливе, його треба поставити на державну основу, щоб кожен юрист щонайменше раз на п’ять років відвідував спеціальні курси.
Цей недолік української системи юридичної освіти зауважив і міжнародний експерт, викладач права із США Спіді Райс, який навів приклад Великобританії: там юристи мають періодично проходити певні курси, оновлювати навички і знання і таким чином підтверджувати свою кваліфікацію. Юридична освіта має бути тривалою, постійною, а практикуючий юрист – навчатися безперервно.
Пан Райс зазначив, що порушені на конференції питання обговорюють і в європейських університетах, бо країни Європи мають багато спільного. Утім, хоча проблеми аналогічні, контекст різний. На думку доповідача, українські фахівці склали дуже логічний план дій, втілений у Концепції.
Потрібні революційні зміни
Народний депутат Володимир Стретович розповів, що в найвищому законодавчому органі дуже багато депутатів, проте мало хто має юридичну освіту. Тому в законотворчому процесі частенько доводиться стикатися з правовим невіглаством.
Щорічно навчальні заклади готують 31 тис. юристів, а народне господарство потребує лише 4,5 тис. фахівців на рік. Куди ж діваються 26 тис.? Чи працюють вони за фахом? На ці питання треба шукати відповіді.
Ще одна проблема пов’язана з доцільністю існування відомчої освіти, адже в Україні 26 міністерств мають свої відомчі заклади. Пан Стретович пропонує давати базову юридичну освіту, а в процесі її опанування відбирати студентів для навчання спеціальним видам діяльності. Це буде по-державному – витрачатиметься менше грошей.
Вказав Володимир Стретович і на відсутність методологічних семінарів, на яких науково-педагогічні працівники могли б отримати необхідні знання, особливо стосовно найближчих перспектив розвитку юридичної науки. На думку депутата, за п’ять років запрацює ринок землі, внаслідок чого виникне потреба у великій кількості фахівців із земельного права. І думати про це потрібно вже зараз.
Отже, Володимир Стретович глибоко переконаний, що системі юридичної освіти потрібні революційні зміни.
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|