Всі рубрики

 

  

 

Громадське обговорення КПК

9 листопада ц.р. в Міністерстві юстиції відбулося громадське обговорення проекту нового Кримінально-процесуального кодексу (далі – КПК). Захід пройшов під головуванням міністра юстиції Миколи Оніщука за участю представників Генпрокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Верховного Суду України (далі – ВСУ), а також науковців, представників громадських та правозахисних організацій. Як повідомлялося, 14 жовтня 2009 р. Кабінет міністрів виніс проект КПК на громадське обговорення. За його підсумками документ планують винести на відкрите засідання Кабінету міністрів. Новий проект КПК – результат дворічної праці фахівців Мін’юсту, Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права при Президенті України, широкого кола експертів, науковців, спеціалістів профільних державних органів. Як зауважив міністр юстиції Микола Оніщук, за роки незалежності в Україні було зроблено вісім спроб ухвалити новий КПК. Проте вперше представлений суспільству проект розробляли за участю громадських та правозахисних організацій, а також надзвичайно широкого кола фахівців та науковців. Кодекс пройшов численні громадські обговорення та отримав схвальні відгуки експертів Ради Європи. «Незалежна демократична Україна живе за Кримінально-процесуальним кодексом СРСР, ухваленим ще в 1961 р. Як це не дивно, але ми сприймаємо як належне правничу школу та правові традиції, що закладалися в часи, коли діяла доктрина залежності, нерівності простої людини перед владними інститутами», – наголосив міністр юстиції України. Новий КПК розробляли крізь призму гарантій, визначених у Європейській конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (далі – Конвенція), і рішень Європейського суду з прав людини, винесених проти України. Зокрема, значна частина порушень прав людини в Україні стосується ст. 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканність), ст. 6 (право на справедливий суд) і ст. 13 (право на ефективний юридичний захист). Учасники обговорення наголошували, що проект нового КПК покликаний привести систему кримінальної юстиції в Україні у відповідність до міжнародних стандартів у сфері захисту прав і свобод людини. Як повідомив директор Департаменту Мін‘юсту з питань законодавства про правосуддя, правоохоронної діяльності та антикорупційної політики Руслан Рябошапка, сьогодні кримінальне судочинство в Україні має обвинувальний характер. Покладання обвинувального висновку в основу вироку є звичайною практикою. У результаті кількість виправдувальних вироків у кримінальних справах не перевищує 1%. Крім того, новий КПК має скасувати практику повернення справ на досудове розслідування, яка призвела до безпідставно тривалих, нічим не обмежених термінів попереднього ув’язнення осіб, яких підозрюють у скоєнні злочину. Сьогодні кожна десята справа, яка надходить до суду, повертається на додаткове розслідування. Неякісність досудового слідства призвела до «спущення на гальмах» багатьох справ. Факти порушення прав громадян у цій сфері все частіше фіксують правозахисні організації України та міжнародні інституції. Серед принципових новел проекту нового КПК слід виокремити: посилення гарантій захисту прав підозрюваних і обвинувачуваних, розширення прав потерпілого; формування оновленого доказового права; оновлення процедури досудового розслідування, удосконалення процедури судового контролю; запровадження нової, позбавленої обвинувального ухилу процедури судового розгляду шляхом скасування інституту повернення справи прокурору або на додаткове розслідування; удосконалення процедури оскарження судових рішень; нові види кримінального провадження, які забезпечуватимуть процесуальну економію, дозволять розвантажити суди та органи розслідування, тощо. Коментарі учасників  Суддя судової палати у кримінальних справах ВСУ
Василь Філатов: – Новий проект КПК прогресивний, спрямований на захист прав і свобод громадян. Позитивним є те, що від інквізиційного процесу ми перейдемо до змагального, коли обвинувачення представлятиме свою доказову базу, захист – свою, а суд буде арбітром, який не підміняє обвинувачення. Щоб забезпечити змагальний процес, потрібно внести кардинальні зміни до законів України «Про адвокатуру» та «Про прокуратуру». Зокрема, норми ст. 6 Закону України «Про адвокатуру», яка начебто дає адвокатам право збирати докази і надавати їх суду, залишаються деклараціями. А в новому КПК записано, що захист матиме істотні права представляти ті докази, які потрібно. Змагальність передбачає надзвичайно багато: треба міняти не лише законодавчу базу, але й менталітет – дізнавача, слідчого, прокурора, судді. Запроваджується посада слідчого-судді, якого треба належним чином підготувати. Якщо назвати нинішніх дізнавачів, слідчих і прокурорів судовими слідчими і дати їм закладені в новому проекті КПК повноваження, це не гарантує їх добросовісного виконання. Напевно, потрібно багато часу, щоб змінити менталітет цих осіб, підготувати їх, навчити, щоб вони дійсно могли виконувати відповідні обов’язки. Національний університет внутрішніх справ, професор кафедри кримінального процесу
Дмитро Письменний: – Ідея проекту нового КПК, безперечно, демократична. Якщо говорити про сам проект, то я б зосередив увагу на суб’єктах кримінально-процесуального провадження, оскільки змінюється роль державного обвинувача. Крім того, змінюються підходи до того, хто має проводити дізнання та досудове слідство, а також саме уявлення про них. Згідно зі ст. 28 проекту КПК слідчий-суддя є суддею, до повноважень якого належить здійснення судового контролю в порядку, передбаченому Кодексом. І все ж таки за досудове слідство має відповідати державний обвинувач – це прямо записано в ч. 5 ст. 34. Якщо врахувати, хто відповідно до проекту КПК займатиметься слідством і дізнанням, треба ламати уявлення про те, чим повинні займатися правоохоронні органи. Не слід боятися, що зміняться органи, які здійснюють досудове провадження. Кардинально змінюється і роль державного обвинувача – працівника органів прокуратури. Традиційно прокурор здійснює нагляд за розслідуванням кримінальної справи, а згідно з цим проектом КПК він повинен нести відповідальність. Це означає, що вся діяльність органів дізнання і досудового слідства має бути підпорядкована одній меті: забезпечити доказову інформацію для суду. Кодекс вводиться в дію через чотири роки після прийняття. І це правильно, оскільки потрібен час, щоб підготувати тих, хто застосовуватиме його на практиці. Адже всім доведеться перебудовуватись – іншого шляху немає.
 
 

 

 

 

 

 




 

 

 

 

 

 

 


Анонс номера
№13-24 | 04 грудня
Тема тижня:
Надрокористування
 
 

Юридичні компанії України

______________________________

     

______________________________