Документи, що видані та мають юридичну силу на території однієї держави, можуть використовуватись на території іншої держави тільки після їх відповідного засвідчення, якщо інше не передбачене міжнародними договорами.
Процес визнання іноземних документів спростила Конвенція, що була підписана 5 жовтня 1961 р. в Гаазі (Королівство Нідерландів) і відмінила вимогу легалізації іноземних офіційних документів (
далі – Конвенція, Гаазька конвенція). 10 січня 2002 р. Верховна Рада України прийняла Закон № 2933-ІІІ, згідно з яким Україна приєдналася до Конвенції. Цей документ набув для України чинності 22 грудня 2003 р.
Дія Конвенції поширюється на відносини з державами, що не висловили заперечень проти приєднання України. На даний час таке заперечення висловила Федеративна Республіка Німеччина. Згідно зі ст. 12 Конвенції це означає, що на території Німеччини не приймаються документи, видані компетентними органами України та завірені апостилем. Тут діє вимога дотримання процедури консульської легалізації.
При застосуванні Гаазької конвенції виконується єдина формальна процедура: компетентний орган України проставляє на офіційних документах апостиль, необхідний, щоб представити їх на території держав – учасниць Конвенції. А офіційні документи таких держав, що представляються на території України, мають бути засвідчені апостилем, який проставляє компетентний орган відповідної держави.
Апостиль – це спеціальний штамп розміром 10 х 10 см. Він засвідчує справжність підпису, якість, у якій виступала особа, що підписала документ, і автентичність відбитку печатки або штампа, яким він скріплений.
Згідно з Постановою Кабінету міністрів України від 18.01.2003 р. № 61 проставляти апостиль уповноважені:
- Міністерство юстиції України – на документах, що видаються органами юстиції, судами та оформляються нотаріусами України;
- Міністерство освіти і науки – на офіційних документах, виданих навчальними закладами, державними органами, підприємствами, організаціями, що стосуються сфери освіти і науки;
- Міністерство закордонних справ України – на всіх інших видах документів.
Відповідно до Правил проставлення апостиля на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав, затверджених наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України від 05.12.2003 р. №237/803/151/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2003 р. за №1151/8472, апостиль проставляється на документах, які виходять від органів судової влади, прокуратури, органів юстиції України, а також на адміністративних документах, документах про освіту та вчені звання, документах, оформлених державними і приватними нотаріусами, на офіційних свідоцтвах, виконаних на документах, підписаних особами у їх приватній якості, таких як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційних і нотаріальних засвідченнях підписів.
Не проставляється апостиль на документах, виданих закордонними дипломатичними установами України, адміністративних документах, що прямо стосуються комерційних або митних операцій, документах, що мають характер листування, а також на оригіналах, копіях та фотокопіях паспортних документів, військових квитків, трудових книжок, дозволів на носіння зброї, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (технічних паспортів), посвідчень особи, нормативно-правових актів, роз`яснень і правових висновків щодо їх застосування.
Що стосується оригіналів офіційних документів, виданих установами колишніх союзних республік у складі СРСР, то вони не приймаються для засвідчення на території України. Апостиль може бути проставлений тільки на копіях цих документів, засвідчених нотаріусами України у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 18.12.2003р. № 161/5 плата за проставлення апостиля становить: для фізичних осіб – три неоподатковувані мінімуми доходів громадян, або 51 грн., для юридичних осіб – п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або 85 грн. Від оплати звільняються інваліди першої та другої груп, інваліди Великої Вітчизняної війни, громадяни, які належать до першої категорії потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, та діти-сироти в разі проставлення апостиля на документах, що безпосередньо стосуються цих громадян.
Громадяни, які на даний час проживають за кордоном і мають потребу в проставленні апостиля на документах про реєстрацію актів цивільного стану, виданих компетентними органами України, можуть оплатити послуг з проставлення апостиля в банках – кореспондентах ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України». Оплата здійснюється в іноземній валюті на рахунок Державного казначейства, відкритий у ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України».
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних документів, держави – учасниці Конвенції не можуть вимагати дотримання формальної процедури, якщо існують угоди між двома або кількома державами, які відміняють, спрощують цю формальну процедуру або звільняють документ від легалізації. З огляду на це навіть з набуттям Конвенцією чинності для України держави, що підписали цей документ, не можуть вимагати проставлення апостиля у випадках, передбачених міжнародними договорами.