Готується новий закон про ТОВ. Чи будуть інвестиції?

Досвід роботи, накопичений компаніями, виявив чимало претензій до чинного Закону України «Про господарські товариства» (далі – Закон), який був прийнятий у далекому 1991 р. Значна частина його норм не тільки не відповідають потребам бізнесу, але й суперечать Цивільному та Господарському кодексам України. Юристи зазначали недоліки чинного Закону, пов’язані зі створенням та ліквідацією товариств з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ). Особливо багато претензій стосуються регулювання корпоративного управління. Але головне, що заважало ТОВ ефективно працювати і в чому Закон їм не допоміг, – це корпоративні конфлікти. Усі ці недоліки позбавляли компанії необхідного припливу інвестицій. Щоб забезпечити обмін думками щодо актуальності прийняття нового Закону про створення та діяльність ТОВ, міжнародна інвестиційна компанія SigmaBleyzer 24 лютого ц.р. провела у своєму офісі круглий стіл «Готується новий закон про товариства з обмеженою відповідальністю – чи будуть інвестиції?». В Україні зареєстровано близько 450 тис. ТОВ. Слід зазначити, що після прийняття Закону України «Про акціонерні товариства» їхня кількість трохи збільшиться. Не всі норми цього документа зацікавили акціонерні товариства з погляду можливості їхнього подальшого розвитку. Тому деякі з них зараз перетворюються на ТОВ. Отже, Україна має зважати на те, що значна частина її валового продукту створюється в компаніях такого корпоративного типу, як ТОВ. Тому, за словами віце-президента компанії SigmaBleyzer Діани Смахтіної, потрібно створити максимально комфортні умови як для створення, так і для діяльності ТОВ. Лейтмотивом обговорення став проект Закону «Про товариства з обмеженою відповідальністю» № 5507, наприкінці минулого року поданий до Верховної Ради народним депутатом України Миколою Шершуном. Впадає в око те, що ні в законопроекті (навіть у Перехідних положеннях), ні в Пояснювальній записці до нього немає згадки про Закон. Більше того, автор законодавчої ініціативи вказує, що «єдиними законодавчими актами, які містять норми, що регулюють порядок створення і діяльності об’єднань суб’єктів господарювання, є Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Закон України «Про підприємництво». Мабуть, це можна пояснити тим, що законопроект калькований з російського Закону про товариства з обмеженою відповідальністю. Звісно, законопроект дуже далекий від досконалості, але його появу учасники круглого столу назвали позитивною реакцією на потреби бізнесу. За своєю структурою проект відповідає сформованій в Україні практиці корпоративних відносин. До того ж над цим документом уже почала працювати робоча група, створена при Державному агентстві України з інвестицій та інновацій. До неї увійшли юристи, що мають досвід роботи у сфері корпоративних відносин, представники бізнесу, зацікавлені в розвитку своєї компанії та в залученні інвестицій товариствами з обмеженою відповідальністю. Вихід України з фінансово-економічної кризи значною мірою залежатиме від того, чи зуміють компанії залучити інвестиції. Тому учасники круглого столу розглянули проект Закону саме з цих позицій. Директор департаменту інвестиції Державного агентства України з інвестицій та інновації Ростислав Лукач нагадав присутнім, що, виносячи уроки з кризи, Украйна не має обмежуватися банківсько-кредитною сферою. Створення повноцінної законодавчої бази є безумовною вимогою всіх програм виходу з кризи. І Закон «Про товариства з обмеженою відповідальністю» – важлива ланка таких програм. Учасники заходу порушили і таке питання, як вплив Закону «Про товариства з обмеженою відповідальністю» на ефективність роботи малого та середнього бізнесу. Старший експерт Аналітично-дорадчого центру Блакитної стрічки ПРООН Анатолій Єфименко вказав на недоліки проекту, які, як і старий Закон, не враховують те, що значна частина ТОВ діють саме у сфері малого та середнього бізнесу. Уже не один рік в Україні виносять на обговорення різні програми створення оптимальних умов для розвитку малого й середнього бізнесу. Однак без вирішення законодавчих проблем цей бізнес не дасть високих результатів. Досвід корпоративних відносин, накопичений ТОВ, скоріше, слід вважати негативним з погляду як законодавчого забезпечення, так і способів розв’язання корпоративних конфліктів. При цьому не слід забувати, що гіркий досвід рейдерських захоплень живився саме недоліками у сфері корпоративного управління. Діана Смахтіна зазначила, що глава законопроекту «Органи управління», на жаль, не враховує недоліки чинного Закону в цій частини. Більше того, деякі закладені в проекті норми відтворюють ці недоліки. Так, норми щодо скликання та проведення загальних зборів учасників, які містить як чинний Закон, так і проект, тільки ускладнюють ведення бізнесу. У деяких випадках вони навіть унеможливлюють прийняття корпоративних рішень. Що необхідно зробити, щоб Закон «Про товариства з обмеженою відповідальністю» дійсно сприяв залученню інвестицій, розповіла керівник проектів ВАТ «КІНТО» Олена Васильченко. Вона наголосила, що основною метою прийняття Закону «Про товариства з обмеженою відповідністю» має бути не кардинальна зміна правил гри для ТОВ, а покращення правового режиму, у якому вони працюють. Важливо також не сприймати цей Закон як тиху гавань для нинішніх акціонерних товариств. «Таким чином ми ризикуємо дискредитувати цю організаційно-правову форму. Адже не можна виключити акціонера з акціонерного товариства. Проте в разі ТОВ Закон дозволяє за рішенням зборів його учасників виключити того з них, хто не бере участі в житті товариства та гальмує його діяльність», – зазначила пані Васильченко. На її думку, важливо не лише зберегти невелику кількість учасників (10 чи, можливо, 20), але й грамотно та ретельно прописати перехідні положення. Тож залучення компаніями інвестицій та вихід України із кризи неможливі без якнайшвидшого прийняття Закону, який врегулює діяльність ТОВ. Тому з появою в парламенті законопроекту розпочалася копітка і напружена робота над його вдосконаленням. Звісно, усіх турбує, що краще: доопрацювати законопроект так, щоб він більше відповідав сучасним юридичним нормам і потребам бізнесу, чи готувати альтернативний варіант цього документа? Утім слід врахувати, що прийняття альтернативного проекту Верховна Рада може відкласти на невизначений строк, що вона зробила свого часу із проектом Закону «Про акціонерні товариства».