Постанова Від 25 листопада 2009 р. № 19/049-09

Вищий господарський суд України
Постанова Від 25 листопада 2009 р. № 19/049-09 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів, розглянувши касаційну скаргу ТОВ «АРХІП» на рішення Господарського суду Київської області від 21 квітня 2009 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29 липня 2009 р. у справі № 19/049-09 за позовом ТОВ «АРХІП», м. Київ, до ЗАТ «ТІЗ-Топаз», м. Обухів, про стягнення 537 059,85 грн., встановив наступне. Обставини справи Рішенням Господарського суду Київської області від 21 квітня 2009 р. у справі № 19/049-09 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29 липня 2009 р. вказане рішення залишене без змін. Не погоджуючись із прийнятими судовими актами, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить рішення від 21.04.2009 р. та постанову від 29.07.2009 р. скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. 509, 526, 599, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст. 42, 43, 22, 32 Господарського процесуального кодексу України. Колегія суддів ВГСУ, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне. 14.11.2007 р. між ТОВ «Лотос» і ТОВ «Дана» (замовники) в особі закритого акціонерного товариства «ТІЗ-Топаз» (повірений) і ТОВ «АРХІП» (виконавець) укладено договір підряду № Т-201, за умовами якого замовники доручили, а виконавець зобов’язався виконати роботи з розробки робочого проекту житлового будинку і передати повіреному виконану належним чином, оформлену проектну документацію. Оплата робіт за договором здійснюється повіреним шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі наданих виконавцем рахунків. Передача виконавцем виконаної проектної документації по кожному етапу робіт, визначеному в поточному технічному завданні, здійснюється за накладною та на підставі оформленого акта здачі-приймання виконаних робіт. Повірений протягом семи банківських днів з моменту отримання проектної документації по кожному етапу повинен розглянути її та підписати акт здачі-приймання або направити мотивовану відмову від приймання робіт. У разі відсутності протягом десяти днів мотивованих зауважень з боку повіреного проектна документація вважається прийнятою повіреним без зауважень, всі обов’язки виконавця за даним договором виконаними, виконані роботи підлягають оплаті згідно з актом здачі-приймання, підписаним в односторонньому порядку. 20.11.2007 р. сторонами складено технічні завдання № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 до договору від 14.11.2007 р. та протоколи погодження договірної ціни до технічних завдань. У виконання умов договору підряду відповідачем було перераховано позивачеві 446 672,50 грн. авансу, що підтверджується платіжними дорученнями: № 81 від 11.12.2007 р. на суму 117 538,75 грн., № 10 від 15.01.2008 р. на суму 117 538,75 грн., № 31 від 05.02.2008 р. на суму 105 797,50 грн., № 155 від 13.05.2008 р. на суму 105 797,50 грн. (а.с. 120–123). 28.05.2008 р. між ТОВ «АРХІП» та ЗАТ «ТІЗ-Топаз» підписані акти приймання-передачі проектної документації до договору № Т-201 на загальну суму 367 916,00 грн., а саме: акт згідно з технічним завданням № 1 від 20.11.2007 р. на суму 111 835 грн., акт згідно з технічним завданням № 4 від 20.11.2007 р. на суму 121 902 грн., акт згідно з технічним завданням № 7 від 20.11.2007 р. на суму 134 179 грн. (а.с. 9–11), якими сторони засвідчили, що роботи з розробки проектної документації стадії «Р» виконані в повному обсязі. 09.02.2009 р. ТОВ «АРХІП» звернулося з позовом до ЗАТ «ТІЗ-Топаз» про стягнення 537 059,85 грн. боргу за договором. Заявою від 13.04.2009 р. позивач зменшив розмір позовних вимог і просив стягнути 239 889,40 грн. боргу (з врахуванням індексу інфляції та 3% річних) за актами приймання-передачі проектної документації відповідно до технічних завдань № 1, 4, 7. Суд встановив На думку колегії, суди дійшли передчасного висновку про відсутність заборгованості в розмірі 210 356 грн. згідно з цими технічними завданнями. Пунктом 1 ч. 1 ст. 889 ЦКУ передбачено, що замовник зобов’язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення всіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом. Судами встановлено, що терміни оплати зазначаються в технічних завданнях на проектування. Матеріали справи містять копії технічних завдань № 2, 3, 5, 6, якими визначений порядок здійснення оплати першого – третього етапів робіт (розмір авансу, другого платежу та строків остаточного розрахунку) по кожному будинку, проте технічні завдання № 1, 4, 7 в матеріалах справи відсутні. Судами в порушення ст. 38, 65 ГПКУ також не витребувано та не досліджено протоколи погодження договірної ціни до вказаних технічних завдань. Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПКУ касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, оскаржувані рішення від 21.04.2009 р. та постанова від 29.07.2009 р. підлягають скасуванню у зв’язку з порушенням норм процесуального права, а справа – передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно взяти до уваги викладене та вирішити спір у відповідності з вимогами чинного законодавства. Суд постановив Керуючись ст. 111⁷, 111⁹–111¹¹ ГПКУ, ВГСУ постановив: касаційну скаргу ТОВ «АРХІП» задовольнити частково, рішення Господарського суду Київської області від 21.04.2009 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 29.07.2009 р. у справі № 19/049-09 скасувати повністю. Справу № 19/049-09 передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області. Коментар фахівця Юрист київського офісу ЮФ «Халас і Партнери» Андрій НІКОЛАЄВ: – Розглядаючи цю справу, суди першої та другої інстанцій грубо порушили принцип повноти оцінки доказів у судовому процесі, який закріплений у ст. 43 Господарського процесуального кодексу України. Повнота оцінки доказів означає, що суд зобов’язаний дослідити й оцінити всі зібрані у справі докази, які є допустимими. Проте при розгляді справи може з’ясуватися, що зібраних у справі доказів недостатньо для прийняття вмотивованого рішення. У цьому разі суд пропонує сторонам подати додаткові докази, а якщо в цих осіб виникають труднощі –за їхнім клопотанням сприяє у витребуванні таких доказів і залежно від необхідного для цього часу може оголосити перерву, відкласти розгляд справи, а у випадках, передбачених законом, зупинити провадження у справі. Суди ж першої та апеляційної інстанцій чомусь не звернули уваги на відсутність у матеріалах справи технічних завдань № 1, 4, 7, які визначають порядок та розміри оплати виконаних робіт.   Звернувши увагу на неповноту зібраних у справі доказів і беручи до уваги те, що відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПКУ касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, Вищий господарський суд прийняв правильне рішення – скасував рішення Господарського суду Київської області та Київського міжобласного апеляційного господарського суду і передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Сподіватимемось, що новий розгляд цієї справи буде всебічним, повним та об’єктивним, як того вимагають норми ГПКУ.