«Малий» чи «великий»: який краще?

Чинне законодавство з питань банкрутства давно не відповідає суспільно-економічним реаліям України. Хворобу вітчизняної процедури банкрутства можна охарактеризувати тріадою симптомів: довго, дорого, неефективно. Щоб виробити концептуальні основи реформування законодавства України про банкрутство з урахуванням кращого світового досвіду, привернути увагу громадськості та посприяти суспільній дискусії з цього питання, громадська організація «Народні фінанси» та Міжнародний інститут бізнесу 29 червня 2010 р. провели круглий стіл «Проблеми інституту банкрутства в Україні та шляхи його реформування». Голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Михайло Бродський, зокрема, наголосив, що конкуренція в бізнесі передбачає наявність як переможців, так і переможених. Тому кожен підприємець, починаючи свою справу, повинен мати гарантії та захист з боку держави у випадку поразки. Водночас, як констатувала керуючий партнер ЮФ «Вронський, Вронська та партнери» Анна Вронська, незважаючи на те що із назви діючого Закону виходить, що він насамперед спрямований на відновлення платоспроможності боржника, близько 90% справ про банкрутство завершуються ліквідацією боржника. З огляду на це, нагальною стає потреба у якісному реформуванні законодавства про банкрутство, яке забезпечить прозорість, передбачуваність та ефективність процедури банкрутства, захист прав кредиторів та відновлення платоспроможності позичальників. Тож лейтмотивом дискусії стали два законопроекти, які в експертному середовищі називають «малим» і «великим». Проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення процедур банкрутства» (№5281) є «малим», оскільки він покликаний удосконалити окремі, хоча й важливі, нюанси процедури банкрутства. Наразі цей документ знаходиться на доопрацюванні в Міністерстві економіки України. Інша законодавча ініціатива, над якою протягом минулого року працювала робоча група під егідою фонду «Ефективне управління», має комплексний характер та повністю оновлює законодавство про банкрутство. Думки учасників круглого столу про долю цих ініціатив розділилися. Одні переконані, що не слід розпорошуватися на таку невелику кількість змін, які вносить до чинного законодавства «малий» законопроект, а одразу довести до ладу «великий». Інші ж переконані: «малий» законопроект слід приймати якнайшвидше, аби вирішити низку нагальних практичних проблем, а вже потім продовжувати роботу над «великим», яка може затягнутися. Директор Центру комерційного права Валентина Данішевська нагадала присутнім, що закон про банкрутство має насамперед економічний характер. Тому підготовці нового закону про банкрутство має передувати дослідження розвитку нашої економіки. «Змінювати «правила гри» бажано тільки в тому випадку, якщо це обґрунтовано. При цьому заміна одного тексту закону на інший із тим же самим регулюванням заважає бізнесу», – відзначила пані Данішевська. Водночас прийняття того чи іншого закону не має бути самоціллю реформи процедур банкрутства. Реформа повинна говорити, чого ми хочемо досягти. А яким чином досягти бажаного результату, це вже питання юридичної техніки. Учасники круглого столу окремо зупинилися на питанні банкрутства фізичних осіб, яке на сьогодні залишається неврегульованим. Досить активно ратує за дану ініціативу Михайло Бродський. Хоча, на думку президента Союзу кризис-менеджерів України Павла Міхайліді, цей інститут слід вводити тільки після комплексного удосконалення загального законодавства про банкрутство. Наостанок Михайло Бродський закликав фахівців та громадські організації долучитися до роботи над законодавством щодо захисту прав кредиторів та відновлення платоспроможності позичальників. Кабінет міністрів України вже найближчим часом планує розглянути зміни до законодавства, що регулюють проблеми банкрутства в Україні. Зокрема, йдеться про розробку концепції банкрутства фізичних осіб, реформування механізму банкрутства комерційних банків тощо.