Україна «здає» позиції на ринках

У цьогорічному рейтингу індексу глобальної конкурентоспроможності (далі – ІГК) Україна посіла 82-ге місце серед 133 країн. Про це 30 червня ц.р., під час презентації дослідження конкурентоспроможності України та її регіонів, повідомила директор фонду «Ефективне управління» Наталія Ізосімова (на фото). Дослідження проведене в рамках партнерського проекту фонду «Ефективне управління» і Всесвітнього економічного форуму (далі – ВЕФ). Порівняно з минулим роком Україна «здала» десять позицій. Експерти пояснюють це кризою. Україна по сусідству з Гамбією і Алжиром «Рейтинг України, як, утім, і низки країн з економікою, що розвивається, виявився нестійким до наслідків фінансової кризи. Крім України на десять і більше позицій опустилися такі держави, як Ботсвана, Гана, Латвія, Малі, Монголія, Росія, Сирія, Філіппіни і Хорватія. Очевидно, що їх економіки мають більший потенціал зростання. Ми дуже сподіваємося переконатися в цьому на прикладі нашої країни», – підкреслила пані Ізосімова. Відповідно до звіту Україна в рейтингу ІГК опинилася серед африканських і латиноамериканських країн, що розвиваються, по сусідству з Гамбією і Алжиром. Найбільше погіршилися три показники України: макроекономічна стабільність (падіння на 15 пунктів, 106-те місце), рівень розвитку фінансового ринку (падіння на 21 пункт, 106-те місце) і оснащеність новими технологіями (падіння на 15 пунктів, 80-те місце). А найнижчий рейтинг зафіксований за ефективністю інституціонального середовища (120-те місце). Як показало дослідження, Україна поліпшила свої позиції лише за трьома показниками конкурентоспроможності. Так, країна посіла 49-те місце за ефективністю ринку праці, піднявшись на п’ять пунктів, 29-те місце за розміром ринку (підйом на два пункти) і 78-ме місце за інфраструктурою (підйом на один пункт). «Відповідно до результатів дослідження за останні кілька років Україні не вдалося поліпшити свою конкурентоспроможність. Важка економічна криза і тривала політична нестабільність не дозволили провести необхідні країні реформи. Прихід до влади нового уряду і поліпшення ситуації на світових ринках відроджують надію на те, що економічні реформи врешті-решт будуть завершені і дозволять створити сприятливі, прозорі та передбачувані умови для ведення бізнесу», – зауважив економіст мережі Global Competitiveness Всесвітнього економічного форуму Тьєррі Гейзер (на фото). Київ – лідер. Вінницька область – аутсайдер Уже третій рік поспіль фонд «Ефективне управління» разом із ВЕФ аналізує конкурентоспроможність України як на національному, так і на регіональному рівнях. «Якщо минулого року об’єктом дослідження були 15 регіонів України, то цього року фонд підготував дослідження конкурентоспроможності 20 адміністративно-територіальних одиниць. Ці регіони сумарно забезпечують близько 90% українського ВВП. У майбутньому ми плануємо охопити всі регіони країни», – розповіла пані Ізосімова. Вона також наголосила, що результати дослідження містять не висновки та рекомендацій, а об’єктивний аналіз переваг і недоліків вітчизняної економіки. Перше місце в регіональному рейтингу, як і в минулі роки, посіло місто Київ. У міжнародному рейтингу він на 59-му місці, поруч з Угорщиною та Панамою. За Києвом з незначним відставанням слідує Дніпропетровська область. На наступних сходинках опинилися дві пари областей: Закарпатська та Львівська області (67-ме та 69-те місця в міжнародному індексі, по сусідству з Уругваєм і Румунією) і АР Крим з Донецькою областю (72-ге та 73-тє місця, між Казахстаном і Латвією). Замикає умовну групу лідерів Харківська область, що посіла 76-те місце, між Колумбією і Єгиптом. Низький рівень конкурентоспроможності демонструють Волинська, Ровенська, Івано-Франківська, Сумська і Житомирська області. Аутсайдером стала Вінницька область, яка завершує національний рейтинг. Рейтинг ІГК дозволяє не лише визначити лідерів серед українських регіонів, але й виокремити конкурентні переваги та недоліки кожного з них. «Незважаючи на розбіжності між українськими регіонами, у них досить схожі сильні та слабкі сторони. Насамперед це стосується таких складових конкурентоспроможності, як охорона здоров'я та початкова освіта, інституціональне середовище і складність бізнес-процесів. Велика розбіжність значень спостерігається за такими показниками, як інфраструктура й ефективність ринку праці», – підсумувала пані Ізосімова.