Що проект Містобудівного кодексу нам готує? Правові, економічні, соціальні й організаційні засади містобудівної діяльності в Україні були закладені в Законі «Про основи містобудування» ще наприкінці 1992 р. Сьогодні у сфері містобудування діють також закони «Про планування і забудову територій», «Про архітектурну діяльність», «Про охорону культурної спадщини», «Про генеральну схему планування території України», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» тощо.
Щоб створити сприятливі умови для розвитку містобудівної діяльності та вдосконалити правове регулювання широкого кола питань у цій сфері, народні обранці Юрій Сербін, Володимир Рибак, Адам Мартинюк, Володимир Поляченко, Валерій Баранов і Арнольд Радовець запропонували об’єднати ці акти під крилом Містобудівного кодексу України (проект № 6400). Документ, що складається з 9 розділів, 23 глав і 162 статей, встановлює загальні правові й організаційні засади планування та забудови територій в Україні і спрямований на формування й розвиток повноцінного середовища життєдіяльності людини, забезпечення сталого розвитку населених пунктів, узгодження державних, громадських і приватних інтересів.
До речі, минулого року вже була спроба прийняти однойменний документ: урядовий проект Містобудівного кодексу був зареєстрований за № 5181 29 вересня 2009 р. Але у зв’язку з відставкою попереднього Кабміну його було відкликано. Цьогорічний проект розробила робоча група, створена за рішенням Комітету ВР з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики. Представляючи проект на пленарному засіданні ВРУ 30 червня 2010 р., член робочої групи Юрій Сербін повідомив, що в документі враховані недоліки попередніх проектів і чинного законодавства у сфері містобудування. Народні обранці пропонували під час підготовки до другого читання врахувати норму щодо зонування забудови міста і передбачити недоторканність п'яти видів земель (зокрема, спеціальних історичних зон, зелених та рекреаційних зон).
Зважаючи на те, що під час обговорення депутати наголошували на надзвичайній важливості проекту Містобудівного кодексу, його прийняли за основу 383 голосами.
Які ж удосконалення та спрощення містобудівної діяльності підготував законодавець? Із цим запитання «Правовий тиждень» звернувся до партнера ЮФ ILF Ярослави ОНІКИ:
– Новий проект Містобудівного кодексу істотно розширив повноваження КМУ щодо встановлення порядку проведення атестації архітекторів (інженерів), будівельників, видачі кваліфікаційних сертифікатів, а також узгодження спільних проектів територіального розвитку транскордонних регіонів, схем проходження міжнародних транспортних коридорів і зон їх впливу, схем планування територій окремих частин України, генеральних планів міст Києва, Севастополя, Сімферополя, обласних центрів, історичних міст, курортів державного значення тощо. До повноважень органів місцевого самоврядування додатково віднесено затвердження будівельних паспортів на забудову земельних ділянок і території місцевих рад. Що ж стосується органів виконавчої влади, то їх законодавець теж не залишив без уваги. Так, згідно зі ст. 13 проекту Кодексу розширилися повноваження виконавчих органів щодо погодження та видачі будівельних паспортів на забудову земельних ділянок на території місцевих рад та організацію робіт, пов'язаних зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів.
Без змін і доповнень залишилися права й обов'язки замовників (забудовників) та підрядників. А кого, як не їх, тим більше в умовах фінансової кризи, законодавець повинен був наділити більшими правами, хоча б для захисту їхніх прав і законних інтересів.
Крім того, у проекті враховано громадські й особисті інтереси під час планування та забудови територій, які передбачають проведення громадських обговорень. Встановлено вичерпний перелік питань, які не підлягають громадському обговоренню: 1) містобудівна документація на загальнодержавному і регіональному рівнях; 2) наміри будівництва об'єкта, який належить до переважних видів забудови, інженерної або транспортної інфраструктури (крім випадків зміни форми власності на нерухоме майно, знесення зелених насаджень і негативних екологічних наслідків) або розташований на території, детальний план якої вже розроблений.
Повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції України значно скорочені порівняно з Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію (далі – Інспекція), затвердженим постановою КМУ від 18.10.2006 р. № 1434.
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|