Судова реформа: погляд адвокатів та суддів

27 серпня ц. р. пройшов круглий стіл, присвячений ефективності захисту прав та інтересів особи в умовах реформування судової системи України, який став спільним заходом цілого ряду правничих організацій – Ради адвокатів України, Асоціації адвокатів України, Асоціації правників України, Ліги правників України та Асоціації суддів України. Мету зібрання окреслила модератор круглого столу, голова Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Інна Рафальська, яка полягала у напрацюванні спільних правових позицій щодо положень нового Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а також підготовки пропозицій щодо внесення змін до чинних процесуальних кодексів. Власне спільні позиції та відповідні пропозиції правниками були напрацьовані раніше, тому виступи спікерів та загальний перебіг дискусії розвивалися в дещо іншому руслі. Так, загальну оцінку судовій реформі з детальним аналізом її позитивних нововведень та прорахунків у своєму виступі висвітлив голова ВККС, почесний член АПУ Віталій Бойко. Зокрема пан Бойко детально зупинився на процедурі підбору і підготовки кандидатів на посаду судді, схваливши положення закону, які роблять систему відбору більш жорсткою, водночас розкритикувавши положення щодо вимог з підготовки майбутніх суддів. З доповіддю про обмеження повноважень Верховного Суду та посилення позицій Вищої ради юстиції виступив екс-суддя ВСУ Олександр Волков. Заступник голови ВАСУ Михайло Цуркан в своїй доповіді відійшов від лірики і теорії та зупинився на речах практичних – строках оскарження у адміністративному процесі. На переконання пана Цуркана нині слід докласти максимум зусиль задля того, щоб перехід на нові строки розгляду не позначився негативно на ефективності захисту прав та інтересів громадян. Гість заходу – суддя Федерального суду претензій США Богдан Футей критично висловився щодо нових правил вітчизняного судоустрою, зазначивши, втім, що вже факт прагнення держави до покращення системи судочинства є позитивним. На його переконання задля того, щоб судова система почала ефективно захищати права та інтереси особи, мало лише політичної волі керівництва держави та бажання самої системи реформуватись, потрібно, щоб суспільство теж висувало свої вимоги до ефективності судочинства та контролювало його якість.