Адмінсудочинство: вирішуючи вічні проблеми

Нещодавно відбулася Конференція суддів адміністративних судів України – перша після проведення судової реформи. Уже її зібрання передбачало певну новизну, адже внаслідок реформи судова система змінилася до невпізнання. Втім, як виявилося, проблеми залишилися. Суддям для повноцінного здійснення роботи не вистачає приміщень, необхідного обладнання, службових авто та зарплатні. При цьому служителям Феміди доводиться працювати за двох, а то й за трьох, адже вони просто «завалені» справами. Послухати про проблеми своїх колег та допомогти дружніми порадами прийшли голова Ради суддів господарських судів України Олександр Удовиченко, секретар Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Володимир Маслій, член ВККСУ Ніна Фадєєва, заступник голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Михайло Вільгушинський, суддя Конституційного Суду України Олег Сергейчук, заступник голови Вищої ради юстиції України Лідія Ізовітова, голова Союзу юристів України Валерій Євдокимов та голова Державної судової адміністрації України Руслан Кирилюк. Природно, що найкраще про роботу адмінсудів поінформований керманич Вищого адміністративного суду України. Саме тому Олександр Пасенюк розповів про адміністративне судочинство у відсотковому вираженні та констатував стрімке побільшення звернень громадян до адміністративних судів усіх інстанцій. Лише за перше півріччя 2011 р. до судів кожної інстанції надійшло більше звернень, ніж за весь 2010 р. І все ж, констатував пан Пасенюк, незважаючи на це, упродовж першого півріччя 2011 р. розгляд справ судами було забезпечено на відмінно. Суди апеляційної інстанції змінили чи скасували 6% рішень, ухвалених місцевими адмінсудами. Водночас кількість змінених чи скасованих рішень судів апеляційної інстанції становить 1%. Загальна кількість рішень ВАСУ, скасованих Верховним Судом України, становить 0,2%. Суди могли б працювати ще краще, проте велика завантаженість суддів погіршує ситуацію, переконаний заступник голови ВАСУ Михайло Цуркан. За його словами, величезна кількість справ, що надходять до судів, не залишає суддям часу для досконального ознайомлення із практикою вищих судових органів щодо розгляду аналогічних справ. Також на практиці нижчі суди іноді свідомо ігнорують роз’яснення та постанови пленумів вищих судів. За даними пана Цуркана, найбільше скасовує остаточно ухвалених рішень суддів першої інстанції сумнозвісний Львівський апеляційний адміністративний суд. За ним ідуть Харківська, Донецька, Вінницька та Дніпропетровська апеляції. Поки найменше рішень скасовує новостворений Житомирський апеляційний суд. Серед причин, які погіршують якість судочинства, пан Цуркан називає прийняття нового законодавства, зокрема податкового, суперечки між судами різних юрисдикцій щодо їх повноважень на розгляд окремих категорій спорів і відсутність належного фінансування адмінюстиції. Втім, кажуть, терпіти залишилося недовго. Із фінансуванням скоро буде все гаразд, запевнив запрошений на конференцію голова Державної судової адміністрації Руслан Кирилюк, який отримав велику порцію запитань від суддів. Пан Кирилюк запевнив, що вже в наступному році фінансування українських судів планують збільшити аж на 50%. Отже, трохи більше грошей перепаде й адміністративникам. Служителі Феміди стурбовані фінансовим забезпеченням та станом самих храмів правосуддя. Та й голова ДСАУ визнав, що левова частка приміщень окружних та апеляційних судів знаходиться в поганому стані. Більше того, чимало суддів не можуть розташуватися в одному приміщенні, площа якого дозволила б їм працювати ефективно. Натомість багато адмінсудів мають кілька маленьких приміщень, які іноді розкидані по різних кінцях міста. Наприклад, зараз 27 окружних судів розташовуються в 35 приміщеннях, а 9 апеляційних використовують 12 приміщень. Технічний стан деяких з них взагалі є аварійним. При цьому 16 приміщень, призначених для здійснення правосуддя, адміністративники не використовують, оскільки ці споруди потребують ремонту та облаштування. У зв’язку з неналежним фінансуванням адмінюстиції Рада суддів адміністративних судів України (далі – РСАСУ, Рада) тільки в цьому році вже кілька разів зверталася до Глави Держави, Верховної Ради України та ДСАУ з приводу збільшення видатків на роботу суддів. Але питання досі залишається невирішеним. Голова РСАСУ Микола Кобилянський застеріг: якщо ситуація не зміниться, адмінюстиція ризикує втратити висококваліфіковані кадри. Ефективність роботи та фінансування адміністративної юстиції не в останню чергу залежить від керівництв судів. Тому заповнення вакантних адмінпосад гарними кадрами – також необхідна умова ефективності. За словами голови РСАСУ Миколи Кобилянського, це завдання їм вдалося виконати на 100%. За поданням Ради ВРЮ призначено голову ВАСУ, п’ять голів апеляційних адміністративних судів та 4  голів судів окружних адмінсудів. Крім того, рекомендовано 35 заступників апеляційних та окружних судів. Проте Рада не тільки допомагає влаштуватися на гарну посаду, але й сприяє звільненню непрофесійних робітників. І такі прецеденти в цьому році вже були. За неналежне виконання обов’язків РСАСУ зробила відповідне подання до ВРЮ про звільнення голови Київського апеляційного адміністративного суду Анатолія Денісова. Внаслідок відповідної перевірки виявилося, що в цьому суді майже не працює автоматизована система документообігу (особливо в частині розподілу справ між суддями). Отже, уже вкотре адміністративники звертають увагу на ті ж самі проблеми. Проте влада не поспішає їх вирішувати. Аргумент один: не вистачає грошей. А зрештою відчувати на собі проблеми вічно недофінансованого правосуддя доводиться пересічним громадянам.