Останні тенденції в регулюванні діяльності адвоката

Нормативно-правовові акти України покладають на адвокатів все більше обов’язків, відповідно збільшується і їхня відповідальність. Доводиться слідкувати за розробкою та прийняттям нововведень, щоб вони не застали зненацька. То ж із яким багажем обов’язків вступають українські адвокати у новий, 2012 рік? Проаналізуємо деякі зміни, що відбулися за останні два роки. Підвищення кваліфікації адвоката Перш за все необхідно згадати рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури України від 03.09.2010 р. № V/21-421 (зі змінами, внесеними 22.07.2011 р.), яким затверджено Порядок підвищення кваліфікації адвокатами України (далі – Порядок), введений в дію з 1 серпня 2011 р. У п. 17 Порядку зазначено, що підвищення кваліфікації є професійним обов'язком адвоката. Додатком 1 до Порядку передбачено перелік видів підвищення кваліфікації, які адвокат має право обирати вільно, та чітку систему оцінювання підвищення кваліфікації адвокатів (систему залікових балів). Наприклад, шість балів можна отримати за публікацію однієї наукової або науково-практичної статті у фахових друкованих виданнях в Україні та за кордоном; п’ять балів – за виступ із доповіддю або презентацією на конференції, семінарі, круглому столі, майстер-класі, тренінгу тощо, які організуються та проводяться за участю ВККАУ, Кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури вищими навчальними закладами, регіональними, загальнодержавними та міжнародними спілками й асоціаціями адвокатів та іншими громадськими організаціями юристів в Україні та за кордоном; а один бал – за годину участі в таких заходах. Слід наголосити, що на першому році адвокатської діяльності необхідно підвищувати кваліфікацію адвокатів за професійними програмами (за загальною або галузевою складовою). У разі успішного проходження тестування за професійними програмами адвокати отримують Сертифікат про підвищення кваліфікації. До речі, рішенням ВККАУ від 17.06.2011 р. № VI/6-233 вже затверджено зразки Сертифіката про акредитацію професійної програми підвищення кваліфікації адвокатами та Сертифіката учасника підвищення кваліфікації адвокатами. Протягом періоду оцінювання (п’яти років) адвокат повинен отримати не менше 60 залікових балів, при цьому кожного року – не менше 12 балів. Надлишок балів, отриманих протягом періоду оцінювання, може бути перенесений на наступний період оцінювання в кількості, що не перевищує 24 бали. Адвокатам, які протягом періоду оцінювання отримали не менше 60 залікових балів, ВККАУ за поданням регіональної КДКА видає Свідоцтво про підвищення кваліфікації. Якщо протягом періоду оцінювання адвокат здійснював професійну діяльність менше 11 місяців на рік, мінімальна кількість залікових балів зменшується пропорційно. До того ж у разі втрати працездатності більше ніж на три місяці або з інших поважних причин рішенням КДКА адвокат може бути повністю або частково звільнений від обов'язку підвищення кваліфікації протягом періоду оцінювання. На адвоката покладено обов’язок самостійно вести облік залікових балів та зберігати відповідні сертифікати, свідоцтво про хід підвищення кваліфікації або інші документи, що підтверджують підвищення його кваліфікації протягом періоду оцінювання. Ці документи адвокат зобов'язаний надати КДКА протягом місяця після спливу п'ятирічного періоду оцінювання, після чого у Свідоцтві про хід підвищення професійної кваліфікації адвокатом робиться відповідна відмітка про зарахування залікових балів. Зазначені документи також можуть бути витребувані в адвоката в разі надходження до КДКА скарг (окремих ухвал, подань, постанов) про порушення, вчинені адвокатом, або про низький рівень наданої ним правової допомоги та враховуються при розгляді справи про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності або покладення на нього обов'язку підвищити свою кваліфікацію. Необхідно звернути увагу на те, що до адвокатів, які не виконують обов'язок щодо постійного поглиблення своїх знань і покращення професійної майстерності, ігнорують вимоги зазначеного Порядку, рішення КДКА про підвищення кваліфікації адвокатів, можуть бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому чинним законодавством про адвокатуру за порушення Правил адвокатської етики. Фінансовий моніторинг діяльності адвоката У зв’язку зі змінами, внесеними до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» від 18.05. 2010 р. (далі – Закон проти легалізації доходів), з 21 серпня 2010 р. адвокатів визнано суб'єктами первинного фінансового моніторингу. Раніше на шпальтах періодичних видань неодноразово обговорювали доцільність цього кроку, висловлювали думки щодо колізії між фінансовим моніторингом та адвокатською таємницею. Однак, як то кажуть, після бійки руками не махають. Зміни прийняті, тому необхідно керуватися чинним законодавством. 17 червня 2011 р. ВККАУ своїм рішенням № VI/6-230 затвердила Методичні рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури з деяких питань, які виникли в практиці адвокатів при застосуванні ними законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, при здійсненні нагляду за діяльністю адвокатів як суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Цікаво, що адвокатське об'єднання не є суб'єктом первинного фінансового моніторингу. Водночас суб'єктами, щодо яких Міністерство юстиції України може здійснювати нагляд на предмет дотримання вимог законодавства у сфері протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, є адвокати за наявності таких умов:

• адвокат має чинне свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю і займається адвокатською діяльністю індивідуально або є членом адвокатського об'єднання;
• між адвокатом і клієнтом укладено угоду про надання правової допомоги, зміст якої становить участь адвоката у підготовці і здійсненні правочину, передбаченого у ч. 1 ст. 8 Закону проти легалізації доходів, а саме щодо: купівлі-продажу нерухомості; управління активами клієнта; управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах; залучення коштів для утворення юридичних осіб, забезпечення їхньої діяльності та управління ними; утворення юридичних осіб, забезпечення їхньої діяльності чи управління ними, а також купівлі-продажу юридичних осіб.

Чинне законодавство не встановлює умов щодо розміру грошової суми за такими правочинами, тому такі операції можуть ставати предметом фінансового моніторингу незалежно від того, на яку суму вони укладаються. Надання інших видів юридичної допомоги, які не стосуються підготовки та укладення цих правочинів, зокрема консультування щодо виконання правочинів, зазначених у ст. 8 Закону проти легалізації доходів, складання відповідних документів, представництво інтересів у суді та в інших державних органах тощо, не є підставою для виконання адвокатом обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу. Наявність підстав для виконання адвокатами обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу підтверджується виключно угодою про надання правової допомоги, укладеною між адвокатом і клієнтом, якою передбачено в тому числі або виключно надання адвокатом правової допомоги у вигляді участі в підготовці та укладенні зазначених правочинів. На адвокатів як суб'єктів первинного фінансового моніторингу покладаються такі основні обов'язки:

• стати на облік у Державній службі фінансового моніторингу України після отримання ордеру або іншого документа, що підтверджує його повноваження, чи з моменту отримання доручення на вчинення певних дій за умови, що він бере участь у підготовці і здійсненні правочинів, визначених ч. 1 ст. 8 Закону проти легалізації доходів, однак не пізніше ніж протягом трьох робочих днів із дати встановлення ділових відносин адвокатського об'єднання з клієнтом. Для цього на адресу Держфінмоніторингу слід надіслати поштове відправлення із заповненою формою обліку суб'єктів фінансового моніторингу (№ 1-ФМ), яка розміщена на сайті Держфінмоніторингу www.sdfm.gov.ua;
• здійснювати ідентифікацію клієнта та вивчати його фінансову діяльність у разі укладення з ним угоди про надання правової допомоги;
• забезпечувати реєстрацію фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, не пізніше наступного робочого дня з дати їх виявлення відповідно до Порядку взяття на облік суб'єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і подання Держфінмоніторингу інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 25.08.2010 р. № 747, та наказу Держфінмоніторингу «Про затвердження форм обліку та подання інформації, пов'язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та Інструкції щодо їх заповнення» від 26.08.2010 р. № 148;
• подавати до Держфінмоніторингу інформацію щодо здійснених операцій та/або оформлених правочинів, якщо є підстави вважати, що вони є підозрілими або такими, що можуть бути причетними до легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом. Водночас, якщо до адвоката звертається особа, яка є в переліку осіб, причетних до тероризму, а такий перелік доводиться Держфінмоніторингом до всіх суб'єктів первинного фінансового моніторингу, інформація має подаватись адвокатом негайно.

За невиконання вимог законодавства про протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, до адвоката можуть бути застосовані фінансові санкції, а за повторне аналогічне порушення протягом одного року Міністерство юстиції України (управління юстиції) може ініціювати зупинення дії чи анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. За умисне ж порушення вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму передбачається кримінальна відповідальність. Отже, за часів реформ українському адвокату необхідно постійно тримати руку на пульсі законодавчих змін, аби не проґавити важливі нововведення. Адже, як відомо, незнання закону не звільняє від відповідальності за його невиконання.