Сьогодення безвідповідальних Що робити акціонерним товариствам, які не привели свою діяльність у відповідність до вимог Закону України „Про акціонерні товариства”
Минуло вже більше двох років з дати набуття чинності Законом України „Про акціонерні товариства” (далі – Закон про АТ). На виконання вимог цього Закону акціонерні товариства мали до 30 квітня 2011 р. привести свою діяльність у відповідність до його вимог. Акціонерні товариства були зобов’язані:
1) внести зміни до статуту товариства, які в тому числі мали передбачати зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого на публічне чи з відкритого або закритого на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів у приватному акціонерному товаристві не перевищуватиме 100 осіб, а також виконати всі інші вимоги Закону про АТ у статуті товариства;
2) привести внутрішні положення товариства у відповідність до вимог Закону про АТ.
При цьому датою приведення діяльності акціонерних товариств у відповідність до вимог Закону про АТ є дата державної реєстрації зазначених змін до статуту. Відповідно, якщо зазначені дії товариством не виконані, це є порушенням вимог Закону про АТ.
Протягом дворічного перехідного періоду акціонерні товариства до приведення своєї діяльності у відповідність до вимог Закону про АТ мали керуватись у своїй діяльності положеннями Закону України „Про господарські товариства” та статутом товариства.
З 30 квітня 2011 р. ст. 1–49 Закону „Про господарські товариства” у частині, що стосувалися акціонерних товариств, втратили чинність.
Відповідно до роз’яснень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.05.2011 р. № 7 з 1 травня 2011 р. всі акціонерні товариства, які були створені до набрання чинності Законом про АТ та до 30 квітня 2011 р. не привели свою діяльність у відповідність до цього документа, мають керуватись у своїй діяльності виключно нормами Закону про АТ, а також положеннями статуту та локальними актами акціонерних товариств у частині, що не суперечить положенням Закону про АТ.
Порівняльний аналіз норм Закону „Про господарські товариства” та Закону про АТ виявляє значні відмінності у правовому регулюванні діяльності акціонерних товариств. Ми не зупинятимемося на згаданих відмінностях, а зосередимося на тому, яким чином акціонерні товариства зможуть виконати вимоги Закону про АТ.
Із закінченням перехідного періоду для акціонерних товариств, що не виконали або не повністю виконали вимоги Закону про АТ, не припинився обов’язок щодо приведення їх діяльності у відповідність до вимог цього документа.
Таким чином, зволікаючи із виконанням приписів Закону про АТ, відкритті та закриті акціонерні товариства порушили вимоги закону. Як свідчить практика, в такій ситуації ДКЦПФР у разі виявлення зазначеного правопорушення виносить розпорядження про усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів. У розпорядженні ДКЦПФР, як правило, встановлює шестимісячний строк для приведення діяльності акціонерного товариства у відповідність до вимог Закону про АТ.
Відповідно до п. 10 ст. 8 Закону „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” розпорядження ДКЦПФР про усунення порушень законодавства про цінні папери є обов’язковими для виконання емітентами. У разі невиконання або несвоєчасного виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери ДКЦПФР відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” може застосувати до акціонерного товариства фінансові санкції у розмірі 1–5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та винести нове розпорядження про усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів. У разі повторного протягом року невиконання або несвоєчасного виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери штраф може скласти 5–10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із п. 5 ст. 8 Закону „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” у разі порушення законодавства про цінні папери ДКЦПФР може зупинити на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів акціонерного товариства.
Крім того, ДКЦПФР відповідно до ст. 18830 Кодексу України про адміністративні правопорушення може притягнути до адміністративної відповідальності посадову особу акціонерного товариства за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та накласти штраф у розмірі 500–750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі діяння, вчинені особою, на яку протягом року було накладено адміністративне стягнення, може бути накладено штраф у розмірі 750–100 неоподатковуваних мінімумів. Отже, зволікання із приведенням діяльності акціонерного товариства у відповідність до вимог Закону про АТ може мати для товариства суттєві негативні наслідки. Проте на цьому неприємності не закінчуються.
Якщо зміни до статуту та внутрішніх положень акціонерного товариства не будуть внесені відповідно до вимог Закону про АТ, у разі прийняття товариством рішення про зміну розміру статутного капіталу, деномінацію акцій, емісією цінних паперів воно не зможе зареєструвати випуск цінних паперів. Таке обмеження передбачене п. 6 Розділу XVII „Прикінцеві та перехідні положення” Закону про АТ.
Аналіз положень Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” свідчить про те, що державний реєстратор може відмовити у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів, якщо установчі документи не містять відомостей, передбачених законом.
Отже, існує ризик того, що акціонерні товариства, які не привели свою діяльність у відповідність до вимог Закону про АТ, не зможуть зареєструвати зміни до статуту товариства, якщо його установчі документи загалом не відповідатимуть Закону про АТ.
Таким чином, акціонерні товариства, які не привели свою діяльність у відповідність до вимог Закону про АТ, обмежені законом, зокрема, у здійсненні емісії цінних паперів, внесенні змін до статуту, якщо такі зміни не будуть спрямовані на приведення діяльності товариства у відповідність до вимог Закону про АТ. Більше того, якщо акціонерні товариства продовжуватимуть порушувати вимоги Закону про АТ, до них та їхніх керівників можуть бути застосовані фінансові санкції тощо.
У ситуації, що склалася, єдиним виходом для акціонерного товариства є скликання загальних зборів та вирішення своєї подальшої долі. При цьому при скликанні загальних зборів акціонерів товариства можуть керуватися положеннями статуту, які не суперечать Закону про АТ.
Сьогодні право скликати річні та позачергові загальні збори надано наглядовій раді товариства. Також позачергові загальні збори можуть бути скликані акціонерами, якщо наглядова рада протягом десяти днів не прийме рішення про скликання загальних зборів на вимогу акціонерів, що володіють 10% і більше акцій товариства. Якщо у товаристві з кількістю акціонерів – власників простих акцій дев’ять осіб і менше не створена наглядова рада, то повноваження наглядової ради з підготовки та проведення загальних зборів здійснюються виконавчим органом, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Отже, при скликанні наглядовою радою загальних зборів акціонерів та їх проведенні слід враховувати таке:
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|