Декриміналізація як тенденція

Закон «Про декриміналізацію економічних злочинів» (далі – Закон) сколихнув загал юристів, політиків та журналістів. Тема декриміналізації стала однією з топових в інформаційному просторі. Здебільшого її розглядали через призму так званої політичної складової цього документа. Втім деякі юристи радять не зважати на політичні ігрища навколо нього, головне – це крок уперед у розвитку галузі сучасного кримінального права. Серед них партнери – співзасновники адвокатського об’єднання «С. Т. Партнерс» Сергій Тюрін та Світлана Трофимчук. На думку Світлани Трофимчук, правильно, коли за економічні злочини карають економічно. Заміна позбавлення волі штрафом є дуже розумною ініціативою, переконана адвокат, оскільки громадяни, які скоїли економічні злочини не є суспільно небезпечними і не потребують ізоляції від суспільства. Більше того, позбавлена волі людина не лише не відшкодовує державі завдані збитки, але й вимагає додаткових затрат на своє утримання. Тому запровадження штрафів є економічно доцільним кроком. Штраф може бути замінений судом на інше покарання лише в разі його несплати у термін, встановлений судовим рішенням (згідно із Законом розстрочка можлива на шість місяців). Встановлена максимальна межа штрафу в розмірі 850 000 грн. (до прийняття згаданого Закону ця межа становила 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складало 1700 грн.). Тим, хто не зможе сплатити ці штрафи, покарання замінять позбавленням волі з перерахунком за формулою: один день позбавлення волі за вісім несплачених неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Однією з найважливіших новел Закону є скасування відповідальності за контрабанду товарів. Виходячи з судової практики, яка склалася в країнах Європейського Союзу найпоширенішим видом відповідальності за такі порушення є фінансові санкції. Наприклад, в Німеччині вони сягають 50 тис. євро. Кримінальна відповідальність за вчинення «товарної» контрабанди вже давно була недоцільна, переконують правники. Так, цього року у цій сфері порушено кримінальних справ на 298,6 млн грн, а враховуючи нові санкції – конфіскацію плюс штраф, – держава могла б отримати приблизно 597,2 млн грн. Ще одна прогресивна пропозиція Закону, на думку адвокатів, полягає в обмеженні можливості взяття під громадян варту. Згідно з новими нормами взяти під варту можна лише обвинуваченого у злочині, за який передбачено строк позбавлення волі більше п’яти років. Якщо ж передбачається легше покарання - можливий запобіжний захід у вигляді застави або підписки про невиїзд. При цьому, якщо переслідуваному загрожує штраф понад 51 тис. грн., до нього можливе застосування тільки застави, а не підписки про невиїзд. Але якщо застава не внесена, тоді припускається взяття під варту. Законом встановлена процедура внесення застави: її визначає суд, і вона може становити від 51 тис. грн. до 289 тис. грн. При цьому сума застави не може бути меншою за суми цивільного позову, або завданої майнової шкоди. Застава вноситься протягом п’яти днів після рішення суду. На думку, Сергія Тюріна Закон також допоможе зменшити корупцію в контролюючих та судових органах. Адже слідчі не зможуть самостійно приймати рішення про затримання підозрюваного та встановлювати розмір застави. Податкова міліція та представники інших контролюючих органів більше не матимуть права затримувати підозрюваного, щоб чинити тиск на нього та його бізнес, а отже, зменшаться можливості для порушення «замовних справ». Громадянин, який вніс заставу і залишився на волі, готуватиметься до розгляду справи по суті в судовому порядку, а держава отримає погашення недоїмки до бюджету, а не витрачатиметься, як раніше, на утримання підозрюваного в місцях позбавлення волі.