До питання про підсудність і підвідомчість справ господарським судам. Ще 24 жовтня 2011 р. Пленум Вищого господарського суду України прийняв постанову «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» № 10 (далі – Постанова 2011 р.), якою скасував попередню Постанову Пленуму ВГСУ з відповідною назвою від 27.06.2007 р. № 04-5/120 (далі – Постанова 2007 р.). Безумовно, прийняття нового документа з питань правозастосування зумовлене розвитком господарсько-процесуальних відносин. А тому Постанова 2011 р. містить найновіші роз'яснення актуального для української судової системи питання про підсудність та підвідомчість справ господарським судам. Проаналізуємо новели цього документа. По-перше, зазначимо, що поняття «підсудність» і «підвідомчість» не визначені на законодавчому рівні. Через це у правозастосовних документах ВГСУ, що висвітлюють питання підвідомчості та підсудності, визначаються відповідні поняття. Наприклад, Постанова 2011 р. містить такі дефініції:
Таким чином, по суті, підвідомчість є комплексом повноважень господарських судів щодо розв'язання господарських спорів. Відповідь на запитання, що саме є господарським спором, містить Постанова 2011 р., у якій зафіксовано перелік критеріїв для визначення цього поняття. Зокрема, порівняно з Постановою 2007 р. новий документ пропонує чіткіші критерії. Отже, якщо конкретизувати зміст поняття підвідомчості за новою постановою, можна зазначити, що на даний момент спір є підвідомчим господарському суду, якщо наявний принаймні однин із таких критеріїв:
По-друге, якщо досліджувати Постанову 2011 р. на предмет визначення конкретних категорій справ, підвідомчих господарським судам, можна зазначити, що Пленум ВГСУ традиційно зайняв позицію, згідно з якою господарським судам підвідомчі спори, пов'язані із приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду). При цьому зазначено, що господарським судам підвідомчі і спори, у яких стороною виступає фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності. Новим є положення Постанови 2011 р. про те, що господарським судам підвідомчі спори, у яких наявні вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправним рішенням, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, за умови, що:
Іншою новелою правозастосовної практики є конкретизація видів спорів у справах про банкрутство. Так, в абзаці 2 п. 4 Постанови 2011 р. вказано, що господарський суд вирішує спори щодо:
Крім того, Пленум ВГСУ детальніше розкрив зміст підвідомчості спорів щодо оскарження нотаріальної дії чи акта. В цьому контексті новим є те, що:
До того ж аналізований правозастосовний документ містить ще одне нове та, безумовно, важливе положення. Так, у Постанові 2011 р. вказано: якщо скарга на дії чи бездіяльність органів та/або посадових осіб Державної виконавчої служби подана у зведеному провадженні, вона підлягає розгляду господарським судом у тій частині, яка стосується виконання рішення (ухвали, постанови) господарського суду. Між іншим, у Постанові 2011 р. зазначено, що господарські суди розглядають справи про оскарження рішень третейських судів та видачу виконавчих документів на примусове виконання рішень третейських судів. Натомість до компетенції господарських судів не віднесено надання дозволу та вирішення інших питань, пов'язаних із виконанням рішень міжнародних комерційних арбітражів та іноземних судових органів. Постанова 2011 р. акцентує увагу на тому, що не є підвідомчими господарським судам справи у спорах, пов'язаних зі здійсненням владних повноважень Фондом соціального захисту інвалідів та його відділеннями, Пенсійним фондом України, Державною інспекцією з контролю за цінами та її територіальними органами, виконавчими дирекціями Фондів соціального страхування, їх робочими органами у відносинах, пов'язаних зі здійсненням керівництва та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, проведенням збору та акумуляцією страхових внесків, контролем за використанням коштів, забезпеченням фінансування виплат за загальнообов'язковим державним страхуванням та здійсненням інших функцій згідно із затвердженими статутами. Але господарські суди розглядають на загальних підставах спори за участю названих органів, якщо такі спори виникають із цивільних чи господарських правовідносин, у яких ці органи виступають на рівних засадах з іншими учасниками відповідних відносин. Слід зазначити, що в Постанову 2011 р. свідомо не закладено тенденції правозастосовної практики щодо підвідомчості господарським судам земельних спорів, оскільки 17 травня 2011 р. Пленум ВГСУ прийняв постанову «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних правовідносин» № 6, якою детально врегулював питання про підвідомчість відповідної категорії справ господарським судам. Актуальним є також положення Постанови 2011 р. про те, що місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи – підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, а також положення про те, що за правилами господарського судочинства мають розглядатися спори про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у тому числі за позовами спеціально уповноважених державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|