Непрямий позов як нетрадиційний механізм захисту прав та інтересів акціонерів. В Україні більшає внутрішніх корпоративних конфліктів, що пов’язані з відчуженням майна акціонерного товариства (далі – АТ), наслідком якого є значне зменшення балансової вартості чистих активів останнього. Отже, необхідно запровадити дієвий механізм захисту як загального корпоративного інтересу, так і індивідуального корпоративного інтересу акціонера, що можна зробити шляхом легалізації інституту непрямого позову в чинному акціонерному законодавстві. Спроба фрагментарно запровадити інститут непрямого позову була тимчасово реалізована законодавцем у ч. 2 ст. 72 Закону «Про акціонерні товариства». Проте Законом «Про внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства» щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств» від 03.02.2011 р. № 2994-VI (2994-17) вказана стаття була викладена в новій редакції, що скасувала елементи інституту непрямого позову, тим самим зробивши крок назад на шляху захисту прав та законних інтересів учасників корпоративних відносин. Поняття непрямого позову походить із системи права США, у правовій доктрині якої отримало назву «об’єднаний позов акціонерів» (Shareholder’s Derivative Action). З огляду на відмінність континентальної системи права від американської правової сім’ї, у європейських країнах непрямий позов отримав дещо іншу інтерпретацію та особливості. На нашу думку, непрямому позову притаманні такі основні ознаки:
Цікаву позицію у вирішенні проблеми розмежування інтересів АТ та акціонера займає судова практика, насамперед Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004. У Мотивувальній частині Рішення акцентовано увагу на тому, що порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі й третіми особами, прав та охоронюваних законом інтересів АТ, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається Законом. Проте, оскільки законами України не передбачено можливості звернення з непрямим позовом, акціонер може звертатися до суду з позовом в інтересах АТ лише на основі відносин представництва. Таким чином, непрямий позов – це нетрадиційний механізм захисту порушеного корпоративного права чи інтересу АТ і власне індивідуального опосередкованого корпоративного майнового інтересу акціонера, що у звичайній ситуації не уповноважений виступати від імені юридичної особи, яка звертається в силу прямої вказівки закону до суду з позовом про вирішення спору про право. Вважаємо необхідним поступово легалізувати елементи інституту непрямого позову в чинному законодавстві шляхом доповнення ст. 72 Закону «Про АТ» ч. 3 такого змісту: «Акціонер, який є власником більше ніж 10% простих акцій товариства, має право вимагати в судовому порядку визнання правочину, укладеного з порушенням вимог ст. 71 цього Закону, недійсним і відшкодування збитків та (або) моральної шкоди, завданих товариству».
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|