У ВСУ – знову про власні повноваження. Забезпечення єдності судової практики стало основною темою однойменного круглого столу, який відбувся нещодавно у Верховному Суді України. В обговоренні взяли участь представники вищих, апеляційних, місцевих судів України, народні депутати, правники-науковці та представники міжнародних проектів, які співпрацюють з українською судовою системою. Реалістичну оцінку стану забезпечення єдності судової практики дав заступник голови Вищого адміністративного суду України Михайло Цуркан. Він зазначив, що відсутність ґрунтовного визначення функцій ВСУ унеможливлює реалізацію ним основного завдання – забезпечення єдності судової практики – так, як це було до прийняття Закону «Про судоустрій і статус суддів». Тому, на думку заступника голови ВАСУ, наразі єдність судової практики має забезпечуватися шляхом виконання судами рішень ВСУ, які набувають прецедентного характеру, а не шляхом перебирання на себе правотворчих функцій. Інший погляд на перешкоди для єдності судової системи має голова Апеляційного суду Запорізької області Віктор Городовенко. Головні перешкоди – незавершеність судової реформи та невизначеність моделі судового устрою держави. Як наслідок, вважає пан Городовенко, сьогодні важко оцінити, навмисно чи ненавмисно суддя припустився помилки, якщо існують два суперечливі рішення вищих судових інстанцій і цю суперечливість не можна усунути. Цю думку підтримав і суддя Конституційного Суду України у відставці Микола Козюбра, який критично оцінив наслідки судово-правової реформи. Пан Козюбра вважає: «Без часткового повернення ВСУ функцій касаційної інстанції говорити про забезпечення ним єдності судової практики неможливо» Заступник голови ВСУ – секретар судової палати у цивільних справах Анатолій Ярема своєю чергою також зазначив, що роль і місце ВСУ в системі судів загальної юрисдикції вимагають, щоб у його арсеналі були дієві інструменти, за допомогою яких можна було б оперативно й ефективно впливати на правозастосовну діяльність судів із метою забезпечення однакового застосування ними законодавства. Однак на даний час набір таких інструментів є недостатнім. Однією з причин такого стану, підкреслив пан Ярема, є те, що відповідно до чинного законодавства ВСУ позбавлено повноважень надавати судам роз’яснення з питань застосування законодавства, зокрема, через постанови Пленуму ВСУ, а також визнавати нечинними роз’яснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду. Учасникам круглого столу також запропонували висловити думку щодо шляхів удосконалення організації діяльності судової системи. Своє бачення проблем у цій сфері (щодо фінансового та кадрового забезпечення судових установ, створення необхідних умов безпеки в судах першої інстанції при розгляді кримінальних справ, введення в систему судочинства проекту «Електронний суд» і, зокрема, запровадження відеоконференцзв’язку під час судових засідань тощо) виклали голова Державної судової адміністрації України Руслан Кирилюк, голова Апеляційного суду м. Києва Антон Чернушенко та голова Дніпровського районного суду м. Києва Володимир Хіміч. Напрацювання, які стали результатом круглого столу (пропозиції, адресовані суб’єктам законодавчої ініціативи, щодо внесення необхідних змін до чинного законодавства у сфері правосуддя), поза сумнівом, потрібні всім: і суддям, і суспільству загалом, вважають учасники зібрання.
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|