Результати та тенденції реформування законодавства про банкрутство, а також практику його застосування обговорили експерти в галузі фінансової реструктуризації та банкрутства в рамках Всеукраїнського практичного семінару «Вплив змін законодавства на процедуру банкрутства. Судова практика», що відбувся 21 листопада у Києві. Організаторами заходу виступили Громадська рада при Держпідприємництві України, Міжнародний інститут бізнесу, Спілка кризових менеджерів України за інформаційної підтримки газети «Правовий тиждень».

Модератором дискусії виступив голова Громадської ради при Держпідприємництві України, президент Спілки кризових менеджерів Павло Міхайліді. Він зокрема, запропонував учасникам семінару долучатися до роботи експертної групи Громадської ради з питань вдосконалення законодавства про банкрутство. Проте зазначив, що пропозиції щодо внесення змін в закон приймаються не тільки від членів експертної групи, а й від активних представників громадськості. «Гарантую, що всі рекомендації, які сьогодні були або будуть надані в майбутньому учасниками семінару, будуть враховані», – пообіцяв голова Громадської ради і додав, що мета Ради попередити владу та підприємців про можливі ризики від вступу в дію нової редакції закону, а владі вже належить приймати відповідні рішення.

Розпочалось обговорення з жорсткої критики нової редакції закону про банкрутство. Так, арбітражний керуючий, член Спілки кризових менеджерів України Олександр Капцов заявив, що у новій редакції закону забагато «ляпів» та вона не спрямована на задоволення вимог кредиторів і захист інтересів сторін. «Я бачу проблему виконання нового закону про банкрутство в тому, що не можна в одних руках тримати два важелі управління, маю на увазі Міністерство юстиції України. Не може все контролювати держава», – заявив голова комітету кредиторів ДП «Горлівський хімічний завод» Сергій Скачко. На його думку, цей контроль потрібно частково передати саморегулівним організаціям арбітражних керуючих. Власним досвідом щодо ситуації з впровадженням нового законодавства поділився арбітражний керуючий Кирило Лісєєв: «Залишається або не працювати, або працювати на тіньову структуру. Хто бажає працювати чесно, фактично працювати не зможе».

«Ви маєте не сидіти склавши руки, а готувати зміни до того ж закону для того, аби адаптувати його норми, щоб їх було зручно застосовувати не тільки нам, суддям, а й вам», – звернувся до арбітражних керуючих суддя Вищого господарського суду України Борис Поляков. Також він закликав учасників семінару до співпраці у підготовці фахового науково-практичного видання «Санація та банкрутство», який, не зважаючи на тривале існування, досі не публікував статей арбітражних керуючих.

В свою чергу секретар експертно-апеляційної ради при Державній службі з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва Михайло Савченко заявив, що більшість скарг підприємців – арбітражних керуючих на неправомірні дії органів нагляду та контролю задовльняється на користь підприємців. «Загальна статистика щодо рішень експертно-апеляційної ради: 62% – задоволено на користь підприємців, 32% – відмовлено», – підкреслив пан Савченко і додав, що основною функцією Ради він вбачає саме захист представників бізнесу. Також він порадив арбітражним керуючим бути обережними із законом та звертатися в експертно-апеляційну раду при Держпідприємництві у разі виникнення проблем у взаємовідносинах з органами нагляду і контролю.

Отже, проаналізувавши наслідки та ризики набуття чинності нової редакції закону про банкрутство, що заплановане на січень 2013 р., (серед яких зокрема учасники семінару виділили – загрозу знищення незалежної професії арбітражного керуючого, можливі зловживання через скасування ліцензування та відсутність реального механізму для захисту підприємств, які знаходяться на межі банкрутства), більшістю голосів було прийнято рішення направити до органів влади пропозицію відстрочити вступ в дію закону про банкрутство на один рік з метою його доопрацювання за участю незалежних експертів та усунення норм, що сприяють зловживанням.