Сьогодні, коли більшість підприємств в Україні розпочинають процедуру банкрутства вже без активів і можливості забезпечити вимоги кредиторів, коли навіть заробітна плата працівників підприємства-банкрута не завжди виплачується в повному обсязі, вкрай необхідне реформування чинного законодавства про банкрутство. Проте Громадська рада при Державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва звернулася до органів влади з проханням відстрочити на один рік набрання чинності новою редакцією Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яке заплановане на 18 січня 2013 р. «Правовий тиждень» звернувся до голови Громадської ради при Держпідприємництві України, президента Спілки кризових менеджерів України Павла МІХАЙЛІДІ, щоб дізнатися причину такого рішення громадськості.

– Павле Миколайовичу, чому громадськість виступила проти вступу в дію нової редакції Закону про банкрутство?

– На засіданні Громадської ради, яке відбулося 13 листопада ц.р. в Держпідприємництві, виступили незалежні експерти та арбітражні керуючі. Вони розповіли про сучасну ситуацію із провадженням процедур банкрутства, статистику задоволення вимог кредиторів, відновлення платоспроможності боржників та обговорили питання державного регулювання діяльності арбітражних керуючих. Наші експерти протягом останніх трьох місяців ретельно аналізували стан справ щодо вдосконалення законодавства про банкрутство, тому що нова редакція спочатку не задовольняла навіть Президента. Одразу після підписання нового Закону, ще на початку 2012 р., він доручив державному органу з питань банкрутства розробити зміни та доповнення до цього документа, що, на думку наших колег, на жаль, так і не було зроблене.

– А чим мотивоване рішення про відстрочку вступу Закону в дію на один рік?

– Практикуючі арбітражні керуючі та представники підприємств, які є кредиторами у справах про банкрутство, обґрунтували, чому не можна допустити вступу в дію нової редакції Закону про банкрутство. Фахівці у цій сфері підкреслили: хоча чинний Закон недосконалий і потребує ґрунтовного доопрацювання, нова редакція лише погіршить ситуацію і зовсім знищить незалежну професію арбітражного керуючого. Нова редакція не виконала завдання Програми реформ Президента України, а лише перекроїла порядок керування розпродажем майна банкрутів і дозволила деяким суб’єктам при владі «приватизувати» професію арбітражного керуючого. Громадськість підтримала експертну думку і вирішила звернутися до Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, Кабінету міністрів України та Верховної Ради України із проханням ініціювання відстрочення вступу в дію Закону про банкрутство на рік. Цей час необхідний, щоб удосконалити норми Закону з урахуванням думки експертів, науковців і кризових менеджерів, якщо на це буде політична воля керівництва держави.

– Які зауваження експерти мають до нової редакції?

– Зауважень і запитань надзвичайно багато. Чимало норм у новій редакції Закону не стикаються одна з одною, у деяких статтях немає елементарної логіки. Наприклад, незрозумілі порядок задоволення черговості вимог кредиторів, порядок призначення арбітражних керуючих комп’ютерною системою, без відповіді залишається і питання продажу майна банкрутів: незрозуміло, хто і як це робитиме. І найголовніше: передбачається створення якоїсь фірми, котра братиме на продаж всі активи банкрутів після закінчення процесуальних строків процедур банкрутства. А це означає корумпованість і непрозорість процедури банкрутства. Також у новому Законі імітовані «додаткові винагороди» арбітражних керуючих, внаслідок чого система винагороди теж залишиться в корупційній схемі через отримання арбітражними керуючими якихось незаконних платежів повз норми Закону. І витрати на процедуру банкрутства не захищені. Тобто вони можуть і не компенсуватися арбітражному керуючому, адже знаходяться в одній черзі з іншими вимогами, які виникають до процедур банкрутства, – логіка конкурсу взагалі відсутня.

– Хто і яким чином регулюватиме діяльність арбітражних керуючих, якщо Закон вступить у дію?

– У новій редакції суттєво змінюється система регулювання цієї професії: скасовується ліцензування. У цьому разі має бути запропонована чітка альтернативна модель. А базова система регулювання діяльності арбітражних керуючих, яка прописана в Законі, має безліч прогалин і, я би навіть сказав, взагалі відсутня. Від системи ліцензування відмовилися, функції регулювання передали вільній професії, але умов для регулювання цієї вільної професії не створили. Імітували саморегулювання, хоча фактично його немає. Звідси випливає, що професія арбітражних керуючих стане «ручною», так би мовити, кишеньковою, адже арбітражні керуючі будуть змушені або виконувати функції, замовлені тими, хто їх перевіряє, або піти з ринку. Таким чином створюється новий від корупції: через державний контроль вільної професії та втручання у процедуру банкрутства підприємств шляхом зловживань при перевірках, які вже мають місце. Проте якщо сьогодні в арбітражних керуючих є хоча б захист, який уособлює Експертно-апеляційна рада, то завтра його не буде. І останнє: якщо розробники реформи посилалися на міжнародній досвід, незрозуміло, чому функції контролю залишили за державою, адже у світі вільна професія сама себе контролює шляхом створення саморегулівних організацій.

– У країні відбуваються реформи, спрямовані на дерегуляцію економіки. Тож, на вашу думку, державний контроль за цим видом діяльності необов'язковий?

– Звичайно, реформи відбуваються, але я хочу ще раз акцентувати увагу на тому, що дерегуляція не має бути повальною. Є певні сфери діяльності, пов'язані з особливими ризиками або особливо важливими процедурами, які не мають випасти з-під державного нагляду, у тому числі професія арбітражних керуючих. У розвиненому світі є дві форми державного регулювання: ліцензування та саморегулювання, коли ринок сам регулює професію, але в межах, встановлених державою. Тобто держава замість контролю залишає за собою лише нагляд, контроль же здійснюється безпосередньо учасниками ринку, які є членами саморегулівних організацій.

– А що є запорукою дієвих механізмів саморегулювання?

– Система саморегулювання має бути прописана в одному базовому Законі «Про саморегулівні організації», який регламентує порядок створення таких організацій, передбачає принцип множинності, встановлює мінімальну кількість членів, вимоги до організацій саморегулювання, порядок їх реєстрації, нагляду і контролю за провадженням господарської та професійної діяльності, а також взаємодії з державними органами через Національну раду саморегулівних організацій, запроваджує обов'язкові компенсаційні фонди, які забезпечать необхідну відповідальність членів організацій за виготовлені товари і надані послуги, якщо хтось із членів порушуватиме правила та стандарти діяльності. Переконаний, що саме поступове впровадження ефективної моделі саморегулювання в Україні – найефективніший шлях до забезпечення захисту прав споживачів, розвитку підприємництва та економіки держави.

– Якщо ви захищаєте систему саморегулювання, чому Громадська рада при Держпідприємництві звернулася до органів влади із проханням відкласти прийняття Закону «Про саморегулівні організації»?

– Щоб не допустити дискредитації інституту саморегулівних організацій в Україні. Адже головне – не прийняття документа із красивою назвою, а створення ефективної моделі саморегулювання. У цьому законопроекті, розробленому Мінекономрозвитку, вона не була прописана. Тому громадськість вирішила звернутися до влади із проханням відкласти розгляд Закону, щоб його можна було доопрацювати з урахуванням експертної думки. Відповідь на запитання «А що робити на даному етапі арбітражним керуючим і представникам інших професій?» дуже проста. Уже сьогодні об'єднуватися в асоціації. Це міжнародний досвід, який доводить ефективність такої співпраці. Підприємцям потрібно ще до прийняття Закону «Про саморегулівні організації» об'єднуватися в асоціації у межах певних видів професійної діяльності, самостійно розробляти стандарти, контролювати їх виконання своїми членами і таким чином забезпечувати вдосконалення системи захисту прав споживачів.

– А як на сучасному етапі адаптувати міжнародний досвід до українських реалій?

– Адаптацію законодавства візьме на себе експертне співтовариство. У нас вже є напрацювання і прописані рішення, сформовані за кілька років роботи в Раді з розвитку саморегулювання. З цього питання Громадська рада при Держпідприємництві організує громадські слухання, на які ми запрошуємо всіх активних підприємців і лідерів бізнес-асоціацій України. Ми вже ініціювали проект «Школа саморегулювання», у межах якого і далі вживатимуться заходи зі сприяння розвитку інститутів саморегулювання в Україні. Отримати інформацію про майбутні заходи, а також ознайомитися з діяльністю Ради можна на нашому сайті www.gromrada.biz. Як голова Громадської ради обіцяю, що всі рекомендації будуть враховані, адже хто, як не самі учасники ринку, можуть внести необхідні корективи до законодавства і підказати реальні механізми, що покращать умови ведення господарської діяльності.

– Як, на вашу думку, розвиватиметься ситуація із новою редакцією Закону про банкрутство?

– Важко однозначно сказати, що буде далі. Але Громадська рада зробила все можливе, щоб попередити владу і суспільство про ризики, які можуть виникнути за вступу в дію цієї редакції Закону про банкрутство. Уже відправлені листи до Державної служби з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, Кабінету міністрів України та ВРУ з рішеннями Ради і проханням відкласти вступ Закону в дію на один рік. Ми попередили, організували відеоконференції з експертами, численні виступи в медіа із широким висвітленням проблематики – подальший розвиток подій уже залежить безпосередньо від влади. Подивимося, наскільки вона прислухається до думки громадськості. Для ефективного лобіювання інтересів підприємців необхідна масовість. Потрібні активні громадяни, професіонали у своїй справі, які знають, що і як треба змінити в законодавстві, щоб умови ведення бізнесу в Україні покращилися. Громадська рада завжди готова до співпраці і чекає на нових лідерів, які змогли б очолити різні галузеві напрями. Усі ми стоїмо біля витоків громадянського суспільства, і лише йдучи цим шляхом, ми зможемо вирішити проблеми підприємців і нашої держави.

Розмову вела Анастасія БАКЛАН