В Україні запроваджено новий фінансовий інструмент – фінансовий вексель. Верховна Рада України 6 грудня 2012 р. прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» №5519-VI. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень документ набирає чинності з 1 січня 2013 р. Цими змінами до ПКУ передбачається створення нового фінансового інструменту – фінансового векселя, який на відміну від звичайних векселів є емісійним цінним папером і випускається в бездокументарній формі. ПКУ доповнено п/п 14.1.176-1. Відповідно до нього фінансовий вексель – це цінний папір, що посвідчує зобов’язання банківської установи, у тому числі центральний орган виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, які випускаються в бездокументарній формі з метою оформлення наявної заборгованості, у тому числі Державного бюджету України. До фінансових векселів належать:
Порядок випуску, обігу, погашення та стягнення за фінансовими векселями затверджується:
Правила реєстрації випуску та обліку фінансових векселів затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з НБУ. Оформлення (випуск) казначейського фінансового векселя для цілей ПКУ прирівнюється до видачі платнику податку суми бюджетного відшкодування, у тому числі автоматичного, шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний рахунок платника податків. Пред’явлення фінансового векселя органу державної казначейської служби для цілей ПКУ прирівнюється до сплати узгодженого грошового зобов’язання. При цьому казначейські фінансові векселі не можуть бути пред’явлені до закінчення терміну його погашення. Відмінності у правовому регулюванні векселя та фінансового векселя вказують на те, що фінансовий вексель є окремим видом цінних паперів. Вексель є цінним папером, що видається лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Отже, важливою ознакою векселя є його товарність. А фінансовий вексель – це цінний папір, що посвідчує зобов’язання банківської установи, у тому числі центрального органу виконавчої влади. Інакше, кажучи, для емісії фінансових векселів не важливо, внаслідок чого виник грошовий борг, а важливо, що цей інструмент можуть випускати лише банки та держава. Про різну правову природу векселя та фінансового свідчить і таке. Відповідно до ст. 5 Закону «Про обіг векселів в Україні» векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі і не можуть бути переведені в бездокументарну форму (знерухомлені). Натомість фінансові векселі відповідно до п. 14.1.176-1 ПКУ випускаються в бездокументарній формі. Змінами, внесеними Законом «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо розкриття інформації на фондовому ринку» від 21.04.2011 р. №3264-VI, передбачено, що при реєстрації випуску цінних паперів реєструється також проспект емісії цінних паперів. Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» емітент подає НКЦПФР заяву і документи, необхідні для реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів, не пізніше ніж протягом 60 днів після прийняття рішення про розміщення цінних паперів уповноваженим органом емітента. Отже, при емісії фінансових векселів емітент має зареєструвати випуск і проспект емісії фінансових векселів. Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» НКЦПФР після надходження заяви і документів, необхідних для реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів, здійснює одночасно реєстрацію випуску та проспекту емісії цінних паперів або відмовляє в реєстрації протягом:
Віднесення фінансового векселя до емісійних цінних паперів не відповідає змісту цього фінансового інструменту. Емісія – це установлена законодавством послідовність дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів. Випуск цінних паперів – це сукупність певного виду емісійних цінних паперів одного емітента однієї номінальної вартості, які мають однакову форму випуску і міжнародний ідентифікаційний номер, забезпечують їх власникам однакові права незалежно від часу придбання і розміщення на фондовому ринку. Важливим практичним питанням є можливість застосовування до фінансових векселів Закону «Про обіг векселів в Україні» та Уніфікованого закону про прості та переказні векселі. Слід зауважити, що, доповнивши ПКУ положеннями про фінансові векселі, законодавець мав би внести відповідні зміни до Закону «Про цінні папери та фондовий ринок». Відповідно до ч. 2 ст. 195 Цивільного кодексу України види цінних паперів та порядок їх обігу встановлюється законом. Відповідно до ч. 1 ст. 196 ЦКУ обов’язкові реквізити цінних паперів, вимоги щодо форми цінного паперу та інші необхідні вимоги встановлюються законом. Оскільки ПКУ передбачає, що випуск фінансових векселів реєструватиметься в НКЦПФР, втрачаються одні з найбільших переваг векселів: швидкість їх створення, відсутність потреби в поданні документів до державних органів для їх видачі та мінімальні витрати на їх видачу. Витрати на емісію фінансових векселів будуть значно більшими. Зокрема, за реєстрацію випуску цінних паперів сплачується державне мито в розмірі 0,1% номінальної вартості випуску цінних паперів. Крім того, необхідно буде отримувати код ISIN, за що також доведеться платити. Тому навряд чи фінансові векселі стануть популярним інструментом на фінансовому ринку. Утім, час покаже.
Андрій САХНАЦЬКИЙ
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|