Якщо ви взяли у кредит 10 тис. грн., запізнилися на кілька років із внесенням необхідних платежів, а потім отримали повістку до суду, тому що заборгували банку 100 тис. грн., слід вважати це помилкою чи квітневим анекдотом? При переведенні в юридичну площину запитання звучить так: чи є абсурдними штрафні санкції за несплату грошей за кредитним договором, якщо вони в кільканадцять разів перевищують суму кредиту? У пошуках відповіді позичальники за кредитними договорами проходять усі судові інстанції та доходять до Верховного Суду України.

Згідно зі ст. 1 Закону «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки.

Не секрет, що при підписанні кредитного договору позичальник звертає увагу на процентну ставку, а на розмір можливих штрафних санкцій зазвичай не зважає. Це трапляється не тому, що позичальник неуважний чи необачний. Справа в тому, що всі сподіваються на позитивний розвиток подій і далекі від думки про те, що їх можуть звільнити або вони несподівано захворіють і одного разу не зможуть виплатити гроші вчасно.

У цивільному законодавстві немає обмежень щодо розміру штрафних санкцій, які застосовують до фізичних осіб. Цим користуються банківські та фінансові установи, які передбачають у кредитному договорі великі штрафи, що нараховуються на суму боргу кожного дня. Таким чином і виникає завелика сума штрафів. Сучасні кредитні договори складені професійно та захищають інтереси банків, тому варто позичальнику затримати платіж за договором хоча б на пару днів, як йому нарахують штраф. Отже, необхідно або погоджуватися на всі умови банку і своєчасно сплачувати необхідну суму, або не погоджуватися з кабальним договором і не брати гроші.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦКУ розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків і за наявності інших обставин, які мають значення. Такими обставинами є важке матеріальне становище позичальника, наприклад хвороба, втрата заробітної плати тощо, через які позичальник не платив грошову суму за договором. У таких випадках необхідно мати довідки з лікувальних установ, місця роботи, служби зайнятості тощо, які підтверджують існування певних об’єктивних обставин.

Проте, як свідчить сучасна судова практика, (www.reyestr.court.gov.ua/Review/25948363,http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25395179 та інші), суди суворо ставляться до відносин, що виникають у зв’язку з виконанням зобов’язань за кредитним договором, і не завжди беруть до уваги те, що сума штрафних санкцій, яка вдесятеро більше суми основного боргу (якщо не звертати увагу на додаткові комісійні та інші платежі за договором), суперечить здоровому глузду.

Один із можливих способів зменшення штрафних санкцій – застосування строку позовної давності (один рік). Це означає, що в разі нараховування банком штрафних санкцій протягом тривалого часу така сума має бути стягнута лише за рік. Слід взяти до уваги, що в судовому засіданні необхідно заявити відповідне клопотання з метою застосування строку позовної давності. Тоді суд буде зобов'язаний постановити стягнути лише річну суму штрафу, а не ту, якої вимагає банк.

Інший вихід – співпраця з банком. У цьому разі позичальник звертається до банківської установи з проханням зменшити розмір штрафних санкцій за договором. Часто банк іде на поступки, оскільки стягнення заборгованості в судовому процесі вимагає витрат часу та зусиль юристів, оплати судового збору та інших обставин. До того ж не можна бути впевненим у тому, що суд задовольнить позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 534 ЦКУ черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням погашає вимоги кредитора в такій черговості, якщо інше не встановлено договором: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу. Так, може виявитися, що всі оплати зараховуватимуться як оплата процентів і неустойки, а виплата основної суми боргу опиниться під питанням. Цей факт необхідно брати до уваги, переводячи грошові кошти на рахунок банка, якщо ви вже прострочили виконання зобов’язання.

Хоча відповідно до чинного законодавства розмір штрафних санкцій за неналежне виконання зобов’язань може бути зменшений за рішенням суду, якщо вони значно перевищують суму боргу, слід врахувати, що, судячи з практики, судова система неохоче йде на поступки позичальнику. Він повинен мати достатні докази того, що не міг виконувати зобов’язання за кредитним договором з об’єктивно існуючих поважних причин. В іншому разі суд прийме сторону банку, а ви будете змушені й далі виплачувати надмірні грошові суми за невиконання кредитного договору, але вже під контролем держаних органів.

Дар’я ГАНІЧ
юрист ЮК «Олексій Пуха і Партнери»