Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, яка практично є його головним державним регулятором, розпочала роботу над новим законопроектом, спрямованим на захист інвестора. І це не може не радувати професійних учасників фондового ринку. Мається на увазі підготовлений і вже прийнятий у першому читанні законопроект «Про Фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку».

Подібного документа чекали вже давно, адже потенційним інвесторам, які мають можливість і бажання вкладати кошти, необхідні гарантії їх захисту. А відчуття захищеності інвестицій і довіра до фондового ринку здатні активізувати його діяльність. Як зазначається в деяких інформаційних документах Європейського Союзу, у зв'язку з фінансовою кризою захисту вимагає не лише банківська діяльність, але й інвестиційні послуги, пов'язані з фінансовими інструментами. Причому це стосується як інвестиційних компаній, так і кредитних установ.

Також фахівці ЄС у галузі права недвозначно заявляють, що однією з найактуальніших проблем в Україні є можливість зловживань і неправомірних дій щодо інвесторів і коштів, які вони вкладають, особливо в нестабільний для економіки період. Європейським фахівцям, як то кажуть, видніше. Тим більше що, по суті, механізму захисту коштів, вкладених у ті чи інші проекти, немає. Ще в листопаді 2010 р. ЄС пропонував вітчизняним законотворцям розглянути можливість прийняття Закону «Про захист коштів інвесторів» і створення спеціального Фонду гарантування компенсацій інвесторам в Україні. У самому ж ЄС є два основні документи, на яких ґрунтується система захисту індивідуальних інвесторів, а до її складу входять і керовані цими документами відповідні регуляторні акти. Ідеться, зокрема, про дві директиви:

• Директиву ринків та фінансових інструментів (MiFID);
• Директиву інститутів спільного фінансування (UCITS).

Перша – Директива MiFID – запроваджує базові принципи надійного захисту інвесторів, що передбачають чітко розписані правила роботи з фінансами клієнтів. Також враховано проведення відповідних тестів для визначення необхідного балансу між ризиками і доходами для кожного інвестора. Це й не дивно, адже результат будь-якого вкладення коштів у яку завгодно програму завжди передбачає як певну винагороду, так і деякі ризики.

Директива UCITS визначає правила роботи для більшості інвестиційних фондів, які продаються індивідуальним європейським інвесторам. Цей документ у тому числі встановлює жорсткі вимоги до використання активів, що перебувають на зберіганні, і дає пояснення щодо їх власності. Крім того, Директива роз'яснює умови, за яких настає відповідальність депозитаріїв, що сприяє збереженню фінансової стабільності та зрештою надійному захисту інвесторів. А також попереджує випадки, за яких мають включатися компенсаційні механізми. Отже, можна стверджувати, що законодавство ЄС у сфері захисту фінансових вкладень спрямоване і на регуляторів, і на учасників фінансових ринків.

Схеми компенсацій для інвесторів, що існують у країнах ЄС, можна розглянути на таких прикладах. У Республіці Чехії існує Гарантійний фонд інвестиційних компаній, який є юридичною особою і працює за компенсаційною схемою. Відповідно до неї компенсація виплачується клієнтам інвестиційної фірми, яка не може виконати свої зобов'язання. Відповідно, і учасниками Гарантійного фонду є інвестиційні фірми, ліцензовані Національним банком Чехії. Словаччина також має подібний Гарантійний фонд інвестицій, що діє відповідно до Акта про цінні папери. Цей фонд покриває витрати, коли отримує скарги від клієнтів торговця цінними паперами, який не може виконати взяті на себе зобов'язання.

Відповідно до Закону «Про відкритий продаж цінних паперів», а також згідно з Актом про Банківський гарантійний фонд у Польщі також діє Гарантійний фонд, метою якого є забезпечення виплати коштів власникам цінних паперів та грошових рахунків, якщо оголошено про банкрутство члена Фонду або якщо його активів недостатньо для покриття витрат на процесуальні дії. Ця установа компенсує втрати і в разі звільнення члену Фонду або подачі ним заяви про банкрутство.

Литва також має відповідний Закон «Про страхування депозитів і грошових зобов'язань для інвесторів». Необхідні компенсаційні виплати за застрахованими фінансовими зобов'язаннями перед інвесторами здійснює фонд, що перебуває під управлінням державної установи «Страхування депозитів та інвестицій».
Подібний Закон «Про захист інвесторів» прийнятий і в Латвії. Згідно із цим документом компенсація виплачується тільки тим інвесторам, які подали заяву до відповідної комісії із зазначенням або беззворотної втрати фінансових інструментів, або втрат, спричинених наданням інвестиційних послуг.

Ті ж експерти ЄС настійно рекомендували встановити початковий рівень компенсації інвесторам у гривні в еквіваленті 5 тис. євро і поступово збільшувати його до 20 тис. євро, зважаючи на досвід таких країн Євросоюзу, як Румунія і Болгарія, хоча згідно із законодавством ЄС сума виплат лімітована 20 тис. євро. Немає сумнівів, що створення Фонду гарантування компенсацій інвесторам в Україні, особливо за наявності чіткої і зваженої нормативної бази, необхідної для діяльності такої структури, та ще з використанням розробок і рекомендацій фахівців ЄС, приведе деякі аспекти вітчизняного законодавства у відповідність до згаданих директив ЄС. Особливо якщо західний досвід і знання використовуватимуть з урахуванням місцевої, української специфіки, а вона не така вже й проста, як може здатися на перший погляд.
Можливо, саме тому проект Закону «Про Фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку» зареєстровано у Верховній Раді України за №9069 тільки 23 серпня 2011 р. І хоча сам документ був схвалений, на думку фахівців, він вимагає доопрацювання. Вважалося, що Фонд буде створений виключно з благородними намірами, для здійснення компенсаційних виплат інвесторам – фізичним особам у разі втрати ними інвестицій з незалежних від них причин.

За даними Асоціації українських фондових торговців, станом на 1 січня 2013 р. в Україні в якості потенційних учасників Фонду зареєстровано 691 ліцензований торговець цінними паперами. А за даними Української асоціації інвестиційного бізнесу – 349 компаній з управління активами, 1 324 інститути спільного фінансування та 81 недержавний пенсійний фонд.

Згідно з фінансово-економічними розрахунками, зробленими законодавцями до проекту Закону «Про фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку», загальна сума тільки реєстраційного збору з учасників Фонду становить 2,093 млн грн. за умови, що цей збір буде встановлений у розмірі 5 тис. грн. з одного суб'єкта. А протягом кожного наступного року на рахунки Фонду має поступати не менше 0,770 млн грн., що дозволить виплачувати компенсації інвесторам на суму близько 760 тис. грн. щорічно.

При цьому, по-перше, зазначена сума реєстраційного збору невідомо чим аргументована, а по-друге, в таблиці розрахунків передбачаються чотири варіанти суми реєстраційного збору: 5 тис., 10 тис., 15 тис. і 20 тис. грн. Отже, це питання, скоріше за все, буде додатково врегульовано за допомогою відповідних підзаконних актів НКЦПФР чи Кабміну.

На практиці ж вступний внесок до Фонду більше нагадує плату за право управляти цінними паперами, адже прямого відношення до інвестування за допомогою цінних паперів, що належать фізичним особам, він не має. Критиці піддають і невисокий рівень мінімальних компенсаційних виплат, і практичну «закритість» компенсаційної процедури. Хоча Фонд гарантування інвестицій відповідно до його правового статусу є некомерційною самоврядною організацією, яка створюється з метою гарантування інвестицій на фондовому ринку і є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс і поточний рахунок у банку, веде облік і звітність відповідно до законодавства, дивує те, що цей Фонд відповідно до запропонованого законопроекту більше схожий не на структуру, яка має щось гарантувати, а на замаскований інститут спільного інвестування. Адже використання його активів згідно зі ст. 21 Закону передбачає не тільки компенсаційні виплати, але й розміщення коштів, хоча і з істотними обмеженнями.

З цього можна зробити простий висновок: проект Закону «Про Фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку» потребує значного доопрацювання. Крім того, як підказує досвід, виникне потреба в підзаконних актах і роз'ясненнях. Не кажучи вже про необхідність внесення змін і доповнень, що стосуються інших галузей законодавства, так чи інакше пов'язаних із питаннями інвестування. Наприклад, щодо рамок відповідальності зберігачів та інших учасників ринку. До речі, і критерії допуску інвесторів до роботи на українському фінансовому ринку залишаються невизначеними.

Проте прийняття Закону «Про Фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку» може стати першим серйозним кроком до приведення законодавства, що регулює фондовий ринок України, у відповідність до чинних директив ЄС. Безумовно, українські реалії, такі як сучасні умови розвитку фінансового сектора, стан вітчизняного фондового ринку і обмежені фінансові можливості його учасників, внесуть корективи до цього процесу.

Одна з колег, яка відвідала показову для ЄС «кризову» Грецію, на запитання, наскільки впадає в око місцева кризова ситуація, відповіла коротко: «Нам би жити в умовах такої кризи...» Коментарі, погодьтеся, можливі.

Андрій КИСЕЛЬОВ
оглядач ЮК «ДС Партнерс»