|
Отримання штрихового коду: статистика, нормативні документи, практика. Практично кожен український товаровиробник використовує штриховий код для продажу своєї продукції через контрольно-касові вузли як маленьких магазинів, так і гіпермаркетів. Штриховий код складається з послідовності штрихів і проміжків, які ґрунтуються на унікальному ідентифікаційному номері. Один із напрямів роботи спеціалістів з інтелектуальної власності – підготовка документів та отримання штрихових кодів.
Історія
Штрихове кодування починає відлік із 1948 р., коли американці Бернард Сільвер, Норман Джозеф Вудланд і Джордіну Джохенсон почали вивчати різні системи маркування. Вперше зчитування штрихового коду відбулося 26 червня 1974 р. в супермаркеті “Мерш” міста Тройт, штат Огайо: штриховий код був нанесений на упаковку жувальної гумки.
Сьогодні кожен український товаровиробник використовує штриховий код для продажу продукції через контрольно-касові вузли як гіпермаркетів, так і маленьких магазинів. Щоб маркувати продукцію штриховим кодом, необхідно отримати унікальний ідентифікаційний номер. На його основі будуть згенеровані смужки, які розміщуються на упаковці товару для зчитування сканером.
Ідентифікаційні номери товарам присвоюють у всьому світі. З розвитком світової торгівлі стало важливо, щоб ідентифікаційні номери, завдяки яким маркується товар, не збігались. Тому для адміністрування питань, пов'язаних із видачею ідентифікаційних номерів і штрихового кодування, була створена міжнародна неприбуткова асоціація GS 1 із штаб-квартирою у Брюсселі (Бельгія). Діяльність GS 1 побудована за територіальною ознакою і поєднує асоціації, які представляють її в певній країні.
Присвоєнням ідентифікаційних номерів і впровадженням штрихового кодування в Україні займається Асоціація товарної нумерації України "Джі ес 1 – Україна” (далі – Асоціація), яка до 20 грудня 2006 р. мала назву Асоціація товарної нумерації України “ЄАН-Україна". Асоціація присвоює ідентифікаційні номери, надає роз'яснення та консультації з питань штрихового кодування, представляє інтереси суб'єктів господарювання України.
Нормативна база
Штрихове кодування в Україні регулюється такими нормативними актами:
Щоб набути членство в Асоціації та отримати ідентифікаційні номери, суб'єкт господарювання подає договір, додаткові угоди, реєстраційну картку та заявки на присвоєння глобального номера товарної позиції (ідентифікаційного номера). До документів додається виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, довіреність за потреби. Важливо правильно оформити заявку, включивши до неї всі ознаки, які однозначно ідентифікують товарну позицію. Труднощі виникають при складанні заявки для високотехнологічних товарів, комплектів виробів і групових упаковок.
Види кодів
Асоціація, щоб забезпечити правильне оформлення заявок на присвоєння ідентифікаційних номерів, видала Правила заповнення заявок на присвоєння та перереєстрацію номерів GS1. Найпоширенішим видом є заявки для отримання ідентифікаційних номерів структури GTIN 13 (складається з 13 цифр) та GTIN 8 (складається з восьми цифр). За даними Асоціації, у 2011–2012 рр. загальна річна кількість присвоєних номерів становила близько 100 тис. Із них на рік присвоюється 200–300 номерів структури GTIN 8. Вони призначені для товарів малих розмірів. До заявки додається письмове обґрунтування необхідності застосування такого номера. Асоціація уважно ставиться до таких заявок, тому що кількість номерів структури GTIN 8 обмежена. Найпоширеніші заявки на присвоєння ідентифікаційних номерів структури GTIN 13.
Оформлення заявки
Заявка на присвоєння ідентифікаційного номера містить такі поля: найменування, нормативно-технічний документ, упаковка та опис товарної позиції. Перші два поля зазвичай не викликають труднощів, а ось поля опису та упаковки слід заповнювати уважніше. При заповненні поля упаковки слід звернути увагу на таке:
Найскладнішим є поле опису товарної позиції, до якого слід включити ознаки товарної позиції, що однозначно її ідентифікують. Описувати кожний товар треба виходячи з його специфіки, щоб його можна було однозначно ідентифікувати та розділити за ціновим критерієм. Так, при описі насіння соняшника бажано писати «лущене» чи «нелущене», «солоне» чи «несолоне». Якщо описується свіжа зелень у горщику із торфосумішшю, необхідно вказати кількість рослин у горщику. Якщо заявка подається на електричні товари, обов'язково вказуються їхні технічні характеристики. При поданні заявок на продукти харчування слід вказувати їхню харчову та енергетичну цінність.
Велику увагу слід приділяти опису набору (комплекту товарів). У цьому разі необхідно подавати інформацію про кожний товар, а також вказувати його кількість.
Приклад 1. Комплект ксенонового світла, модель H4 Hi/Low. Опис: складається з шести елементів: блок розпалювання (потужність 35 Вт) – 2 шт., лампа ксенонового світла (кольорова температура 6 тис. К, тип цоколя Н4 Hi/Low) – 2 шт.; жмут дротів с контролером – 1 шт., комплект кріплення – один комплект.
Приклад 2. Інструкція з ремонтних робіт. Інструкція складається з DVD-диска (диск містить дизайн-проекти об'єктів, фотографії відремонтованих об'єктів) – 1 шт., зразок дизайн-проекту (12 аркушів формату А3 та п’ять аркушів формату А4, зшиті на пружину) – 1 шт., покрокова інструкція з вибору та закуповування оздоблювальних і будівельних матеріалів (36 аркушів формату А5) – 1 шт., розцінки на ремонтні роботи (чотири аркуші формату А4) – 1 шт., пластикові картки зі знижкою (знижка надається на товари та послуги власного виробництва, кожна картка містить такі знижки: на створення індивідуального дизайн-проекту – 40%, на виготовлення меблів – 20%, на вікна, двері, перегородки – 20%, на ремонтні роботи – 5%) – 4 шт.
Отримуючи ідентифікаційні номери, важливо враховувати колір виробу. Зазначення кольору виробу є доцільним, оскільки дозволяє виробнику відстежити продаж виробів за кольорами, а продавцю – поповнювати полиці товаром відповідного кольору та здійснювати складський облік. Однак зазначення кольору буває недоречним, наприклад, коли продукція виготовляється на давальницькій сировині або підприємству не відомі кольори барвників, які будуть використовуватися для виготовлення продукції. У цьому разі до Асоціації подається відповідний лист з обґрунтуванням присвоєння номерів без зазначення кольору.
Якщо заявка на присвоєння ідентифікаційного номера оформлена з порушенням вимог або містить недостатньо даних, вона відхиляється, а учаснику пропонують усунути недоліки та подати виправлену заявку.
Підстави для відхилення заявки можуть бути такі:
Членство в Асоціації передбачає щорічну сплату внесків. Учасникам необхідно відстежувати її термін, оскільки несвоєчасна сплата внесків призводить до втрати права користування ідентифікаційними номерами. Учасник, який втратив членство, повинен заново підписати договір та подати заявки.
Друк штрихового коду
Після отримання ідентифікаційного номера настає черга найвідповідальнішої операції – друку штрихового коду. Щоб штриховий код сканувався на контрольно-касових вузлах, необхідно дотримуватися стандартів щодо його розміщення на товарі, розміру, кольору та якості друку. Вимоги до штрихового коду перелічені у ДСТУ 3146-95 та ДСТУ 3359-96.
Друкувати штриховий код можна за допомогою безкоштовних програм і звичайного принтера, але бажано звертатися до професійних компаній, які надають послуги в галузі поліграфії. У договорі з такою компанією слід вказати, що якість друку штрихового коду має відповідати стандартам України, специфікаціям та рекомендаціям Асоціації.
Щоб перевірити якість надрукованої штрихової позначки, можна пройти в Асоціації процедуру контролю якості, яка дозволяє встановити, чи скануватимуться штрихові коди належним чином, вчасно виявити недоліки та вжити відповідних заходів для їх усунення. Така процедура називається верифікацією. Її можна проводити на різних етапах: на етапі розробки дизайну пакування, у процесі друку та запуску готової продукції. Однак найдоцільніше здійснити верифікацію на етапі розробки дизайну, адже саме тоді зазвичай закладаються помилки. До того ж верифікація на цьому етапі дозволить зекономити час та уникнути зайвих матеріальних витрат.
Приватний кабінет
Для комфортної роботи зі своїми членами Асоціація створила систему GS 1 on line. Це “приватний кабінет” учасника Асоціації в мережі Інтернет. Завдяки йому в режимі реального часу можна дізнаватися про платежі учасника, отримані номери та статус свідоцтв. Ця система – дуже зручний інструмент роботи, особливо для членів Асоціації, які перебувають у регіонах, адже дозволяє отримувати актуальну інформацію.
Асоціація розробила спеціальне програмне забезпечення, за допомогою якого можна подавати заявки через мережу Інтернет із використанням електронного цифрового підпису. Це програмне забезпечення значно скорочує час, необхідний для отримання ідентифікаційних номерів.
Антон СОКЛАКОВ
спеціаліст з інтелектуальної власності PROXIMA
|
|
|
Придбати PDF-версію