Новим Кримінальним процесуальним кодексом та Законом «Про безоплатну правову допомогу» основний обов’язок з організації надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі покладено на державу, яка для цієї мети на конкурсних засадах залучає адвокатів і пропонує їм відповідну винагороду. Про зміни, що відбулись в системі надання безоплатної вторинної правової допомоги останнім часом, проблеми у діяльності центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, винагороду адвокатів, які здійснюють захист за дорученням центрів, та якість такої правової допомоги «Правовому тижню» розповів директор Координаційного центру з надання правової допомоги Міністерства юстиції України адвокат Андрій ВИШНЕВСЬКИЙ

– Андрію Володимировичу, які зміни відбулись в системі надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – БВПД) за останнє півріччя?

– Найголовніше те, що з 1 січня 2013 р. розпочала повноцінно працювати система надання БВПД особам, які зазнали кримінального або адміністративного переслідування, і відтоді стабільно працює в цілодобовому режимі. Нагадаю, що така допомога надається всім особам, затриманим за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень чи по відношенню до яких застосоване адміністративне затримання чи адміністративний арешт. Вона надається протягом двох годин з моменту фактичного затримання. Органи, уповноважені здійснювати затримання, згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і Кодексу України про адміністративні правопорушення зобов’язані невідкладно інформувати центри з надання БВПД про факт затримання, і таке повідомлення реєструється уповноваженою службовою особою – черговим працівником центру. У чергового працівника центру БВПД є одна година для того, щоб знайти адвоката і уповноважити його на здійснення захисту. Адвокат же з моменту отримання такого доручення від центру також має годину, щоб прибути до затриманої особи для першого конфіденційного побачення з нею.

– Чи достатньо цього часу, щоб встигнути уповноважити адвоката та відрядити його до затриманого?

– Як правило, на практиці адвокат прибуває до затриманого раніше, ніж за дві години з моменту повідомлення Центру про затримання. Для виняткових випадків, коли, скажімо, затримання відбулось у віддаленому чи гірському районі, на державному кордоні або там, де відсутнє транспортне сполучення, законодавство дає адвокатові шість годин. Але, за статистикою, це поодинокі випадки. Наші центри ще наприкінці минулого року отримали завдання укладати контракти з адвокатами так, щоб у кожному районі та місті було не менше двох-трьох адвокатів. Звідси і така кількість – понад 2 тис. Тобто адвокат має знаходитися якомога ближче до районних відділень міліції чи ізоляторів тимчасового утримання.

Крім того, згідно з новим КПК захисник для надання БВПД за призначенням залучається не безпосередньо слідчим чи судом, а на підставі постанови слідчого прокурора чи ухвали суду через центр. Це дуже важливе нововведення, що усуває інституціональний конфлікт інтересів між сторонами кримінального процесу, адже за КПК 1960 р. представник сторони державного обвинувачення, зокрема органів досудового розслідування, мав безпосереднє відношення до призначення адвоката. Чинний КПК містить пряму заборону щодо впливу слідчих на вибір захисника, а центри становлять окрему систему, не пов’язану ні з судовою владою, ні з прокуратурою, ні з органами внутрішніх справ. Вона здійснює свої функції незалежно від сторони обвинувачення, вибудовуючи, по суті, інституціональну систему захисту, гарантовану державою.

– Чи ведеться статистичний облік (звітність) діяльності центрів БВПД?

– Так, безумовно. Надання БВПД по всій території України цілодобово забезпечують 27 центрів (258 штатних одиниць, у тому числі 108 чергових, які працюють позмінно за графіком «доба через три»), утворені в АРК, областях, містах Києві та Севастополі.

За результатами трьох конкурсів для надання БВПД на постійній і тимчасовій основі відібрано 3 016 адвокатів. Центри уклали з ними 1 989 контрактів і 217 договорів. Адвокати цілодобово надають правову допомогу на підставі доручень центрів, які видаються за результатами повідомлень і процесуальних документів, отриманих від органів, уповноважених здійснювати затримання за підозрою у вчиненні кримінального порушення, органів, що здійснюють адміністративне затримання, службових осіб, уповноважених здійснювати досудове розслідування, прокурорів, слідчих суддів та судів. Повідомлення та процесуальні документи цілодобово опрацьовують чергові працівники центрів.

Так, станом на 30 червня ц.р. центри видали адвокатам 36 608 доручень. Цей показник охоплює надання БВПД особам, затриманим за підозрою у вчиненні кримінального злочину (11 664 доручення), для здійснення захисту за призначенням (18 651 доручення), адміністративні затримання (5 200 доручень) і 1 093 доручень для участі у проведенні окремих процесуальних дій. Протягом першого півріччя ц.р. центри опрацювали 20 169 процесуальні документи. При цьому кількість відмов затриманих осіб від адвоката не перевищує 8,2%. Це суттєвий показник, який говорить про високий рівень довіри до адвокатів цієї системи. І це попри те, що, на жаль, слідчі нерідко здійснюють психологічний тиск на затриманих і схиляють їх до відмови від захисника, наданого державою.

Зараз створюється інструмент, який дозволить нам збирати не лише окремі приклади, а повну інформацію про результати діяльності адвокатів, що надають БВПД, щодо кожного нашого клієнта. Як ви розумієте, це дуже складно – насамперед через масштаби діяльності системи і обсяг роботи. Проте вже до кінця року ми будемо мати такий інструмент. Він дозволить регулярно формувати повну та достовірну статистику щодо кількості виправдувальних вироків, випадків відмови судів у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зміни запобіжних заходів на м’якші або їх скасування за клопотанням захисника, перекваліфікація статті ККУ на менш тяжку, звільнення особи від кримінальної відповідальності або закриття кримінального провадження тощо – все у результаті діяльності адвокатів-захисників системи БПД.

– Яким чином слідчі можуть тиснути на затриманих?

– Мабуть, про це краще запитати у слідчих. Зі слів наших адвокатів ми знаємо про різні способи. Іноді використовують маніпуляцію: інформують затриманого про право на захист, а потім запитують, чи є в нього гроші, щоб найняти адвоката. І коли особа відповідає, що не має такої можливості, їй пропонують написати відмову від захисника. Дехто намагається дискредитувати захисників, наданих державою, неправдиво говорячи, що вони нібито не працюватимуть якісно, що вони отримують за це мало коштів, тому не зацікавлені в позитивному для затриманого результаті. Іноді навіть наполегливо рекомендують своїх знайомих адвокатів, пропонуючи укласти з ними угоду: нам навіть вдалося задокументувати декілька таких випадків. Наприклад, в Херсонській області на початку червня ц.р. затримали особу за підозрою у вбивстві, про що повідомили центр. Після конфіденційного побачення призначеного центром захисника із затриманим останній відмовився давати свідчення, скориставшись своїм конституційним правом. Це не сподобалося слідчому, і він зателефонував керівництву центру з вимогою призначити іншого захисника, лояльнішого до слідства. Оскільки цього не сталося, слідчий запропонував затриманому укласти договір на безоплатну правову допомогу з одним зі своїх знайомих адвокатів, який також є в Реєстрі адвокатів з надання БВПД. На жаль, цей адвокат не відмовився від пропозиції, і врешті-решт угода була укладена. Яким чином затриманого переконували укласти договір із цим адвокатом, можна лише здогадуватись. Зусиллями центру і батьків затриманого було відновлено повноваження адвоката, який здійснював захист одразу після затримання. На слідчого направлено скаргу Генеральному прокуророві України, всі матеріали передані до Головного слідчого управління МВС. На адвоката направлено скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Херсонської області. Поза всяких сумнівів, таким адвокатам не місце в системі БВПД, і ми будемо послідовно очищуватись від такої біди. Ми зобов’язані жорстко реагувати на всі подібні факти, адже такі дії дискредитують не лише систему безоплатної правової допомоги і адвокатуру, а й всю систему кримінального правосуддя.

– У квітні минулого року в інтерв’ю «Правовому тижню» ви сказали, що при 100%-му навантаженні адвокат за призначенням центру отримуватиме в середньому 3-5 тис. грн. з урахуванням податків і єдиного соціального внеску. Чи достатньо цих коштів, щоб зацікавити адвоката в наданні дійсно якісних послуг?

– Я можу сказати, скільки окремі адвокати заробили в середньому за місяць протягом перших місяців роботи системи, хоча ці дані не є остаточними, адже більшість кримінальних проваджень тільки розпочались і перебувають на різних стадіях. Завершених не так багато. Так, у Донецьку цей показник становить 4360 грн., у Запоріжжі – 4060 грн., у Луганську – 5200 грн., у Полтаві – 8940 грн., у Харкові – 3780 грн. Але це не означає, що адвокати зайняті на всі 100%. Таких практично немає. Кожен адвокат має приватну практику і лише частину свого часу присвячує роботі за контрактом із центром. Система дає адвокату заробити настільки багато, наскільки велике навантаження він готовий буде на себе взяти.

Нам потрібно завершити формування гарантованої державою системи захисту у кримінальному процесі і, після того як її роботу буде налагоджено, приступити до наступного завдання – надання безоплатної правової допомоги в цивільному та адміністративному процесах. Нагадаю, що уряд прийняв на виконання відповідного Указу Президента України Державну цільову програму формування та розвитку системи БВПД на 2013-2018 рр. з плановим фінансуванням понад 400 млн грн. Ця програма, яка, по суті, є нашим середньостроковим стратегічним планом, зокрема, передбачає розширення мережі центрів з надання БВПД з 2014 р., оскільки надавати безоплатну правову допомогу в цивільних та адміністративних справах, маючи лише 27 осередків в обласних центрах, практично неможливо. Тому, за нашими розрахунками, потрібно ще 105 центрів – зокрема, в містах із населенням понад 250 тис. осіб та міжрайонні.

Наразі ж головними короткостроковими пріоритетами розвитку захисту, гарантованого державою, є запровадження стандартів якості надання безоплатної правової допомоги та регулярного внутрішнього і зовнішнього моніторингу їх дотримання, постійне організоване підвищення професійного рівня адвокатів системи, обмін досвідом між ними з метою формування єдиних стратегій і тактик «державного захисту», очищення системи від «кишенькових» адвокатів, створення запобіжних механізмів для запобігання порушень права осіб на захист з боку оперативних працівників та слідчих, масоване інформування наших потенційних клієнтів про їх право на захист, гарантований державою.

«Система дає адвокату заробити настільки, наскільки велике навантаження він готовий на себе взяти»

Розмову вів Андрій КОЛОМІЄЦЬ,
«Правовий тиждень»