|
Скликання та проведення позачергових зборів акціонерів за ініціативою акціонера Проблеми та шляхи їх вирішення. Акціонерні товариства – поширена організаційно-правова форма. Проте, незважаючи на законодавчу зарегульованість, в акціонерному законодавстві залишаються прогалини. Зокрема, недостатньо висвітлено питання про скликання і проведення позачергових загальних зборів з ініціативи акціонера.
Загальні збори є найвищим органом товариства, що приймає найважливіші рішення щодо діяльності товариства та з інших питань, віднесених до їхньої виключної компетенції. Загальні збори, що проводяться товариством, фактично поділяються на чергові та позачергові, скликані за ініціативою товариства або акціонера.
Щороку керівництво АТ (наглядова рада або дирекція) стикаються з необхідністю проведення річних загальних зборів (до 30 квітня), організація яких потребує чимало часу і пов`язана з вирішенням безлічі організаційних питань та дотриманням формальних процедур. Скликання річних зборів товариства (як чергових, так і позачергових) часто відбувається із залученням зовнішніх консультантів, фахівців у галузі корпоративного права.
Проведення зборів підпорядковане певним правилам – зокрема, щодо визначення дати, розсилання повідомлень та оформлення відповідних документів. Якщо збори скликає та проводить АТ, усе начебто зрозуміло. А як реалізувати право на проведення позачергових загальних зборів акціонеру? Законодавство не містить чіткої регламентації і порядку проведення зборів за ініціативою акціонера. Саме тому акціонерам та їхнім радникам часто доводиться самостійно трактувати законодавство та знаходити можливості для проведення зборів.
Кожен акціонер наділений корпоративними правами у розумінні Закону «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. №514-VI (далі – Закон): «Корпоративні права – сукупність майнових і немайнових прав акціонера – власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами».
Окрім чітко визначеного права на участь в управлінні товариством Законом передбачена пряма можливість скликання акціонером загальних зборів акціонерів за власною ініціативою.
Розглянемо детальніше процес скликання та проведення позачергових загальних зборів за ініціативою акціонера. Візьмемо за приклад публічне акціонерне товариство, у якому 100 акціонерів (акціонер А володіє 50% акцій, акціонер Б – 25% акцій, інші 25% розділені між 98 міноритарними акціонерами). Забігаючи вперед, зазначимо, що в акціонера Б (25%) не склалися стосунки з наглядовою радою товариства та головою правління. Акціонер Б, що володіє 25% акцій, вирішив скликати позачергові загальні збори акціонерів. А наглядова рада та голова правління товариства поставилися до цієї ідеї прохолодно.
Примітка: у цьому прикладі кількість акціонерів – 100, тому відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону створена наглядова рада: «В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів – власників простих акцій десять осіб і більше створення наглядової ради є обов'язковим. У товаристві з кількістю акціонерів – власників простих акцій дев’ять осіб і менше у разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами». За відсутності наглядової ради всі пропозиції направляються дирекції (виконавчому органу товариства), якщо інше не встановлено статутом товариства.
Що ж повинен зробити акціонер, щоб реалізувати своє право?
Крок 1. Акціонер Б направляє пропозицію наглядовій раді АТ і чекає на рішення про прийняття пропозиції та скликання загальних зборів або відмову в цьому.
Наглядова рада протягом десяти днів має прийняти рішення і надіслати його акціонеру. З формального погляду в наглядової ради немає підстав для відмови акціонеру або ігнорування такої пропозиції. Проте події можуть розвиватися по-різному:
Якщо рішення про скликання загальних зборів схвалено, їх подальша організація лягає на плечі наглядової ради, корпоративного секретаря чи виконавчого органу. Але якщо рішення немає або ж отримана безпідставна відмова (і акціонер не бажає оскаржувати її), не залишається нічого іншого, як скликати збори самостійно.
Крок 2. Підготовка тексту повідомлень.
Акціонер самостійно складає порядок денний загальних зборів АТ, визначає їхню дату, час та місце проведення.
Обов`язковими реквізитами повідомлення є:
Отже, вже на цьому етапі акціонер має визначити місце і час проведення загальних зборів, а також місце, де акціонери можуть ознайомитися з матеріалами. Зазвичай місцем проведення загальних зборів і ознайомлення з матеріалами є місце розташування товариства, проте можливі варіанти. Тому акціонер повинен домовитися з АТ або орендувати приміщення, зазначивши про це у повідомленні.
Проблемним питанням є також дата складання переліку акціонерів і отримання реєстру акціонерів, які мають право на участь у загальних зборів. Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону це можливо не раніше ніж за 60 днів до дати проведення загальних зборів.
Відповідно до останніх змін депозитарного законодавства єдиним депозитарієм є Національний депозитарій України. Отже, щоб отримати зведений обліковий реєстр акціонерів, необхідно звернутися із запитом до НДУ.
Згідно з новим Регламентом провадження депозитарної діяльності Центрального депозитарію цінних паперів, що набрав чинності 12 жовтня 2013 р. (далі – Регламент), акціонер, акціонери, що є сукупно власниками понад 10% акцій, можуть заключити з НДУ окремий договір і отримати перелік акціонерів та інші необхідні послуги.
Відповідно до ч. 3 Розділу 2 Регламенту «центральним депозитарієм на підставі укладеного договору надаються наступні послуги акціонерам, які сукупно є власниками десяти та більше відсотків простих акцій емітента:
Також НДУ може надавати ще й інші послуги:
Крок 3. Розсилання повідомлень.
Законом передбачено, що « письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний надсилається акціонерам персонально особою, яка скликає загальні збори, у спосіб, передбачений статутом акціонерного товариства, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Повідомлення розсилає особа, яка скликає загальні збори, або особа, яка веде облік прав власності на акції товариства у разі скликання загальних зборів акціонерами».
Зі змісту Закону вбачається, що акціонер може розсилати повідомлення самостійно або це може зробити НДУ, адже саме він веде облік прав власності. Відповідно до ч. 3 Розділу 2 згаданого Регламенту однією з функцій, що надається акціонерам, є «забезпечення персонального повідомлення акціонерів емітента про проведення позачергових загальних зборів».
Тому за бажанням акціонер може отримати реєстр і розіслати повідомлення самостійно або передати ці функції НДУ.
Крок 4. Повідомлення фондових бірж, публікація в офіційному виданні Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, публікація на сайті АТ.
Повідомлення фондових бірж. Обов`язковим є повідомлення фондових бірж, на яких товариство пройшло процедуру лістингу. Перелік таких бірж можна отримати за запитом до органів товариства або ж використовуючи публічний ресурс «Сміда» (www.smida.gov.ua). Щоправда, для цього потрібно зареєструватися на сайті, а потім у розділі «Річна інформація» знайти пункт «Відомості щодо належності емітента до будь-яких об'єднань підприємств». Завдяки публічності цієї інформації навіть акціонер, який ніколи не цікавився діяльністю товариства, може побачити повний перелік фондових бірж.
Публікація в офіційному виданні. На стадії підготовки до загальних зборів обов`язкова публікація в офіційному виданні НКЦПФР. Для цього акціонер має подати повідомлення за своїм підписом (без печатки товариства). Проте рекомендовано також додати лист із поясненням, чому публікація здійснюється акціонером самостійно.
Публікація на сайті НКЦПФР. Згідно з рішенням НКЦПФР №1591 на АТ покладено обов’язок розміщувати інформацію про загальні збори товариства (www.stockmarket.gov.ua). Для цього необхідно зареєструватися та отримати спеціальний код, але послуга передбачена лише для емітента, тобто товариства, отже, ключі та коди доступів знаходяться у товариства. Акціонер не може розміщувати інформацію самостійно. Він може лише зареєструватись як користувач, переглядати контент та очікувати на розміщення товариством такої інформації на його прохання.
Крім того, на цьому сайті можна знайти інструкцію щодо розміщення повідомлення про загальні збори акціонерів, яка прямо передбачає здійснення публікацій лише емітентом.
Публікація на сайті АТ. Вона обов’язкова для ПАТ. Краще за все надіслати до АТ офіційний лист із проханням розмістити таке повідомлення на сайті. У разі нерозміщення публікації доцільно зробити в Інтернеті власну сторінку (так званий сайт-візитку) і розмістити інформацію про збори. Проте чи буде ця дія правомірною і чи відповідатиме вимозі розміщення інформації на сайті АТ, не зрозуміло, адже судової практики з цього питання немає.
Крок 5. Отримання пропозицій від акціонерів.
Законодавство дозволяє акціонерам вносити пропозиції до порядку денного загальних зборів. Відповідно, акціонер Б має розглянути такі пропозиції та вирішити, включати їх до порядку денного чи ні. Потрібно врахувати, що пропозиції акціонерів, що є власниками понад 20% акцій, є обов’язковими для включення до порядку денного.
Отримавши пропозиції та уніфікувавши порядок денний, потрібно розіслати повідомлення з новим порядком денним.
Крок 6. Безпосереднє проведення загальних зборів.
Для реєстрації акціонерів необхідно отримати реєстр акціонерів. На підставі договору з НДУ (що укладався для отримання зведеного облікового реєстру) акціонер подає розпорядження та отримує перелік акціонерів, що мають право брати участь у голосуванні на дату за три робочі дні до проведення загальних зборів). Відповідно до регламенту НДУ реєстр передається члену реєстраційної комісії, призначеної акціонером.
Примітка: у законодавстві не визначено, як правильно обраховувати зазначені три дні (як повні чи неповні), проте практика свідчить, що краще отримати реєстр за три повні робочі дні до зборів, не враховуючи день проведення загальних зборів і день отримання реєстру.
Проведенню загальних зборів передує реєстрація акціонерів. Хто ж входить до складу реєстраційної комісії? Склад комісії затверджує наглядова рада чи дирекція або ж сам акціонер (що також рекомендується зазначити в повідомленні про проведення загальних зборів). За загальним правилом склад реєстраційної комісії затверджує наглядова рада або дирекція АТ. І можливий варіант, за якого відповідно до внутрішніх документів АТ члени реєстраційної комісії призначаються на певний термін, скажімо на рік чи три роки, або на окремі загальні збори. Відповідно, вони виконуватимуть функції реєстраційної комісії на всіх чергових і позачергових зборах протягом встановленого терміну. Також відповідно до нового регламенту НДУ функції реєстраційної комісії можуть бути надані депозитарію.
Після проведення реєстрації та за наявності кворуму мають розпочатися загальні збори. Для проведення загальних зборів необхідно обрати лічильну комісію, голову та секретаря. Ці питання мають бути включені до порядку денного, а прийняті щодо них рішення зазначаються у протоколі загальних зборів.
Щоб унеможливите подальше оскарження рішення, слід запросити представників НКЦПФР та нотаріуса. Це формально засвідчить відсутність порушень на зборах.
Присутність представників НКЦПФР на загальних зборах регламентована рішенням НКЦПФР «Про затвердження Порядку нагляду за реєстрацією акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям його підсумків на загальних зборах акціонерних товариств» від 25.10.2012 р. №1518 (далі – Порядок). Відповідно до Порядку «представники Комісії здійснюють нагляд за дотриманням вимог законодавства про цінні папери та акціонерні товариства при проведенні реєстрації акціонерів (їх представників), проведенні загальних зборів, голосуванні та підбитті його підсумків на загальних зборах акціонерних товариств».
Представники Комісії можуть призначатися з таких підстав, визначених Порядком:
А от присутність нотаріуса відповідно до Закону «Про нотаріат» засвідчує факт знаходження осіб у певний час у певному місці.
Відповідно до ст. 41 Закону «Про нотаріат» «нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, чи приміщенні органів місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваної угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями».
Згідно з п. 15 ст. 34 Закону «Про нотаріат» до нотаріальних дій належить «посвідчення факту перебування фізичної особи в певному місці». Отже, присутність нотаріуса додатково підтверджує присутність акціонерів та інших запрошених осіб на загальних зборах акціонерів.
Крок 7. Оформлення протоколу загальних зборів.
За результатами проведення загальних зборів має бути складено три основі протоколи: протокол реєстрації акціонерів, протокол про підсумки голосування і протокол загальних зборів.
Здавалося б, голосування закінчилось і можна зітхнути з полегшенням, проте відповідно до останнього абзацу ст. 46 Закону «протокол загальних зборів, підписаний головою та секретарем загальних зборів, підшивається, скріплюється печаткою товариства та підписом голови виконавчого органу товариства (у разі колегіального виконавчого органу) або одноособового виконавчого органу».
Отже, обов’язковими реквізитами протоколу є печатка товариства та підпис голови виконавчого органу. Це формальна вимога, без задоволення якої протокол зборів вважається не оформленим належним чином. Проте змусити товариство поставити печатку ми не можемо.
Крок 8. Повідомлення акціонерів про результати прийнятих рішень.
Ця процедура передбачає розсилання повідомлень, здійснення публікацій тощо. Провівши загальні збори, вирішивши всі питання порядку денного, не забудьте повідомити акціонерів і комісію про прийняті рішення. Фактично цей етап найлегший, адже основна функція вже виконана: збори проведені.
Значна кількість формальних процедур і недостатнє законодавче регулювання згаданих питань зумовлюють ризик порушень порядку скликання та проведення зборів. Наслідком цього може бути визнання зборів нелегітимними і скасування прийнятих ними рішень у судовому порядку.
Павлина РАТУШНЯК
молодший юрист ЮФ «Альянс Ратушняк і партнери»
|
|
|
Придбати PDF-версію