ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відповідає на найнагальніші питання платників податків щодо декларування доходів у 2014 р.

– Який порядок оформлення податкової декларації про майновий стан і доходи?

– Декларація складається з восьми розділів, що подаються на двох двосторонніх аркушах формату А4, та семи додатків до декларації, які подаються на одно- та двосторонніх аркушах формату А4 та містять розрахунки окремих видів доходів (витрат).

Декларація та додатки до неї заповнюються таким чином, щоб забезпечити вільне читання тексту (цифр) та збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності (друкованим способом, чорнильними або кульковими ручками синього або чорного кольору). Заповнення олівцем не дозволяється.

У декларації та додатках до неї не повинно бути підчисток, помарок, виправлень, дописок і закреслень.

Показники у розділах ІІ-VIII декларації та додатках до неї проставляються у гривнях з копійками.

Достовірність даних декларації та додатків до неї підтверджується власноручним підписом фізичної особи – платника податку або особи, уповноваженої на заповнення декларації.

– Які існують способи подання податкової декларації про майновий стан і доходи?

– Податкова декларація подається до контролюючого органу в один із таких способів за вибором платника податку:

– особисто платником або уповноваженою на це особою;

– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному законодавством.

При цьому поштове відправлення слід здійснити не пізніше, ніж за 10 днів до закінчення граничного терміну подання декларації (граничний термін подання річної декларації для громадян – 1 травня звітного року), а при поданні в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, у якому минає такий граничний термін (п. 49.5 ст. 49 Податкового кодексу).

В електронній формі платники податків можуть подати податкову декларацію до контролюючих органів засобами електронної пошти через Інформаційний портал Міндоходів.

– Який термін повернення податку на доходи фізичних осіб платнику податку внаслідок застосування права на податкову знижку?

– Відповідно до норм ПК сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

– Чи має право платник податків на податкову знижку за навчання дитини за кордоном?

– Згідно з п/п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПК платник податку має право включити до податкової знижки на зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПК, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплаченої платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.

Враховуючи, що ПК регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків та зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, відносини платників податків та зборів, їхні права й обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження й обов’язки їхніх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, Кодексом не передбачено права на податкову знижку в частині витрат у вигляді суми коштів, сплачених на користь закордонних закладів освіти.

– Чи має право платник податку на податкову знижку у разі навчання в інтернатурі вищих медичних та фармацевтичних закладів?

– Відповідно до ст. 25 Закону №2984 «Про вищу освіту», визначено типи вищих навчальних закладів. Особами, які навчаються у ВНЗ є, зокрема, інтерни, які мають повну вищу освіту і освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста медичного або фармацевтичного спрямування, навчаються з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських посад.

Згідно із Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України №291, спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форм власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) – спеціаліста певного фаху.

Таким чином, інтернатура (спеціалізація) є невід’ємною ланкою безперервного процесу підготовки у вищому медичному і фармацевтичному закладах освіти фахівців за напрямом професійного спрямування.

Отже, суми коштів, сплачені платником податку на користь вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у інтернатурі, при додержанні всіх норм ст. 166 ПК, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника податку за звітний рік.

– Якщо студент зареєстрований як приватний підприємець, чи має він право на податкову знижку?

– Отримати цю знижку може лише платник податків, котрий отримував доходи у вигляді заробітної плати у звітному податковому році. Суб’єкти господарської діяльності – фізичні особи не можуть скористатися правом на податкову знижку, якщо вони отримують лише доходи від підприємницької діяльності.

– Хто повинен сплатити податок при отриманні у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав?

– Особами, відповідальними за сплату податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Згідно ст. 174.4. ПК нотаріус щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.
Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

– Чи передбачено пільги з оподаткування доходу фізичної особи, яка є інвалідом, від надання в оренду власного майна?

– Відповідно до ст. 169 ПК платники податку мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги. Податкову соціальну пільгу не може бути застосовано до доходів платника податку інших, ніж заробітна плата (п/п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПК).
Згідно з п. 164.2 ст. 164 ПК до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу.

Отже, доходи від надання в оренду власного майна фізичною особою, яка є інвалідом, оподатковуються на загальних підставах за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПК, тобто 15 та/або 17%.

– Якщо протягом звітного року фізична особа отримала дохід від продажу нерухомого майна та при нотаріальному посвідченні договору податок на доходи фізичних осіб уже був сплачений, чи необхідно подавати річну декларацію про майновий стан та доходи?

– Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПК обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу чи обміну майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок.

– Чи необхідно подавати декларацію про майновий стан та доходи спадкоємцю, який сплатив податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення об’єкта спадщини?

– Відповідно до норм ст. 164 ПК до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з Розділом IV ПК.
Пунктом 179.2 ст. 179 ПК визначено, що обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до ст. 174 ПК.
Отже, враховуючи зазначене, фізичні особи – платники податку, які одержали дохід лише у вигляді об’єктів спадщини (подарунка) та сплатили податок на доходи з фізичних осіб до їх нотаріального оформлення, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунка) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

– Чи має право фізична особа включити до податкової знижки сплату страхових внесків за страхування життя та пенсійних внесків?

– Згідно з п/п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 розділу IV ПК України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПК, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абз. 1 п/п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПК (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.);

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абз. 1 п/п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

Таку податкову знижку платник податку зможе отримати починаючи з 2014 р. за наслідками 2013 р.

– Який порядок включення до податкової знижки суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, наданим в іноземній валюті?

– При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Нацбанку України, що діє на день сплати таких процентів.
Право на податкову знижку виникає у разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Крім того, відповідно до п/п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПК фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки, зокрема, суми витрат, пов’язаних зі сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.

Пунктом 175.4 ст. 175 ПК передбачено, що право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з цією статтею, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

• об’єкт житлової іпотеки придбавається;

• збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Враховуючи вищезазначене, право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом настає з року, в якому житловий будинок (квартира, кімната) визначено платником податку як основне місце його проживання згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Відповідно до ст. 179 ПК України декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення.

– Які документи необхідно надати громадянину, який здійснив переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо з метою отримання податкової знижки?

– Фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу та використовує біопаливо (біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива) з метою отримання податкової знижки, повинна подати документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

– За якою податковою адресою необхідно подавати ФО річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, якщо на момент подання декларації ФО знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою?

– Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК податкова декларація подається за звітний період в установлені строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом п. 45.1 ст. 45 ПК передбачено, що платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. 

Відповідно до ст. 6 Закону №1382-IV «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом 10 днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Таким чином, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою, вона повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.

– Чи подається податкова декларація про майновий стан і доходи та як сплачується ПДФО ФОП, яка у попередньому році перебувала на спрощеній системі оподаткування, в І кварталі поточного року – на загальній системі оподаткування, з ІІ кварталу поточного року – на спрощеної системі оподаткування?

– Відповідно до п/п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПК фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності ПК, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п/п. 177.5.1 п. 177 ст. 177 ПК, що настануть у звітному податковому році.

Податкові декларації подаються за базовий звітний період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу.

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК для подання податкової декларації.

Враховуючи зазначене, фізична особа – підприємець, яка у попередньому році перебувала на спрощеній системі оподаткування, в І кварталі поточного року – на загальній системі оподаткування, з ІІ кварталу поточного року – на спрощеної системі оподаткування, повинна за І квартал, в якому перебувала на загальній системі оподаткування, подати до контролюючих органів податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 р. №793, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного кварталу.

Для відображення результатів діяльності фізичної особи – підприємця заповнюється додаток 5 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності» (далі – Розрахунок) до Декларації, в якому:

– у частині І «Доходи від провадження господарської діяльності» зазначається сума одержаного доходу, витрати, пов’язані з господарською діяльністю, сума чистого оподатковуваного доходу;

– у частині ІІ «Розрахунок податкових зобов’язань» – сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за результатами І кварталу.

При цьому оскільки фізична особа – підприємець з наступного кварталу переходить на спрощену систему оподаткування, авансові платежі на наступні звітні квартали в Розрахунку не зазначаються.

– Чи необхідно фізичній особі відображати у декларації про майновий стан і доходи суму інвестиційного збитку, яка виникла від здійснення у звітному календарному році операцій з інвестиційними активами?

– Оподаткування доходів, одержаних від операцій з інвестиційними активами (інвестиційного прибутку), регламентується нормами п. 170.2 ПК. До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року. Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від’ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення. Отже, сума інвестиційного збитку, який виник у платника податку від операцій з інвестиційними активами за підсумками звітного календарного року, відображається у декларації про майновий стан і доходи за цей звітний рік, проте для цілей оподаткування така сума враховується при визначенні загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних звітних періодів (років).

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

– Чи потрібно подавати декларацію про майновий стан та доходи громадян виїжджаючим на постійне місце проживання за кордон?

– Згідно п. 179.3 ст. 179 ПК платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до органу Міндоходів податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.
Орган Міндоходів протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.

– Які штрафні санкції передбачені у разі несвоєчасної сплати фізичною особою податку на доходи фізичних осіб за результатами річної декларації про майновий стан і доходи?

– Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПК фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.
Згідно із п. 126.1 ст. 126 ПК у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПК, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

– при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

– при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п/п. 129.1.1 ст. 129 ПК після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими органами нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні. Згідно із п. 129.4 ст. 129 ПК пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

– Чи передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання декларації про майновий стан і доходи ФО?

– Відповідно до ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі 3-8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені ч. 1 цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 5-8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації (в тому числі при реалізації права на податкову знижку).

Згідно з п. 5 підр. 1 Розділу ХХ ПК якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПК для відповідного року.