Номер

Рекомендація

Судова реформа

1

Створити незалежний від виконавчої та законодавчої влади орган, який би відповідав за призначення та кар’єру суддів.

2

Об’єднати Вищу раду юстиції і Вищу кваліфікаційну комісію суддів. Проте якщо дві інстанції все-таки будуть збережені, кожна з них повинна бути незалежною.

3

Передбачити, що більшість членів Вищої ради юстиції чи принаймні істотну її частину складають судді.

4

Скасувати систему, яка передбачає залучення законодавчих або виконавчих органів до процесу обрання суддів (до ради юстиції). Має бути виключено також втручання судової ієрархії в процес обрання.

5

Забезпечити обрання членів ради юстиції (суддів), що не є суддями, серед інших видатних юристів, університетських професорів з певним стажем перебування на посаді чи звичайних громадян. Сучасний менеджмент судової системи може вимагати широкого внеску членів, що мають досвід поза правовою сферою (наприклад, у сфері управління, фінансів, IT, соціальних наук).

6

Вилучити представника Мін’юсту зі складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

7

Передбачити, що Вища рада юстиції повинна працювати як постійно діючий орган.

8

Гарантувати безперервність діяльності ради юстиції (суддів). Її члени не повинні змінюватися в один і той же час.

9

Передбачити, що судді всіх інстанцій повинні мати однакову вагу на виборах складу Вищої ради юстиції, а судді вищих судів не мають провідних позицій на голосуванні.

10

Скасувати визначення кількості дисциплінарних інспекторів на рівні закону.

11

Забезпечити віднесення до відання ради суддів (юстиції) питань добору, заохочення, навчання, кар’єри, імунітету, переведення, дисциплінарної відповідальності та звільнення суддів.

12

Покласти на судову владу відповідальність щодо організації і контролю за підготовкою суддів. Концепцію навчальних програм і їх впровадження має бути доручено спеціальному автономному органу (навчальній академії) під контролем судової влади (найкраще ради юстиції) з власним бюджетом, і який повинен працювати консультуючись з суддями. Має бути розроблено чіткий розподіл функцій між радою юстиції та навчальною академією.

13

Забезпечити співпрацю ради юстиції (суддів) з навчальною установою у створенні і розвитку програми для початкового навчання суддів, за допомогою якої кандидати будуть розвивати і поглиблювати не тільки свої правові знання національних та міжнародних норм матеріального та процесуального права і практики, а й розвивати додаткові навички, наприклад, знання іноземних мов, етики, альтернативного вирішення спорів, так щоб суспільство могло обслуговуватися суддями здатними застосовувати закон правильно, шляхом критичного і незалежного мислення, соціальної чутливості та відкритості.

14

Надати раді юстиції (суддів) консультативні повноваження щодо ухвалення висновків до всіх проектів текстів, що стосуються статусу суддів, здійснення правосуддя, процесуального права і в цілому всіх законопроектів, що стосуються судової системи (у тому числі незалежності судової влади або заходів, які б могли зменшити громадянам можливості у доступі до правосуддя), перед процедурою розгляду цих проектів у парламенті.

15

Зменшити кількість рівнів суддівського самоврядування.

16

Уникнути дублювання повноважень у різних органів суддівського самоврядування.

17

Встановити більш пропорційне представництво суддів при обранні делегатів на з’їзд суддів України. Замінити принцип «рівного представництва» від кожної юрисдикції на більший пропорційний спосіб обрання.

18

Встановити більш пропорційне представництво суддів у Раді суддів. Замінити принцип «рівного представництва» від кожної юрисдикції на інший, щоб склад Ради суддів відповідав принципу рівності.

19

Позбавити групу осіб, які не відносяться до судової влади (Президент, Голова Верховної Ради, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, члени Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Міністр юстиції) права бути присутніми на з’їзді суддів.

20

Відмовитися від обов’язкового запрошення Міністра юстиції і Міністра фінансів на засідання Ради суддів.

21

Створити в рамках судової системи один або кілька органів або призначити осіб, які виконуватимуть консультативну функцію і до яких судді могли би звертатися за порадою, якщо вони невпевнені в тому, чи є їхня діяльність в приватному житті сумісною зі статусом судді. Наявність таких органів або осіб має заохочувати обговорення змісту і значення етичних правил у судовій системі. Такі органи або особи можуть бути створені під егідою Верховного Суду чи асоціації суддів. У будь-якому випадку, такі органи повинні бути відокремлені від органів, що відповідають за дисциплінарну відповідальність суддів, і повинні переслідувати інші цілі.

22

Забезпечити належну винагороду членів ради юстиції (суддів) відповідно до їх становища і робочого навантаження в рамках ради.

23

Забезпечити лише церемоніальну роль Президента у призначенні і звільненні суддів.

24

Збільшити віковий ценз та стаж в галузі права, який необхідний для зайняття посади судді.

25

Встановити процедуру, яка регулює збір і отримання інформації від кандидата на посаду судді; кандидат повинен бути ознайомлений з нею і мати право на її оскарження.

26

Усунути Верховну Раду від призначення суддів.

27

Визначити об’єктивні критерії для розвитку кар’єри судді у рамках безспірного закону.

28

Визначити на рівні закону підстави для зміщення судді з адміністративної посади.

29

Позбавити Верховну Раду можливості переводити суддів.

30

Передбачити, що член Вищої ради юстиції, який вніс пропозицію про звільнення відповідного судді з посади, не повинен брати участі у прийнятті нею рішення щодо цього судді.

31

Передбачити шкалу дисциплінарних санкцій щодо суддів у залежності від тяжкості дисциплінарного проступку.

32

Вужче врегулювати підстави для звільнення судді, які стосуються його неналежної поведінки. Зокрема більш чітко законодавчо визначити можливості звільнення судді за порушення присяги. Звільнення судді за порушення присяги можливе лише тоді, коли це порушення такої природи, яка унеможливлює подальше перебування особи на посаді професійного судді.

33

Надати суддям вищого рівня однакові порівняно з суддями судів нижчого рівня можливості для апеляції на накладені дисциплінарні санкції.

34

Урегулювати механізм притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності в одному законодавчому акті.

35

Законодавчо врегулювати право судді на виклик свідка та на участь у допиті свідка при розгляді дисциплінарної справи щодо цього судді.

36

Детально описати окремі права захисту, надані судді. Передбачити, що член-доповідач Вищої кваліфікаційної комісії суддів, чия позиція схожа з позицією прокурора, має бути виключений з обговорень та участі у голосуванні.

37

Надати судді лише функціональний імунітет (імунітет від звинувачення за дії, вчинені у процесі виконання суддівських функцій).

38

Передати від Верховної Ради до Вищої ради юстиції повноваження з позбавлення імунітету судді.

39

Скасувати доплати для судді за роботу з державною таємницею.

40

Скасувати положення законодавства, яке дозволяє суддям отримувати будь-які нагороди, відзнаки або грамоти.

41

Включити принцип автоматичного розподілу справ до основних принципів суддівського провадження.

42

Відобразити принцип незмінюваності суддів на найвищому законодавчому рівні. Забезпечити безстрокове перебування судді на посаді до виходу на пенсію за віком (у тих державах, де існує пенсійний вік для суддів). У разі залишення випробувального терміну потрібно забезпечити, щоб судді (на випробувальному терміні) не розглядали чутливі під політичним кутом зору або складні справи.

43

Вжити заходів, включаючи виділення грантів, спрямованих на вивчення суддями іноземних мов, що складатимуть частину їхньої базової або спеціальної підготовки.

44

Передбачити, що рішення ради юстиції (суддів) стосовно управління та адміністрування системи правосуддя, а також рішення, пов’язані з призначенням, переведенням, просуванням по службі, дисциплінарною відповідальністю чи звільненням повинні бути вмотивованими та містити можливість судового перегляду. Незалежність ради юстиції не означає, що вона знаходиться за межами дії права, і її рішення не можуть бути переглянути в судовому порядку.

45

Враховувати участь суддів у навчальних заходах при розгляді питання про їх просування на службі.

46

Забезпечити залучення суддів до ухвалення рішень стосовно управління судами, визначення судового бюджету та його розподілу на місцевому і національному рівнях. Передбачити консультації з суддями з приводу планів стосовно будь-яких змін до закону (про статус суддів), а також з приводу визначення винагороди за працю та їх соціальне забезпечення.

47

Передбачити, що у тих державах, де існує випробувальний період перед тим, як приймається рішення про призначення на посаду судді на постійній основі або там, де суддя призначається на посаду на обмежений визначений строк, що може поновлюватися, рішення про непризначення на посаду на постійній основі або про непоновлення призначення може бути винесено лише незалежним органом або на підставі його пропозиції, рекомендації або погодження з ним чи висловленої ним думки.

48

Установити мережу судів загальної юрисдикції, їх утворення, реорганізацію чи ліквідацію на рівні закону.

49

Надати Вищій раді юстиції право ініціювати розробку та зміну мережі судів.

50

Відмовитися від 4-рівневої судової системи.

51

Надати повноваження Верховному Суду щодо вирішення колізій у питаннях не лише матеріального права, а й процесуального права.

52

Надати Верховному Суду можливість самому вирішувати питання про прийнятність скарг щодо неоднакового застосування закону.

53

Надати Верховному Суду право вирішувати колізії між трьома юрисдикціями (цивільною та кримінальною, господарською та адміністративною).

54

Забезпечити сторонам прямий доступ до Верховного Суду у справах про порушення Україною міжнародних зобов’язань.

55

Визначити на законодавчому рівні прискорювальні або компенсаторні заходи у випадках надто тривалого судового або виконавчого провадження. Зокрема, ухвалити спеціальний закон щодо тривалості провадження. Запровадити грошову компенсацію у випадку невиправдано тривалого судового провадження у кількості, що сумісна з прецедентним правом Європейського суду. Основні критерії для присудження моральної шкоди і загальні критерії для визначення матеріальної шкоди мають бути чітко і детально виписані в законі. В тих країнах, де існують системні проблеми з тривалістю судового провадження ці критерії мають бути попередньо оцінені Комітетом Міністрів у співпраці з Європейським судом.

56

Забезпечити регулярне публікування звітів щодо ефективності правозастосування, у тому числі про затримки (у правозастосуванні) та їх причини, а також про різні правозастосовні методи. Доручити публікування таких звітів раді юстиції (суддів) або будь-якому іншому незалежному органу судової системи. Спеціальний підрозділ такого органу повинен мати справу з застосуванням судових рішень щодо державних утворень (органів).

57

Створити посади в межах судів, які відповідають за роботу з пресою під відповідальність судів або під відповідальність суддівських рад чи інших незалежних органів.

58

Забезпечити участь суддів у всіх рішеннях щодо створення і розвитку інформаційних технологій у судовій системі.

59

Забезпечити публікацію «окремих думок» суддів разом з рішенням у справі. Це може посприяти поліпшенню змісту рішення, а також допомогти у розумінні рішення і еволюції закону.

60

Забезпечити проведення спільних навчальних заходів для суддів та адвокатів на теми, що становлять спільний інтерес для обох професій.

61

Забезпечити проведення навчань працівників апарату судів з технічних (неправових) питань.

62

Включити до кодексів суддівської та адвокатської етики норми щодо взаємовідносин між двома професіями.

63

Установити адекватні процесуальні строки в цивільних, кримінальних та адміністративних справах. Законотворчий процес повинен включати консультації з суддями та адвокатами.

64

Включити до шкільних та університетських програм освіти опис судової системи, візити до судів та активне вивчення судових процедур.

65

Запровадити інститут повної конституційної скарги до Конституційного Суду в усіх випадках вчинення порушення прав людини індивідуальними актами органів, рішення яких є предметом перегляду у Конституційному Суді.

66

Визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на конституційному рівні.