13 березня 2015 р. у Києві відбувся організований Національною асоціацією адвокатів України круглий стіл «Актуальні питання надання безоплатної правової допомоги».

Перед проведенням заходу організаторами роздані матеріали, а саме відповідь Мін’юсту на звернення народного депутата Купрієнка О.В. від 13 лютого 2015 р. щодо доцільності використання коштів для функціонування системи безоплатної правової допомоги (далі – БПД). А також, тексти пропозицій змін до законів України «Про безоплатну правову допомогу» та «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з яких вбачається перепідпорядкування Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – центри БВПД) Радам адвокатів регіонів, нормативно-правове їх забезпечення Радою адвокатів України, призначення адвокатів для надання захисту за державні кошти із усіх тих, які включені до Єдиного реєстру адвокатів України.

Отже, як із наведеного зрозуміла особисто я, найбільш актуальним питанням надання БПД організатор круглого столу вважає перепідпорядкування системи БПД органам адвокатського самоврядування та питання бюджетного фінансування системи.

Доповідачами заходу виступили Голова Ради адвокатів України Ізовітова Л.П., народний депутат України Купрієнко О.В., Голова РА Рівненської області Луцюк П.С., голова РА Луганської області Мельніков О.А., голова РА Дніпропетровської області Сиротенко Ю.В.

Адвокатам довелося бути не просто учасниками дискусії, а виступити опонентами єдиній позиції доповідачів. Не всім вдалося висловитись під час дискусії, тож викладу тези доповідачів та мою особисту позицію з цього приводу.

Адвокати повинні очолювати центри БВПД (а отже, їх треба перепідпорядкувати Радам адвокатів регіонів)

Я категорично проти підпорядкування системи БПД органам адвокатського самоврядування. Вважаю, що РА регіонів будуть нездатні підтримувати функціонування центрів БВПД, а РАУ не зможе координувати їх діяльність та займатися розвитком системи в цілому. Результатом стане крах системи БПД, яка нині ефективно працює, і яку до цього часу адвокатура самотужки створити не могла.

Аргументи проти підпорядкування:

1. Підпорядкування центрів регіональним РА знищить єдність системи, а РАУ не буде (як бачиться із запропонованих проектів змін до законів) займатися жодною координацією роботи системи. Належного нормативно-правового забезпечення з боку РАУ також не буде, зважаючи на поточну періодичність скликання її засідань. Чи можна говорити про розвиток у такому контексті?
2. Центри перестають бути бюджетними установами та виходять із підвідомчості Мін’юсту, що матиме фатальні наслідки у частині фінансування.
3. Фінансова та звітна дисципліна органів адвокатського самоврядування перед адвокатами не витримує критики. Підтвердження цьому – перманентні суперечки та судові процеси. Для роботи з бюджетними коштами це неприпустимо.
4. Досвід очолювання Центрів адвокатами, в тому числі Головами РА регіонів, говорить про те, що наявні проблеми надання БПД цим не вирішуються. Наприклад, Харківський обласний центр БВПД очолює Голова РА Харківської області, заступники директора – переважно адвокати. Проте проблеми існують (про них нижче). І це в регіоні, де склад регіональної РА – переважно молоді та енергійні адвокати. А як бути з регіонами, де РА є більш консервативними, навіть архаїчними, де з ностальгією пригадують радянські часи? Ці регіональні РА, на мій погляд, не зможуть навіть осягнути існуючу систему БПД, не те що підтримувати і розвивати систему. Видається, що більшу користь для системи БПД мають управлінські навички керівництва центрів, а не їх адвокатський статус.
5. Підзвітність центрів БВПД лише регіональним РА повертає нас до феодального устрою в адвокатурі у регіонах. Що я маю на увазі – кожен може собі додумати.
6. НААУ має забагато невирішених проблем всередині, аби брати на себе додатковий тягар.

Виникає питання, а хто ж буде розпорядником бюджетних коштів?

Розпорядником бюджетних коштів залишаться Центри БВПД

І в цей момент усі платежі «стануть», адже Центри перетворюються на небюджетні організації, а отже згідно чинного законодавства розпорядниками бюджетних коштів бути не зможуть. Навіть за умови внесення змін до бюджетного законодавства, центр стає додатковою ланкою між бюджетом та конкретним адвокатом, що зробить шлях коштів до адвоката суттєво довшим.

Лише 1/3 коштів на систему БПД витрачається на оплату праці адвокатів, інше – на приміщення та зарплату чиновників». «Кількість приміщень центрів завелика, це додаткові витрати

Очевидна неправда. Зі згаданої відповіді Мін’юсту на звернення народного депутата щодо доцільності використання коштів для функціонування системи БПД:
«Фактичні видатки на БПД (код 3603020) у 2014 р.: 23 698,8 тис. грн.

Фактичні видатки на оплату послуг і відшкодування витрат адвокатів у 2014 р.: 54007,7 тис. грн.». Неважко порахувати.

Взагалі раніше і ще за радянських часів, і після 1992 р., надання захисту за призначенням було добре налагоджено. Сиділа дівчина в колегії та розподіляла справи

Важко навіть коментувати. Усе пізнається в порівнянні. Доповідачу необхідно звернутися до висновків громадських, міжнародних та інших інституцій з приводу оцінки діяльності системи БПД. Такі, зокрема, у вільному доступі на сайті Координаційного центру з надання правової допомоги.

Звітність адвокатів БВПД занадто деталізована та громіздка

Кожен пункт звітності адвоката відображає коефіцієнт, який збільшує оплату за виконану роботу. Отже, кожен пункт необхідний. Очікуємо на автоматизацію звітності, анонсовану Координаційним центром.

Розподіл справ у БПД несправедливий та залежить від результативності адвокатів, що невірно

Неправдива інформація (в частині результативності).

Хотілося б побачити офіційні відповіді центрів БВПД, в яких би хоч щось було про результативність. Скоріше, вони будуть посилатися на чергування та обдзвін адвокатів за списком. Але проблеми із нерівномірним розподілом доручень справді існують. Першим кроком Координаційного центру у вирішенні проблеми було оприлюднення оперативної інформації щодо видання доручень адвокатам, які надають БВПД, оплату їх послуг та відшкодування витрат. У найбільш кричущих випадках Координаційний центр проводить перевірки. Проте його позиція полягає в тому, що питання розподілу доручень – у віданні центрів БВПД.

Я можу висловитися лише про Харківську область. Дійсно, за результатами 2014 р. 5 адвокатів із тих, які знаходяться в м. Харкові, отримали понад 120 доручень, що невиправдано багато, порівняно з іншими адвокатами. Між тим, директор Харківського обласного центру БВПД – Голова РА Харківської області, а більшість заступників директора – адвокати, і навіть члени РА Харківської області. Отже, підпорядкування центрів адвокатам зазначену проблему не вирішить.

Після попередження з боку Координаційного центру ситуація з розподілом доручень почала змінюватись, що також прослідковується за оперативною інформацією. Наступний етап – врахування не тільки кількості, але і «якості» доручень, адже ведення справ різних категорій оплачується по-різному, а витрати часу адвоката різні у залежності від місця виконання доручення.

Конкурс адвокатів БВПД не потрібен, адже адвокати й без того кваліфіковані. Або в комісіях повинні бути лише адвокати – заради незалежності

Вважаю, що конкурс для адвокатів потрібен, аби відсіяти тих, хто без практики втратив кваліфікацію, а також тих, хто має неналежну мотивацію. Склад конкурсної комісії – для мене другорядне питання. Про жодні нарікання адвокатів з цього приводу, до речі, мені не відомо.

Центр призначає для надання БПД адвоката, відомості про якого внесені до ЄРАУ (з пропозицій змін до законодавства)

Повертаємося до «трудової повинності» адвокатів, що діяла за старих часів?

Цікаво, але народний депутат Купрієнко О.В. – колишній адвокат – заявив, що не пішов до системи БПД, адже працювати за 25 грн. за годину «нижче його гідності».
Мотивація? Якість? Як оперативно знайти адвоката на доручення в такому разі? Одні лише запитання.

Безоплатний захист затриманих необхідно здійснювати тільки щодо малозабезпечених осіб

Небезпечна пропозиція. Як правило, затриманий клієнт будь-якого достатку не може протягом 1-2 годин отримати платного адвоката, навіть якщо дуже забажає. А якщо людину б’ють в міліції – то така можливість взагалі виключена. Система БПД є превентивним механізмом від свавілля правоохоронних органів на етапі затримання людини. Якщо ж клієнт спромігся отримати вчасно платного адвоката – то й добре, адвокат БПД «виходить» із справи.

У випадку засудження особи, з неї необхідно стягувати кошти за БПД

Хочу запитати доповідача: а скільки в Україні виправдувальних вироків? І чи кожен обвинувальний вирок справедливий? Уявімо людину, яка, не дивлячись ні на що, все ж засуджена несправедливо. Покарати її ще й стягненням за правову допомогу? І уявімо слідчого, який «роз’яснює» право на адвоката за рахунок держави підозрюваному: «Ти маєш право на адвоката, але май на увазі, що тебе все одно осудять, та ще й за адвоката стягнуть кошти». Підозрюваний від адвоката майже гарантовано відмовиться. А неповнолітній, психічнохворий чи інвалід – навіть і відмовитися не зможе, натомість отримає стягнення коштів.

Це не говорячи про те, що виправдання обвинуваченого – не єдина мета захисту у кримінальній справі, є ще і пом’якшення покарання, або застосування амністії чи умовно-дострокового звільнення тощо.

Чи хто подумав про інтереси людей?

Адвокатів БВПД призначають на окрему процесуальну дію, що порушує права основного адвоката та його клієнта

Стаття 53 КПК України – дійсно проблема. Але не проблема БПД.

До речі, Стандарти якості надання безоплатної правової допомоги містять чіткий перелік дій адвоката в разі отримання доручення для участі в проведенні окремої процесуальної дії. За умови законних дій слідчого, прокурора, суду алгоритм цих дій повністю запобігає порушенню прав клієнта на вибір адвоката, а також порушенню професійних прав адвоката, який веде справу.

Можливе обмеження прав адвокатів системи БПД з боку держави, тому їх треба захистити

Я адвокат, який виконує доручення Харківського обласного центру БВПД. Регіон складний у політичному сенсі, фактично прифронтовий. Клієнтами адвокатів Центру є і «патріоти», і «сепаратисти», і військові, і «шпигуни», і волонтери, і «воєнкоми-хабарники», і українці, і росіяни. Жодного разу я не отримувала ніяких вказівок, як мені вести справу. Від колег також про подібного не чула. Отже, практика доводить, що держава не втручається в правову позицію адвокатів БПД.

Адвокати БПД усі справи на себе позабирали, а інші залишились без справ

Скарга очільника РА Рівненської області. Якщо це й так, то свідчить про конкурентоздатність адвокатів БПД. І це позитивно характеризує систему. Якщо ж адвокати прагнуть здійснювати захист неплатоспроможних клієнтів – ніхто не заважає їм долучитися до системи БПД. Будьмо відверті, такі висловлювання виявляють дійсні мотиви вчинків.

Взагалі система БПД провокує розкол в адвокатурі. Що це таке? Вони самі по собі працюють, самі спілкуються, самі собі проводять семінари

То більше трьох не збиратися? Заздрість?

А якщо серйозно, то НААУ, хоча і включає в себе всіх адвокатів України, проте не має права ані обмежувати громадянську ініціативу адвокатів, ані втручатися в їх роботу.

Під час створення НААУ ми сподівалися, що вона стане адвокатам помічником та захисником у професійній діяльності. Натомість, окремі керівники органів адвокатського самоврядування вважають, що треба було «придушити в зародку» і громадську організацію адвокатів БПД, і саму систему, під «парасолькою» якої молоді та активні адвокати спілкуються та розвиваються. Якщо ж подивитись на хід усіх з’їздів адвокатів починаючи з 2012 р. – зовсім не там в адвокатурі відбувається розкол.

У цілому нагадує захист Росією «русскоговорящих» мешканців Донбасу. Будь ласка, не треба нас захищати! Адже ми бачимо у новинах результати подібного «захисту».

Отже, мої висновки:

1. «Маркс живий», та «Економіка визначає політику».
2. Зі звичайних адвокатів на захід прийшли лише адвокати БПД. Тобто у змінах зацікавлені не адвокати, а лише окремі керівники органів адвокатського самоврядування.
3. Доповідачі недостатньо обізнані з існуючою системою БПД. Необхідно їх проінформувати та продовжувати спілкування у форматі спільних заходів.
4. Проблеми в системі БПД безперечно є, то чому ж НААУ як організація всіх адвокатів, у рамках меморандуму підписаного з Мін’юстом, не візьме участь у їх вирішенні? Складається стійке враження, що НААУ «згадала» про БПД тоді, коли система готова і добре працює.
5. Система БПД добра в цілому, інакше навіщо вона комусь потрібна?

P.S. Добре, що до підписання пропозицій змін до законодавства на круглому столі так і не дійшло.

Ірина КУЗІНА, адвокат,
член ВГО «Організація адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу».