Правове регулювання укладання трудових договорів з моряками. Питання укладання трудових договорів з моряками має низку відмінних ознак від працевлаштування інших працівників. Умови праці моряків відрізняються необхідністю виконувати роботу за кордоном або на суднах під іноземним прапором. Специфіка умов праці зумовлює наявність певних особливостей в правовому регулюванні трудових відносин моряків з роботодавцями.
Актуальним питанням є захист трудових прав моряків. Це стосується випадків недобросовісної роботи крюїнгових компаній щодо працевлаштування моряків та нелегального працевлаштування. Основна проблема полягає в тому, що практично неможливо надати будь-яку дієву допомогу морякові, який виїхав з країни і працевлаштувався нелегально, без укладання трудового договору.
Зазначені обставини дозволяють вважати актуальним аналіз сучасного стану правового регулювання захисту трудових прав моряків як на міжнародному, так і національному рівнях, а також визначення найефективнішого внутрішньодержавного механізму захисту прав українських моряків, що працюють на суднах під іноземним прапором, з урахуванням необхідності імплементації міжнародних стандартів у цій сфері в українське законодавство.
Головною особливістю міжнародного приватного трудового права є спрямованість регуляторного впливу на відносини з іноземним елементом. Виникає питання про характер праці моряків і можливості їхньої кваліфікації як трудових відносин, ускладнених іноземним елементом.
У трудових відносинах морської галузі іноземним елементом (суб’єктом) виступає моряк, який працює на судні під іноземним прапором. Національність судновласника не має значення для кваліфікації трудових відносин з іноземним елементом. Судновласник може бути однієї і тієї ж національності, що і моряк, а судно – нести іноземний прапор, тобто бути іноземним стосовно громадянства моряка. Таким чином, на моряка поширюється юрисдикція держави прапора судна. Оскільки ці відносини виникають з моменту укладення договору, до сфери регулювання міжнародного приватного трудового права варто віднести й відносини, що виникають у процесі наймання моряка через агентство з працевлаштування для роботи на іноземному судні.
Особливості правового захисту прав моряків відзначаються складністю, не тільки коли моряки перебувають на судні під прапором держави громадянства за межами території власної держави (у відкритому морі, у внутрішніх морських водах і територіальному морі іноземної держави), що пояснюється відсутністю можливості оперативно звернутися в правоохоронні й судові органи власної держави, але й насамперед у ситуаціях, коли вони є іноземним елементом стосовно держави прапора судна, тобто коли вони найняті на судно під прапором іноземної держави і, відповідно, підлеглі трудовому законодавству цієї держави.
Відповідно до ст. 8 Кодексу законів про працю України трудові відносини громадян України, які працюють за кордоном, регулюються законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України. Таким чином, при наймі моряка на роботу на судні під прапором України згідно КЗпП застосовуються норми права України. При цьому відсутнє право працівника і роботодавця на вибір права, що застосовується до трудових відносин.
Характерним для даних правовідносин також є застосування спеціальних колізійних норм, що поширюються тільки на моряків. До них належать колізійна прив’язка «закон прапора» (lex banderae), що традиційно застосовується щодо моряків, тобто країни реєстрації судна. Зауважимо, що спеціальна колізійна норма, що застосовується до цієї професійної групи, може містити й інші колізійні прив’язки, відмінні від загальних колізійних норм конкретної держави в цій сфері. Поширення «зручного прапора» в сучасному торговому мореплаванні призвело до того, що ні наймач (як правило, судновласник), ні працівники (моряки) не мають відношення до держави прапора судна. Тому в законодавстві можуть міститися додаткові приписи, що містять інші колізійні прив’язки, наприклад, lex реrsonalis (особисте право моряка).
Правове регулювання праці моряків засновано переважно на внутрішньодержавному законодавстві держави прапора судна, а також застосовних міжнародних нормах. Однак не можна виключати, у певних випадках, застосування законодавства держави порту, а також законодавства держави перебування агентства з працевлаштування моряків (у більшості випадків це буде держава громадянства моряка) і законодавства громадянства моряка. Можливе застосування і законодавства третьої держави при допустимості застосування принципу автономії волі сторін у договорі наймання моряка.
Трудові відносини з моряками мають певні особливості. Зокрема, неможливість фактичного припинення трудових відносини до заходу судна в порт, особливості репатріації, специфіка регламентації робочого часу, часу відпочинку, врахування вихідних і відгулів, понаднормових робіт тощо.
Так, згідно із ст. 48 Кодексу торговельного мореплавства України правове становище екіпажу судна, що плаває під прапором України, а так само відносини між членами екіпажу, які беруть участь в експлуатації цього судна, між членами екіпажу цього судна і судновласником визначаються чинним законодавством України. Стаття 54 Кодексу торговельного мореплавства України конкретизує це положення щодо трудових відносин на судні й визначає, що порядок прийому на роботу осіб суднового екіпажу, їхні права й обов’язки, умови роботи на судні й оплати праці, соціально-побутового обслуговування в морі й у порту, а так само порядок і підстави звільнення регулюються законодавством України, Кодексом торговельного мореплавства України, статутами служби на морських і рибальських суднах, генеральними і галузевими тарифними угодами, колективними і трудовими договорами (контрактами).
Норми численних міжнародних конвенцій і резолюцій Міжнародної організації праці регламентують умови праці на борту морських суден, у тому числі в частині вимог до побутових і житлових приміщень, боротьби з шумами і вібрацією, а також із забезпечення членів екіпажу продовольством. У зв’язку з нестандартними умовами праці моряки наділяються не тільки правами, що мають всі інші категорії працівників (наприклад, право на відпочинок, право на участь у профспілках тощо), але і правами, що жодна інша категорія працівників мати не може. Наприклад, право на репатріацію, право на одержання заробітної плати, мінімальні розміри якої встановлюються міжнародними об’єднаннями моряків, а саме Міжнародною федерацією транспортників.
Важливо зазначити, що наразі активно обговорюється питання ратифікації Україною Конвенції про працю в морському судноплавстві 2006 р., що є необхідним кроком для України з метою покращення рівня якості судноплавства та підвищення рівня захисту трудових прав працівників водного транспорту. Порівняно з Конвенцією про трудові договори моряків №22, що є чинною в Україні, Конвенція про працю в морському судноплавстві є досконалішою в частині регулювання трудових договорів. Так, вона містить пряму вимогу до держав-членів щодо того, щоб усі моряки, які працюють на судах, що плавають під їх прапором, мали підписаний трудовий договір. Судновласник і моряк, які є сторонами трудового договору, повинні обов’язково мати копії укладеного між ними трудового договору; кожному моряку вручається документ, що містить відомості про його службу на борту судна.
Згідно Конвенції про працю в морському судноплавстві тривалість мінімального терміну повідомлення про дострокового припинення дії трудового договору має складати не менше 7 днів, а не 24 години, про що вказано в Конвенції про трудові договори моряків. 24 години є надто коротким строком для розгляду питання про залишення моряком судна і вирішення пов’язаних з цим організаційних питань.
До умов, що їх повинен містити трудовий договір моряка, додано умови про медичне обслуговування і соціальне забезпечення, що надаються морякові судновласником, право моряка на репатріацію і посилання на колективний договір.
Також Конвенція про працю в морському судноплавстві вимагає вживання заходів щодо доступності інформації відносно умов найму моряків, включаючи копію їх трудового договору, посадовим особам компетентного органу влади, у тому числі в портах заходу судна. Спеціально передбачається, що англійською мовою мають бути складені копії стандартної форми трудового договору і ті положення колективного договору, які підлягають державній портовій інспекції (за винятком судів, що здійснюють лише внутрішні рейси). Отже, велика увага приділяється саме захисту прав та інтересів моряків, що працюють на борту судна.
Вищенаведені особливості свідчать про формування в рамках міжнародного приватного трудового права окремого інституту міжнародного приватного морського трудового права. Проте варто зазначити, що безпосередні механізми захисту трудових прав моряків мають комплексний характер і включають не тільки традиційні механізми національної правової системи, а й міжнародні та специфічні неурядові інструменти.
А.С. Вознюк
юрист ЮК «Олексій Пуха і Партнери»
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|