Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження (ст. 3 Закону України «Про судову експертизу»).

Експерт, в процесі здійснення своєї професійної діяльності проводить дослідження на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що дають певні знання, інформацію стосовно об’єкта дослідження чи обставин справи, яка в цей момент власне знаходиться у провадженні компетентних на те органів, а саме: органів досудового розслідування чи суду. Результат такого дослідження власне і є судовою експертизою

Ключовим у визначенні поняття судова експертиза є саме наголошення на тому, що дослідження проводиться в рамках справи, яка перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Підтвердження цьому можна знайти у ст. 4 Закону «Про судову експертизу», де зазначається, що незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються саме процесуальним порядком призначення судового експерта (та інші гарантії передбачені законом)

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що передумовою для проведення судової експертизи є процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або письмове звернення потерпілого чи сторони захисту кримінального провадження.

У свою чергу, слід зазначити, що підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява або лист замовника (юридичної або фізичної особи). Та про це згодом.

Отже, судова експертиза, буде називатися саме судовою експертизою у випадку, коли вона призначена відповідно до певного процесуального порядку визначеного законодавством України (законом «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень) та дослідження буде проводиться в рамках справи, яка перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Хто такий судовий експерт?

Зосередимо свою увагу на тому, хто ж такий судовий експерт?

Судовим експертом є особа, яка має необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань, має відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшов відповідну підготовку та отримав кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності та, як наслідок, включений до державного Реєстру атестованих судових експертів. Ведення Реєстру атестованих судових експертів покладено на Міністерство юстиції України. Тому, в переважній свої більшості, як судовий експерт в досудовому чи судовому розгляді справи, може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим законом «Про судову експертизу», і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів (ст. 53 ЦПК, ст. 31 ГПК України), а у випадках, коли провести судову експертизу в іншому порядку неможливо – іншим фахівцям з відповідних галузей знань.

Відповідальність експерта

Особливу увагу слід звернути на той факт, що судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством (ст. 14 Закону «Про судову експертизу»), може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, про що власне зазначається у висновку судового експерта, де експерт власноруч ставить свій підпис, таким чином підтверджуючи норми права.

Загальні підстави для дисциплінарної відповідальності експертів встановлені законодавством України про працю. Крім того, відповідно до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів затвердженого наказом міністра юстиції України від 9 серпня 2005 р., №86/5 дисциплінарна відповідальність атестованого судового експерта настає за порушення вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень.

Також, п. 5.11 Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів визначено такі види дисциплінарної відповідальності:
1) попередження; 2) призупинення дії Свідоцтва (на певний термін); 3) позбавлення кваліфікації судового експерта; 4) пониження кваліфікаційного класу судового експерта (щодо судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту).

Пунктами 5.2, 5.3 вищезгаданого Положення визначені підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності:

• подання керівника відповідного структурного підрозділу Мін'юсту щодо результатів перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень;
• подання керівника територіального органу юстиції за результатами перевірки діяльності судового експерта;
• подання голови ЕКК (експертно-кваліфікаційна комісія – спецкомісія, утворена для визначення рівня професійної підготовки фахівців науково-дослідних інститутів судових експертиз (НДІСЕ) шляхом їх атестації з метою присвоєння кваліфікації та кваліфікаційного класу судового експерта);
• подання голови ЦЕКК (центральна експертно-кваліфікаційна комісія – спецкомісія, утворена для визначення рівня професійної підготовки фахівців шляхом їх атестації з метою присвоєння кваліфікації та кваліфікаційного класу експерта, судового експерта), посадових осіб Мін'юсту за результатами розгляду скарг на дії судових експертів та/або рецензій, складених на висновки експертів науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту;
• подання керівництва та керівників структурних підрозділів відповідної науково-дослідної установи судових експертиз Мін'юсту щодо результатів перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень.

Матеріальну відповідальність експерт несе за правилами, встановленими цивільним законодавством. Адміністративну відповідальність – за злісне ухилення від явки в суд, в органи досудового слідства чи дізнання відповідно до ч. 2 ст. 185-3: «Злісне ухилення експерта, від явки в суд – тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» або за ст. 185-4: «Злісне ухилення експерта від явки до органів досудового розслідування чи прокурора тягне за собою накладення штрафу від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян» Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Кримінальна відповідальність експертів передбачена ст. 384, ч. 1 ст. 385 та ч. 1 ст. 387 КК України, відповідно, за:

1. дачу завідомо неправдивого висновку;
2. відмову від дачі висновку без поважних причин;
3. за розголошення даних досудового слідства або дізнання, якщо експерт був попереджений в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати ці дані.

Так, згідно зі ст. 384 КК України завідомо неправдивий висновок експерта під час провадження дізнання, досудового слідства, здійснення виконавчого провадження або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією Верховної Ради України або в суді,карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Частина 1 ст. 385 КК України визначає, що відмова експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків у суді або під час провадження досудового слідства, здійснення виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією ВР України чи дізнання карається штрафом від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

І, відповідно до ст. 387 КК України розголошення без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка провадила дізнання чи досудове слідство, даних досудового слідства чи дізнання особою, попередженою в установленому законом порядку про обов'язок не розголошувати такі дані карається штрафом від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

У останньому випадку експерта можна притягнути до кримінальної відповідальності тільки за умови документально оформленого попередження про нерозголошення.
Одним із найголовніших обов’язків судового експерта за ст. 12 закону «Про судову експертизу» – є обов’язок провести повне дослідження, незалежно від виду судочинства, і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок.

Саме висновок експерта посідає особливе місце в досудовому і судовому розгляді справи, оскільки є одним із процесуальних джерел доказів і є самостійним видом судових доказів, передбачених процесуальним законодавством України (ч. 2 ст. 84 КПК та ч. 2 ст. 57 ЦПК).

Експертне дослідження чи висновок експерта. У чому різниця?

Експертне дослідження являє собою дослідження експертом матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи. Таке дослідження містить інформацію про об’єкт дослідження, явище, процес чи містить інформацію про обставини справи, проводиться на замовлення (за заявою) юридичної чи фізичної особи, про що згадувалося вище. Також, експертне дослідження має іншу доказову силу в разі залучення такого до досудового чи судового процесу, тобто, не є самостійним видом доказу, а носить інформативний характер. Також, експерт складаючи висновок експертного дослідження не попереджається про кримінальну відповідальність на відміну, як би це було при складанні висновку судового експерта. Слід звернути увагу на те, що після проведення дослідження, висновок судового експерта надається особі (органу), що призначив проведення судової експертизи та долучається до матеріалів справи, а висновок експертного дослідження – фізичній чи юридичній особі, яка власне звернулася щодо проведення такого дослідження.

Отже, експерт, проводячи дослідження – судову експертизу чи експертне дослідження вносить вагомий внесок в здійснення правосуддя в незалежній правовій державі. 

Руслан ДЕРЕНОВСЬКИЙ
директор ДП Київський науково-дослідний інститут незалежних експертиз

Оксана ЗАБОЛОТНА
в.о. заступника директора ДП КНДІНЕ,
старший науковий співробітник