Пріоритетом для НАБУ є діюча влада.
З директором Національного антикорупційного бюро України Артемом СИТНИКОМ журналісти «Правового тижня» та ІА «Центр новин» зустрічалися рік тому. За цей час була створена Антикорупційна прокуратура, і перші справи НАБУ були передані до суду. Ми вирішили поцікавитись у керівника НАБУ, що змінилося за рік діяльності Бюро, які конкретні розслідування розпочаті і хто з корупціонерів найближчим часом відповідатиме в суді за свої діяння.
– Артеме Сергійовичу, минув рік з моменту, як ви стали директором НАБУ. Що вважаєте найбільшим досягненням Антикорупційного бюро і, навпаки, проблемою, яка потребує певного часу для вирішення? – Якщо говорити про рік діяльності, я б розмежовував етап становлення інституції і етап власне роботи. 16 квітня 2015 р. я мав на руках два укази Президента – один про створення Бюро, інший – про моє призначення на посаду директора. Про початок розслідувань тоді ще не йшлося. Не було нічого: ні людей, ні приміщення, ні техніки. Я переконаний, що одним з головних досягнень нашої команди є створення повноцінного правоохоронного органу «з нуля» менше ніж за рік – усього за вісім місяців. Такого не було в жодній країні світу. Ми провели відкритий конкурс і набрали не просто детективів, які проводять розслідування. Наші детективи мають можливість, зокрема, дати доручення працівникам НАБУ провести візуальне спостереження за підозрюваним – фігурантом провадження, а також доручення спеціальному відділу, який знімає інформацію з каналів зв’язку. Крім того, було повністю сформовано Управління внутрішнього контролю і перші детективи вже пройшли перевірки на доброчесність. Правда, вони про це ще не знають… Фактично запущено роботу підрозділу детективів під прикриттям. В команді НАБУ вже 500 працівників, майже всі підрозділи сформовані, і я сподіваюсь, що протягом цього літа ми проведемо третю, останню хвилю набору детективів.
– Минулого року ви показували нам великий стос резюме кандидатів на посади в НАБУ. Чи набрано достатню кількість працівників? Скільки жінок у вас працює? – Насправді ажіотаж дуже великий, але відбираємо ми дуже мало. Під час першої хвилі конкурсу на посади детективів резюме подавали майже 3 тис. учасників, з яких відібрали лише 70. Друга хвиля – 2 тис., відібрали 66. На посади старших детективів відібрали 20 осіб. Під час третьої хвилі конкурсу маємо відібрати ще 110 детективів. Серед детективів є жінки, одна з них показала досить хороші результати, і зараз працює старшим детективом, розслідує провадження щодо Одеського припортового заводу. Це розслідування наближається до завершальної стадії. Взагалі відкриті конкурси – це нова тема для України. НАБУ – перший орган, створений на конкурсній основі. Для правоохоронного органу – це новітня технологія, яка показала свою ефективність. Звичайно, є незадоволені, ті, хто не пройшов конкурсний відбір. Наприклад, під час тесту потрібно набрати 20 балів, а конкурсант набирає 19,7 і просить допустити його до участі у наступних етапах конкурсу. Але ми не можемо робити виключення. У нас є учасники, які працювали над собою, і набирали прохідний бал під час тестування наступного разу. Один кандидат спочатку склав тест General Skills на 9 балів, потім – на 11 і 15, а останній раз склав на 20 балів.
– Нещодавно міністр внутрішніх справ Арсен Аваков поскаржився на недостатнє фінансування Нацполіції. Який стан справ з фінансуванням в НАБУ? – Завдяки підтримці МВФ, урядів США та ЄС у нас є фінансування. Ми з самого початку, ще з квітня 2015 р., глибоко інтегрували у наші процеси міжнародних партнерів України. Вони бачать, як ми проводимо конкурси. Вони не мають сумнівів щодо прозорості створення нашого органу. Вони в цьому напрямку нас підтримують. Наші закупівлі відкриті. Антикорупційна прокуратура таакож отримала фінансування. Зарплата детектива є зарплатою європейського рівня.
– Як працюють регіональні представництва. Нещодавно Президент України анонсував відкриття вашого офісу в Одесі. Хто стане головним антикорупціонером на півдні України? – Зараз завершується перевірка на поліграфі кандидатів, які є переможцями конкурсу на посади директорів Львівського і Одеського територіальних управлінь. Ці люди пройшли відбір, спеціальну перевірку і зараз триває останній етап – поліграф. За її результатами і будуть прийняті кадрові рішення. Приміщення для територіальних управлінь попередньо вже обрали. Керівники можуть бути призначені найближчим часом. Також плануємо відкрити територіальне управління в Харкові або Дніпрі. Законом про НАБУ передбачена можливість створювати не більше 7 територіальних управлінь, але максимальна гранична чисельність працівників НАБУ (700 осіб. – Ред.), яка теж прописана у Законі, не дозволяє нам відкрити таку кількість територіальних управлінь. У нас 242 детективи і майже 100 осіб оперативно-технічного управління та управління спеціальних операцій. Тобто ми не можемо відкривати велику кількість територіальних управлінь. Втім це жодним чином не обмежує нашу роботу окремими регіонами. Наші детективи працюють по всій Україні. Ви навіть по наших публікаціях бачите, що ми працювали в Тернополі, Львові, Харкові. Коли будуть створені територіальні управління, логістика поліпшиться. Головне зараз – запустити комунікацію з місцевими активістами і громадянським суспільством.
– Нещодавно ви взяли участь в парламентських слуханнях, де проаналізували діяльность НАБУ. Скільки справ вже передано до суду? – НАБУ скерувало до суду 14 проваджень.
– Чи відчуваєте ви супротив старої гвардії – судової гілки влади? – Є певні нюанси. Наразі ми підходимо до етапу розгляду у суді переданих нами матеріалів кримінальних проваджень. Що стосується досудового розслідування, то кричущих проблем у нас не було. Є проблеми з витоком інформації, але ці проблеми необхідно усунути шляхом коригування відповідного законодавства. Наприклад, до закритої частини Єдиного реєстру судових рішень мають доступ 3,5 тис. осіб. Був такий казус, що ми приїхали на обшук до судді, а в нього на руках роздрукована з Реєстру постанова про обшук… Є ціла група людей, які за певні кошти здійснюють моніторинг накладення на певних осіб санкцій. Ця проблема закладена в законі, тому є необхідність внесення змін щодо доступу до судових рішень.
– Зараз актуальним є питання щодо створення антикорупційних судів. Як ви ставитеся до цієї новації? – Є декілька концепцій розвитку судової системи, і в тому числі щодо створення антикорупційних судів. Пропонується створення окремих палат. Я хочу, щоб усі державні і правоохоронні органи акцентували увагу на реформуванні діючої судової системи і очищенні від корупціонерів. Простіше створити нову інституцію, пройти шлях її розбудови, бо ми не можемо подолати стару систему. На мій погляд, це не зовсім правильний підхід. Пропозиція ж щодо певної спеціалізації суддів в рамках існуючої судової системи може бути гарним рішенням, оскільки є складні провадження, подібні до яких ще не розглядалися в судах. Маємо, зокрема, розслідування за фактами впливу на міністра («Справа Андрія Пасічника». – Ред.). Тут важлива спеціалізація суддів, які будуть розглядати антикорупційні справи.
– За часів минулого керівника Генпрокуратури України були проблеми щодо передачі проваджень до НАБУ. Як зараз вибудовується співпраця з ГПУ? – Я дуже сподіваюся, що співпраця буде. Зі слів Антикорупційного прокурора Назара Холодницького, знаю, що Генпрокурор Юрій Луценко пообіцяв, що проблем з передачею матеріалів до НАБУ не буде. Фактично ті провадження, які ми намагались витребувати у січні – березні цього року, вже передані до Антикорупційного бюро. Раніше це дещо гальмувало певні розслідування. Ми затримали б заступника прокурора Київської області набагато раніше, якби матеріали передали до НАБУ швидше. Тоді був певний спротив, але я сподіваюсь, що за нового Генпрокурора цього не буде.
– А справу Віталія Каська до НАБУ вже передали? – Ми не знайшли складу злочину, який підслідний НАБУ. Паралельно ГПУ відкрила ще одне провадження за тими самими фактами. Чому Генпрокурор вирішив передати справу до НАБУ, скоро дізнаємось.
– Назар Холодницький просить ГПУ надати матеріали справ по Віктору Пінчуку та Ігорю Коломийському. В якій справі фігурують дані особи? – Це ініціатива Назара Холодницького. Він мені про цю ініціативу сказав і запропонував разом вивчити матеріали. В чому суть цих проваджень, поки не готовий відповісти. Ми все вивчимо і приймемо відповідне рішення.
– ГПУ нарешті передала 40 томів провадження щодо Миколи Мартиненка та компанії «Укргазвидобування». На якій стадії дане розслідування? – Томів провадження набагато більше – декілька сотень. Зараз все на стадії – прийняття остаточних рішень. Нещодавно прочитав істеричний виступ адвоката Мартиненка. Це не зовсім робота адвоката робити такі заяви. По-перше, це розслідування пов’язане з дуже великою кількістю міжнародних правових доручень; різні країни з нами співпрацюють у цьому напрямку, зокрема Швейцарія, Чехія, Австрія. З ГПУ нам передали матеріали в квітні, а питання щодо їх витребування постало в лютому. Детективи почали розслідування ще в грудні. Вийшли на певні обставини і побачили, що є низка кримінальних справ, що перетинаються з нашим розслідуванням. Тому наші детективи ініціювали витребування цих кримінальних проваджень. На жаль, ця процедура вже перейшла в публічну площину.
– А Микола Мартиненко був на допиті? – Так. Поки він допитаний як свідок. Незважаючи на те що для такого непростого розслідування минуло небагато часу (з 4 грудня), у даному кримінальному провадження молоді детективи показали значний результат, про який ви згодом почуєте.
– На якій стадії розслідування справа проти Романа Насірова та ПАТ «Укрнафта»? – Над справою щодо «Укрнафти» НАБУ працює, щоправда, розслідування розпочалося нещодавно, тому давати прогнози щодо його перебігу я поки не готовий. Хочу додати: я неодноразово казав, що мене особисто не задовольняє та кількість проваджень, яку ми розслідуємо. Тому зараз ми будемо проводити третю хвилю набору детективів. Роботи дуже багато.
– Щодо скандалу Ігоря Кононенка і Айвараса Абромавичуса справа закрита? – Ще розслідується. Був допитаний міністр економічного розвитку і торгівлі. У свідченнях фігурують державні підприємства. Ми по цих підприємствах допитуємо певних осіб, і всі свідчення перевіряються. Остаточне рішення у даному розслідуванні ще не прийняте.
– Деякі політики, зокрема Олег Ляшко, заявляли, що НАБУ не розслідує справу по офшорах чиновників. Ідеться і про міністра фінансів Олександра Данилюка. Водночас НАБУ заявило про розслідування офшорних справ в банківській сфері. Розкажіть, будь ласка, деталі. – На жаль, тоді мене не було на місці, я був у відряджені. Ми в той день підписували Меморандум з Центральним антикорупційним бюро Польщі. Скажу так: в Україні хвиля популізму не тільки не спадає – зростає. Тема офшорів саме перетинається з темою популізму. Чому? Тому, що має місце певна маніпуляція. Що таке офшор? Сам по собі офшор не є злочином. Якщо чиновник має офшор, і не задекларував його, то, звичайно, це порушення антикорупційного законодавства. Ми дивилися ці офшори, там немає руху коштів по офшорних рахунках. Фактично діяльність цих офшорів не здійснювалась протягом тривалого часу. Те, що він (міністр фінансів. – Ред.) не вийшов зі складу засновників чи не задекларував, це його проблеми. І це дійсно порушення антикорупційного законодавства. Хоча й некримінальне. Водночас є офшори, з якими ми стикаємося майже у кожному антикорупційному розслідуванні. У мене особисто до офшорів негативне ставлення, оскільки їх існування ускладнює розслідування. Дуже багато українських банків, що припинили існування, вивели кошти через іноземні банки в ті самі офшори. В тому числі кошти, що виділялись на рефінансування цих банків. Відкривається рахунок, потім кошти відправляються на кореспондентський рахунок і виводяться в офшорну компанію. А банк банкротує. Є приклад «Дельта-Банку». Звичайно, сама ліквідація банку – це не зовсім наш профіль. Але коли ми говоримо, що, можливо, в цих банках використовувалися кошти рефінансування і, відповідно, їх направляли в офшорні компанії, то це – саме компетенція Бюро. Сума таких коштів вимірюється мільярдами гривень.
– Чи розпочате розслідування по офшорах мера Одеси Геннадія Труханова? – Щодо пана Труханова триває слідство. Зараз ми витребовуємо ще одне провадження для об’єднання з нашою справою. Офшори ми перевірили, там практично така сама ситуація, що й по Данилюку. Нове розслідування йде в іншому напрямку.
– Нещодавно НАБУ заявило, що на підставі заяви Віктора Трепака розпочато розслідування у гучній справі по «чорній бухгалтерії» «Партії Регіонів». Розкажіть нам про хід цієї справи. – 27 травня ввечері НАБУ отримало заяву, 30 травня ми почали кримінальне провадження на підставі наданих матеріалів. Матеріали – це бухгалтерські відомості із зазначеною сумою і підпис особи при отримані тієї суми. Ми почали розслідування. Я не зовсім зрозумів вчинок пана Трепака, який є діючим працівником СБУ. У нас вже був негативний прецедент, коли ми планували оперативно спрацювати по «кіотських грошах», а затримали перших підозрюваних лише зараз. Публічність виступів у цій ситуації позбавила нас певних оперативних можливостей. Усі співучасники злочину викинули всі документи, телефони. Розслідування затягнулось тільки через те, що певні можливості були втрачені. Те саме зараз відбувається з цими матеріалами. Замість того щоб надати документи НАБУ і сприяти розслідуванню, людина спочатку йде до ЗМІ, дає інтерв’ю, називає певні прізвища, а потім йде в НАБУ. Певні прізвища вже названі в заявах народних депутатів (Сергієм Лещенком, наприклад. – Ред.). Підозрювані вже попереджені, вони знають, що щодо них відкриті кримінальні провадження. Називати конкретні прізвища ми не будемо, але попереднє вивчення цих матеріалів дає підстави вважати, що судова перспектива там є.
– Щодо справ Олександра Єфремова, Юрія Бойка й очільників «Партії Регіонів» НАБУ проводило слідчі дії? – У Бюро немає ресурсу охопити все. Ці матеріали розслідує Генеральна прокуратура України. Нашим пріоритетом є діюча влада. Колишня влада залишила великий пласт корупційних злочинів, які потрібно розслідувати. Але, як бачимо, рівень корупції в країні не зменшується. Має бути незалежний антикорупційний орган, який акцентує увагу на діючій владі. Щоб проводити очищення і сприяти реформам, потрібно зменшити корупційний тиск на суспільство й на бізнес.
– Поговоримо про законодавчі напрямки діяльності НАБУ: щодо зняття інформації без дозволу СБУ, доступу до Державного реєстру судових рішень, співпраці зі слідством, відміни застави для корупціонерів. Що має стати першочерговим? – Є випадки, коли потрібно застосовувати арешт без альтернативи застави. Законом така можливість наразі не передбачена. Дуже часто людина виходить під заставу і… зникає. В суспільстві створюється негативне враження. Хоча судді в даному випадку діють відповідно до закону. Ця тема піднімалась неодноразово, але я не впевнений, що вона колись вирішиться. Я почав би з цього. Щодо корупційних правопорушень також є обмеження застосування інституту угод. Цей інститут діє, але саме по корупційних справах ще недостатньо ефективно, умовне покарання і призначення покарання нижче межі не допускаються. Тут ми говоримо про розкрадання у великих розмірах. Наприклад, людина, визнає свою вину, повертає награбоване, а ми їй пропонуємо за певних умов не 7, а 5 років покарання. Відповідно, ми таку угоду підписуємо. Свіжий приклад – ми закінчуємо розслідування провадження щодо одеського судді, яке найближчим часом потрапить до суду. Посередник співпрацює зі слідством дає свідчення, і ми будемо говорити про застосування такої угоди. Крім того, дуже проблемним є імунітет суддів, депутатів, з яким ми кожного дня стикаємося. Вважаю, що за наявності підстав потрібно надати можливість реагувати одразу, а не чекати зняття недоторканості. Депутатів ми не можемо не тільки притягувати до відповідальності, але й документувати, зважаючи на їхній імунітет. Не можна проводити негласні слідчі дії без рішення Верховної Ради. Якщо ми підемо у парламент отримувати рішення про негласні слідчі дії, сенс таких слідчих дій втрачатиметься. Імунітет в частині притягнення до відповідальності і обрання запобіжного заходу можна залишити. Але в частині, коли потрібно дати можливість детективам попрацювати, його необхідно зняти.
– Національне агентство із запобігання корупції почало з вами співпрацювати? – На мою думку, рішення створювати НАЗК у вигляді колегіального органу було не зовсім правильним. Агентство почали створювати одночасно з НАБУ. Створення НАБУ набагато складніший процес, а НАЗК як було на стадії конкурсу з обрання керівництва, так і є. Фактично в грудні було обрано чотирьох членів Агентства, але досі не запущений процес електронного декларування. Я з парламентської трибуни пропонував співпрацю. Відбулася й зустріч з членами Агентства. Ми запропонували співпрацю в форматі спільної діяльності аналітиків і працівників НАЗК. Від них вимагається запуск системи електронного декларування, створення ресурсу перевірки декларацій, доступ до баз даних, що ми вже пройшли. Я готовий на підставі меморандуму чи міжвідомчого акта створити спільну групу і разом працювати над цими деклараціями. Така пропозиція надійшла публічно, чи скористаються вони нею, невідомо.
– Як відбувається міжнародна співпраця НАБУ, зокрема з Європолом, ФБР? – США нам надали обладнання для сканування матеріалів кримінальних проваджень. Таке обладнання дозволяє проводити не тільки аналітичну роботу. Наприклад, «чорна бухгалтерія» «Партії Регіонів» буде відсканована на цьому обладнанні. Мені було дивно, що ГПУ відмовилась від цього обладнання. Коли ми були у Вашингтоні, нам сказали, що в Україні стоїть обладнання, але ніхто не хоче його брати. Ми забрали і успішно ним користуємося. Крім того, з нами постійно працюють співробітники ФБР. Зараз започаткували співпрацю з Польщею.
Розмову вела Ольга ВИТАК
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|