Судова реформа по-новому.
Нещодавно Верховна Рада взялася за судову реформу, підтримавши 281 голосами нову редакцію Закону про судоустрій і статус суддів (реєстр. №4734), а також 335 голосами президентський законопроект №3524 про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя).
Передісторія За всю історію держави Україна здійснити реформу правосуддя чи прийняти конституційні зміни «під себе» намагалися майже всі президенти: Леонід Кучма в 2002 р., Віктор Ющенко – в 2008 р., Віктор Янукович – у 2010 р. Останньому за підтримки головного юриста Адміністрації Президента Андрія Портнова вдалося повністю сформувати «свій» суддівський корпус. Внаслідок так званої «судової реформи» 2010 р. суди і судді стали залежними від політичної влади, передусім від Адміністрації Президента. Остання здобула можливість впливати на будь-кого з майже 9 тис. суддів через підконтрольні ключові кадрові органи – Вищу раду юстиції та Вищу кваліфікаційну комісію суддів, впливати на формування органів суддівського самоврядування, використовувати механізми дисциплінарної відповідальності та переведення суддів. Після усунення від влади Віктора Януковича проведення судової реформи стало одним з найнагальніших завдань. Однак у 2014 р. реформа не відбулась. 23 лютого 2014 р. Верховна Рада ухвалила Закон, яким на ВР і, зокрема, на парламентський Комітет з питань верховенства права і правосуддя було покладено значні повноваження щодо вирішення кадрових питань у судовій системі. Закон передбачив, що Вища рада юстиції може ухвалювати рішення з питань, віднесених до її повноважень, лише за наявності попередніх висновків профільного Комітету ВР, які є обов’язковими. Влітку 2014 р. Президент Україгт Петро Порошенко призначив Олексія Філатова заступником глави Адміністрації Президента, а пізніше – координатором Ради з питань судової реформи, яку було створено восени того ж року. Результатом роботи Ради стали прийнятий 2015 р. Закон «Про забезпечення права на справедливий суд» і затверджена Указом Президента Стратегія реформування судоустрою, судочинства і суміжних правових інститутів на 2015-2020 рр. Верховна Рада 244 голосами прийняла за основу президентський законопроект про зміни до Конституції в частині правосуддя. Напередодні Конституційний Суд визнав відповідним нормам ст. ст. 157 і 158 Основного Закону доопрацьований президентський проект закону про внесення змін до Конституції в частині правосуддя. Чи буде нова судова реформа ефективною і чи справді відбудеться «перезавантаження» суддів і обрання нових на конкурсній основі? Спробуємо зробити короткий аналіз основних норм Закону про судоустрій і статус суддів.
Зміни системи обрання суддів Законом скасовується 5-річний випробувальний термін для суддів перед призначенням безстроково. Суддями ставатимуть з 30 років, а не з 25, як це було раніше. Призначати суддів безстроково буде Президент за поданням Вищої ради юстиції. Цю раду трансформують у Вищу раду правосуддя, повністю змінивши її склад. До неї більше не входитимуть силовики й чиновники за посадою, а з 21 члена десятьох обиратиме З’їзд суддів, по двоє – Президент, парламент, З’їзд адвокатів, Конференція прокурорів та З’їзд представників юридичних університетів. Голова Верховного Суду входитиме у Раду за посадою. Вища рада правосуддя гратиме головну роль в системі правосуддя, вирішуючи питання призначення та звільнення суддів. Вона ж займатиметься переатестацію суддів, яких призначили безстроково до реформи. Суддівська недоторканність суттєво звужується. Цікавою нормою можна назвати так звану «деполітизацію» суддівського корпусу. Ця норма передбачає, що до 31 грудня 2017 р. утворення, реорганізацію, ліквідацію судів, а також переведення суддів з одного суду до іншого здійснюватиме Президент України. Вища рада правосуддя, яка згідно нового Закону має забезпечити незалежність судової системи, формуватиметься до 30 квітня 2019 р. Цей новий орган замість парламенту даватиме згоду на арешт суддів у разі вчинення ними злочину ще до вироку суду. У разі затримання судді під час або одразу після вчинення тяжкого злочину ніякої згоди взагалі не буде потрібно.
Конституційний Суд За Президентом та парламентом зберігається право призначати по 6 членів КСУ, проте після обов’язкового конкурсного відбору. Також суддям КСУ дозволять працювати до 70 років, а не до 65, як зараз.
Призначення Генпрокурора Згідно зі змінами до п. 25 ст. 85 Конституції повернуто норму, згідно з якою «до повноважень Верховної Ради України віднесено надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві, що має наслідком його відставку з посади».
Перезавантаження суддів Прийнятий Закон про судоустрій уточнює всі деталі реформи, включно з повним «перезавантаженням» на конкурсній основі суддів Верховного Суду та скасуванням вищих спеціалізованих судів – господарського, адміністративного, з цивільних та кримінальних справ. Систему судоустрою складатимуть місцеві суди, апеляційні суди і Верховний Суд України. Тобто зникає ціла ланка між апеляційними судами та Верховним Судом. Місцевими судами першої інстанції також вважатимуться окружні адміністративні та господарські суди. До найвищого в країні Верховного Суду входитимуть не більше 200 суддів. В ньому буде п’ять підрозділів: Велика палата, касаційний адміністративний суд, касаційний господарський суд, касаційний кримінальний суд та касаційний цивільний суд. Набрати на конкурсі нових суддів та запустити роботу нового посиленого Верховного Суду мають за півроку з моменту набрання чинності цим Законом. Ним також передбачається поступове оновлення і новий набір суддів місцевих судів, які також «перезапустять». Усі районні, міжрайонні, міські суди згодом замінять створені окружні суди. Для розгляду антикорупційних справ у системі правосуддя хочуть створити Вищий антикорупційний суд, який будуть формувати на відкритому конкурсі. Вищий антикорупційний суд має забезпечити високу ефективність роботи НАБУ і Антикорупційного прокурора. Також мають створити окремий Вищий суд з питань інтелектуальної власності. До цих двох судів громадяни будуть звертатись напряму, оминаючи місцеві суди, а їхні рішення зможе переглядати тільки Верховний Суд. У судах, які продовжать роботу, судді мають пройти переатестацію. Реформа передбачає створення єдиної судової практики, яка має забезпечити однакові судові рішення в аналогічних спорах. Суддями зможуть бути громадяни України не молодші 30 та не старші 65 років. Суддівський досвід не обов’язковий – подавати свої кандидатури зможуть адвокати, науковці та правозахисники. В них має бути вища юридична освіта і стаж професійної діяльності у сфері права у 5 років. У Законі передбачена низка антикорупційних механізмів для суддів, зокрема зобов’язання кожного року подавати окрім декларації про доходи ще й декларації родинних зв’язків та доброчесності. Запроваджується механізм постійного моніторингу способу життя суддів та рівня їхніх витрат. Однією з нових підстав для звільнення судді стане відмова довести законність джерел походження майна. У таких випадках Вища рада правосуддя матиме механізми для швидкого звільнення судді. Разом з посиленням контролю за способом життя та прибутками Закон передбачає значне підвищення заробітної платні суддям, які пройшли кваліфікаційне оцінювання.
Висока зарплата суддів З наступного року зарплата судді складатиме до 315 тис. грн. Судді місцевих судів матимуть посадовий оклад у 30 мінімальних заробітних плат, що, за даними на кінець 2016 р., складає 46,5 тис. грн. Суддя апеляційного суду та вищого спеціалізованого матиме 50 «мінімалок» – 77,5 тис. грн. Судді Верховного Суду, які фактично будуть стояти на вершині судової системи країни, матимуть посадовий оклад у розмірі 75 «мінімалок», що складатиме 116,2 тис. грн. на місяць. Зараз судді найнижчих судів отримують тільки 10 мінімальних зарплат, а найвищих – 13. До базового окладу доплачуватимуть 10-25% за роботу у великих містах та 15-80% окладу – за вислугу років. Передбачені доплати також за адміністративні посади, науковий ступінь та роботу з державною таємницею. Загалом надбавки судді зі стажем у містах-мільйонниках можуть складати ледь не 100% окладу. Проте такі більш ніж гідні зарплати будуть платити не одразу, а підвищуватимуть поступово протягом наступних трьох років. Судді реформованого і набраного на конкурсних засадах Верховного Суду отримають підвищену платню вже з 1 січня 2017 р. Судді місцевих судів з 1 січня наступного року будуть отримувати платню в 15 «мінімалок» – 23,25 тис. грн. Кожного року їхню платню збільшуватимуть на 5 «мінімалок», допоки не доведуть до 30. Аналогічна ситуація з апеляційними судами. Вже з січня вони матимуть 25 «мінімалок» – 38,75 тис. грн. Поступово цю цифру збільшать удвічі.
Старі кадри Голови судів часів Віктора Януковича ще 7 років залишаться на своїх посадах. Законом 2014 р. їх повноваження були припинені, але в багатьох судах судді знову обрали їх на посади. Новий Закон про судоустрій не містить запобіжників проти того, щоб голови судів були обрані на посаду фактично вчетверте і навіть уп’яте, попри заборону обіймати її двічі поспіль. З одного боку, створюється Громадська рада доброчесності, яка складатиметься з 20 членів – правозахисників, громадських активістів, науковців, адвокатів, журналістів, і має впливати на кваліфікаційне оцінювання суддів, але, з іншого боку, її рішення матимуть інформаційний характер. Вища кваліфікаційна комісія вирішуватиме, враховувати їх чи ні. Судовий експерт із Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда розповідає, що є стурбованість, що голови судів часів Януковича зможуть ще 6 років залишитися на посадах: «Бар’єрів для них не встановили. Передбачено, що судді складатимуть присягу та підписуватимуть посвідчення у присутності Президента. Це ніби дріб’язкове повноваження, але може вилитися у серйозні важелі впливу».
Монополія адвокатури Згідно нових конституційних змін у частині правосуддя відтепер лише адвокати можуть представляти українських громадян у суді. Ця норма не тільки обмежує право на захист, а й фактично свідчить про лобізм інтересів адвокатського корпусу. Досі законодавство передбачало, що в цивільних та адміністративних справах представляти громадян у суді можуть не лише адвокати, а й інші фахівці у сфері права або навіть родичі підсудного. Відтепер Основний Закон проголошує, що «виключно адвокат здійснює представництво в суді, а також захист від обвинувачення». Керівник Харківської правозахисної групи Євген Захаров вважає норму про винятковість адвокатського представництва найгіршою новацією, що нівелює позитиви судової реформи. Запровадження такої норми є невиправданою пільгою для адвокатів і може призвести до зростання вартості їхніх послуг. «Національна асоціація адвокатів лобіювала ці зміни і домоглася свого. Справді, адвокати необхідні в кримінальних справах, а в цивільних і в адміністративних інтереси людей могли б захищати будь-які правники, а в деяких простих справах – навіть неюристи. І те, що ввели тут адвокатів, обмежує доступ до правової допомоги», – вважає пан Захаров. Інші експерти зазначають, що такі новації в Законі значно ускладнять право на захист для незаможних громадян.
Римський статут Відтермінування на 3 роки ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Схвалення судової реформи дозволяє Україні приєднатися до Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Цей документ, що ратифікований вже в сотні країн, дозволяє розглядати в спеціально створеному суді питання, пов’язані з геноцидом, військовими злочинами та злочинами проти людяності. Однак згідно зі змінами до Конституції юрисдикція міжнародної інстанції почне діяти в Україні не одразу. Ратифікують зараз, але запустять цей механізм тільки через 3 роки.
Замість висновку Серед головних недоліків, які потребують негайного усунення, можна назвати такі. По-перше, «політизація» призначення очільника ГПУ. По-друге, відтермінування на 3 роки ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду. За ним можна було б притягнути до відповідальності російських окупантів за злочини в Донбасі і в Криму. По-третє, запровадження монополії адвокатури на представництво в судах. По-четверте, в умовах економічної кризи величезне навантаження на держбюджет країни, оскільки суддівські пенсії виростуть до 270 тис. грн.., а загальні виплати суддям можуть сягати 315 тис. грн. І по-п’яте, очільники суду часів Януковича ще довго залишатимуться на свої посадах.
Ольга ВИТАК
|
|
Юридичні компанії України ______________________________
______________________________
|